2. Промисловість України і форми її територіальної організації

Промисловість України - найважливіша галузь виробництва, яка включає підприємства, що здійснюють добування корисних копали, виробництво засобів виробництва і товарів споживання. Промисловість створює основну частину національного доходу і валового суспільного продукту. Вона виробляє понад 41% обсягу випуску продукції усіх галузей економіки. Від розвитку промисловості значною мірою залежить рівень задоволення потреб населення.

Галузь промисловості - сукупність підприємств, яка характеризується єдністю економічного призначення виробленої продукції, однорідністю перероблюваної сировини, спільністю технологічного процесу і виробничо-технічної бази, професійним складом кадрів і специфічними умовами праці.

Для характеристики галузевої структури промисловості використовують кількісні і структурні показники, а також виробничі зв'язки. Кількісні показники визначаються питомою вагою галузей у загальному обсязі виробленої продукції, загальною чисельністю робітників і вартістю основних виробничих фондів. Структурні зміни в промисловості - це зрушення у питомій вазі галузей та темпах їх розвитку. Виробничі зв'язки характеризуються часткою продукції галузі, яка надходить на подальше промислове перероблення до інших галузей, і часткою до внутрішньогалузевого споживання продукції.

За характером виробництва і предметів праці промисловість буває добувна і переробна. Добувна промисловість об'єднує галузі, зайняті добуванням корисних копалин з надр землі та водойм. Вона включає підприємства й організації з добування паливно-енергетичних корисних копалин та добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних. Переробна промисловість - це сукупність галузей промисловості, підприємства яких обробляють і переробляють сировину й матеріали.

Окремим видом економічної діяльності у промисловості є виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.

За даними Держкомстату промисловіть України у 2008 р. працювала з незначним зростанням у 7,8 % до 2007 р., тоді як таке співставлення за 2006/07 рр. становило 12,9 %.

У Національному класифікаторі «Класифікація видів економічної діяльності» промисловість поділяється на добувну, переробну та виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. З трьохсот крупних галузей на теперішній час у промисловості України функціонують: переробної - машинобудування і металообробка, виробництво транспортних засобів та устаткування, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, виробництво коксу, целюлозно-паперова і видавнича, оброблення деревини, легка, харчова, а також добувної – добування паливно-енергетичних корисних копалин та добування інших корисних копалин.

Важливою особливістю територіальної організації промисловості України є формування її територіальної структури. Основними її елементами виступають: промислові райони, вузли, центри і пункти.

Промисловий район - інтегральний район з переважаючим значенням промислового виробництва як головної галузі виробничої спеціалізації (Донбас, Придніпров’я та ін.).

Промисловий вузол - зосередження на обмеженій території виробничо-територіального поєднання підприємств, що склалося історично або формується. Підприємства промислового вузла об'єднані між собою економічними і виробничими зв’язками, єдиною виробничою і соціальною інфраструктурою. Це забезпечує в межах промислового вузла ефективне використання економічних і природних ресурсів. В Україні формуються понад 70 промислових вузлів. Найбільшими є Донецько-Макіївський, Київський, Запорізький, Харківський тощо.

Промисловий центр - місто або селище міського типу де зосереджено кілька промислових підприємств і які є основною спеціалізованою містоутворюючою галуззю.

Промисловий пункт - промислове підприємство разом з поселенням, яке виникло при ньому.