27.Обґрунтуйте роль функції керівництва у структурі категорій менеджменту.

Одним із аспектів розподілу праці є поділ на керівників і підлеглих. Керувати — це означає вміти розпоряджатися людьми, економічними ресурсами і часом, які є в організації для виконання своїх певних завдань. Керівник колективу в нашому суспільстві — працівник, який має чітко означені функції, права і обов'язки, а також професійні принципи роботи.

В організаціях та підприємствах обов’язково повинна бути керуюча (керівник) та керована( підлеглі) сторони.Керівник повинен виконувати загальні та спеціальні функції.

Отже,загальні керівні функції:

— впровадження в життя рішень державних органів;

— визначення мети та головних напрямів діяльності, а також перспективи розвитку організації колективу і виробництва в цілому;

— створення згуртованого, працездатного колективу;

— формування раціональної організаційної структури;

— розподіл функціональних обов'язків, наявних ресурсів і засобів усередині колективу;

— розробка і впровадження ефективної організації праці й управління.

Спеціальні функції — це планово-економічні, кадрові, технолого-управлінські.

Тобто, можна сказати, що керівник – це особа, яка видає накази підлеглим, керує ними та слідкує за виконанням цих наказів.На підприємстві обов’язково повинен бути керівник, адже усі працівники не можуть бути одного рівня, повинна бути особа, яка контролюватиме процес виробництва.

28. Особливості здійснення ліквідації та реорганізації підприємства.

Підприємство може припинити свою діяльність у випадку його ліквідації або реорганізації за рішенням власника, при участі трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, за рішенням суду або арбітражу. Юридичною підставою добровільного припинення діяльності підприємства є ініціатива власника або інші підстави, передбачені в установчих документах, зокрема злиття двох і більше підприємств, приєднання одного підприємства до іншого, розділення, виділення, перетворення, ліквідація та банкрутство. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватися також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства, що може призвести до екологічних, демографічних та інших негативнихнаслідків, які зачіпають інтереси населення території, повинна узгоджуватися з відповідною радою народних депутатів. Підприємство ліквідується також у випадках (ст. 59 ГКУ):

• визнання його банкрутом;

• якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, установлених законодавством, і якщо в передбачений рішенням термін не забезпечено виконання цих умов або не змінено вид діяльності;

• якщо рішенням суду будуть визнані недійсними документи про створення підприємства.

Ліквідація та реорганізація підприємства спричиняє виключення його з державного реєстру підприємств України. З дня виключення його з реєстру підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим. Для здійснення ліквідації підприємства утворюється ліквідаційна комісія, яка створюється власником або уповноваженим органом. За їх рішенням ліквідація може проводитися самим підприємством в особі органу його керування. Власник, господарський суд або уповноважений орган, що прийняв рішення про ліквідацію підприємства, установлюють порядок і термін проведення ліквідації, терміни для заяви претензій кредиторів, які не повинні бути меншим від двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію. При ліквідації підприємства в місцевій пресі за місцезнаходженням підприємства повинно бути опубліковане повідомлення про ліквідацію підприємства і зазначено термін подачі заяв кредиторів щодо претензій. Ліквідаційна комісія оцінює майно підприємства, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс, який повинен бути підтверджений аудитором. Претензії кредиторів до ліквідованого підприємства задовольняються з майна цього підприємства.