12.2. Динамiка чисельностi та склад населення, особливостi його розміщення

Області України різняться густотою населення, його природним приростом, рівнем розвитку продуктивних сил, спеціалізацією господарства, рівнем урбанізації. Відтак, існують об'єктивні умови для територіальної диференціації процесів формування і використання трудових ресурсів. їх раціональне використання вимагає насамперед структурних змін в інвестиційній політиці. Це стосується місцевостей з надлишком трудових ресурсів, де слід передбачати витрати на створення нових робочих місць, а також відповідні капіталовкладення в соціальну сферу. Здійснення заходів раціонального використання трудових ресурсів - одна з найважливіших умов пропорційного розвитку економіки України. Ефективне використання трудових ресурсів значно залежить від розподілу їх по галузях господарства. Аналіз галузевої структури зайнятості населення свідчить про те, що останніми роками у ній відбуваються справді прогресивні структурні зрушення.

В Україні знижуються чисельність і частка зайнятих у промисловості та будівництві і зростає - в галузях нематеріального виробництва. Щоправда, ці зрушення дуже повільні. У невиробничій сфері це пояснюється певними об'єктивними причинами. Однак невиробнича сфера залишається основним споживачем робочої сили, що вивільняється та вивільнятиметься з галузей матеріального виробництва.

Не менш важливим є питання розподілу зайнятого населення за формами власності. Більшість населення зайнята на підприємствах колективної (39,5%) і державної (36,3%) форм власності. В галузевому розрізі найбільше населення зайнято у формуваннях з державною формою власності, в апараті органів державного та господарського управління, органах управління кооперативними та громадськими організаціями (93,9 %), в установах охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення (92,7%), освіти, культури, мистецтва, науки та наукового обслуговування (92,6%); найменше -у сільському господарстві (7,1%).

Чисельнiсть населення країни в цiлому та окремих їх регiонiв є результатом суспiльного розвитку, i насамперед соцiально-економiчних та демографiчних. Знання чисельностi населення дозволяє оптимально збалансувати розвиток суспільного господарства i напрями демографiчної полiтики.

Україна за чисельнiстю населення у 2006 р. (46,6 млн. осіб.) є однiєю з великих держав Європи. Для порівняння населення Нiмеччини становило у 2005 р. - 82,5 млн. осіб, Францiї - 62,7, Великобританiї - 60,2, Іспанії – 43,4.

Найповнішу iнформацiю про чисельнiсть населення, його структуру i розселення, а також процеси руху дають загальнодержавнi переписи. За кожний рiк мiж переписами ведеться поточний облiк (розрахункова чисельнiсть) населення за основними параметрами з урахуванням природного руху населення та даних мiграцiї.

Згiдно з даними переписiв населення чисельність населення України становила (в сучасних кордонах): у 1897 р. - 28,4 млн. осіб, 1926 р. - 29,5, 1939 р. - 40,5, 1959 р. - 41,9, 1970 р. - 47,1, 1979 р. - 49,8, 1989 р. - 51,7 млн. осіб., 2006 р. – 46,6 млн.осіб.

Середньорiчний прирiст населення був дуже нестабiльним, а кiлькiснi параметри його щороку змiнювалися. Такий характер динамiки населення обумовлює складностi вирiшення ряду демографiчних, економiчих i полiтичних проблем в Українi. Це стосується, зокрема, протидiї погiршенню статево-вiкової структури населення (його постарiння) i режиму вiдтворення, забезпечення народного господарства трудовими ресурсами вiдповiдної якостi, планування пiдготовки квалiфiкованих кадрiв тощо.

Розмiщення населення. Україна належить до держав з високою щiльнiстю населення. На початок 2006 р. в цiлому по країнi густота населення становила майже 77 осіб на 1 км². Розмiщення населення по територiї повною мiрою вiдповiдає особливостям розмiщення виробництва та її природно-ресурсному потенцiалу.

Найменша щiльнiсть населення характерна для Українського Полiсся та пiвдня держави. Тут воно становить менше нiж 60 осіб на 1 км². Рiдко заселений i пiвдень України, особливо Херсонська та Миколаївська областi. Найвищий показник густоти населення в Українi характерний для схiдного регiону, де вiн перевищує 130 осіб на 1 км², а в Донецькiй областi досягає 189 осіб/км². Висока щiльнiсть населення характерна i для захiдних областей України, де вона становить: у Львiвськiй областi - 126 осіб/км², в Чернiвецькiй - 116 осіб/км².

Зазначенi особливостi розмiщення населення в Українi є значною мiрою результатом регiональних особливостей динамiки його чисельностi, що склалася в результатi вiдмiнностей природного руху та мiграцiйних процесiв.