
- •Загальні методичні рекомендації
- •Будова та основні принципи функціонування систем передачі інформації в електрозв’язку
- •Типи систем передачі в електрозв’язку
- •Методи багатостанційного доступу
- •Технології розширення спектра
- •Перспективні системи передачі в електрозв’язку та системи, що використовуються в авіації
- •Будова, класифікація та характеристики радіопередавальних пристроїв
- •Підсилювачі радіочастотних сигналів у радіопередавальних пристроях
- •Збуджувачі коливань
- •Керування коливаннями, здійснення модуляції в радіопередавальних пристроях
- •Будова, класифікація та характеристики радіоприймальних пристроїв
- •Функціональні вузли лінійного тракту радіоприймальних пристроїв
- •Функціональні вузли демодуляторів
- •Домашнє завдання розрахунок системи передачі інформації
- •Вимоги до оформлення
- •Примітка.
- •Методичні рекомендації до виконанню домашнього завдання Джерело повідомлення
- •Аналого-цифровий перетворювач
- •Частотний модулятор
- •Неперервний канал
- •Демодулятор
- •Декодер
- •Цифроаналоговий перетворювач
- •Системи передачі в електрозв’язку
Вимоги до оформлення
1. Домашнє завдання слід виконувати на окремих аркушах формату А4.
2. Розрахунки системи передачі інформації проводити, використовуючи програмне забезпечення MathCad .
3. Варіант завдання вказувати на титульному аркуші домашнього завдання.
Рис. 1. Структурна схема систем передачі інформації
На рис. 1 введено такі позначення:
ДП– джерело неперервного повідомлення;
АЦП – аналого-цифровий перетворювач, перетворює повідомлення у відліки a(ti), квантовані рівні aj(ti) і у відповідні їм числа j(ti) – номера рівнів;
К – кодер, виконує кодування й утворює модулюючий сигнал b(t);
М – модулятор, утворює високочастотний аналоговий сигнал s(t);
НК – неперервний канал, на виході якого утворюється адитивна суміш сигналу z(t) з перешкодою;
ДМ – демодулятор, відновлює передані кодові символи bк;
ДК – декодер, відновлює номера переданих рівнів j(ti);
ЦАП – цифроаналоговий перетворювач, відновлює квантовані рівні aj(ti) і неперервне повідомлення a(t);
ОП – одержувач повідомлень .
Варіанти домашнього завдання
Номер варіанта |
amax, В |
fв, Гц |
J |
N0, В2/Гц |
1 |
3,6 |
6,2·106 |
31 |
5,25•10-10 |
2 |
4,0 |
5,6•106 |
30 |
7,22•10-10 |
3 |
3,6 |
5,7•105 |
28 |
5,24•10-10 |
4 |
3,2 |
6,3•105 |
27 |
7,26•10-10 |
5 |
4,2 |
5,7•106 |
28 |
7,29•10-10 |
6 |
4,0 |
6,2•105 |
27 |
7,84•10-10 |
7 |
3,2 |
6,4•105 |
28 |
6,27•10-10 |
8 |
3,6 |
6,7•106 |
29 |
7,28•10-10 |
9 |
3,6 |
6,4•105 |
30 |
7,44•10-10 |
10 |
3,2 |
6,0•106 |
29 |
7,24•10-10 |
Примітка.
j – рівень сигналу на вході АЦП.
Методичні рекомендації до виконанню домашнього завдання Джерело повідомлення
Для розрахунку маємо випадковий процес – неперервний за часом сигнал, основна потужність якого зосереджена у всьому діапазоні частот від 0 до fв. Миттєві значення сигналу рівноймовірні в інтервалі від amin до amax(розподілені за рівномірним законом). Щільність імовірності (рис. 2.) має вигляд:
Рис.2. Щільність розподілу Wa(x) миттєвих значень повідомлення a(t)
C визначається за умови нормування:
;
.
Інтегральна функція розподілу (рис. 3.) Fa(x) миттєвих значень повідомлення a(t)
,
отже,
;
Рис. 3. Графік інтегральної функції Fa(x)
Математичне сподівання M процесу a(t):
.
Дисперсія D процесу a(t):
Постійна складова процесу a(t):
.
Потужність змінної складової Pa :
Pa = D;
.
Спектральна щільність потужності Pa (рис. 4.) має рівномірний розподіл в інтервалі частот від 0 до Fв величиною Na. Тоді:
;
Рис.4. Графік спектральної щільності середньої потужності
Визначимо диференціальну ентропію:
.