- •Регіональна економіка Частина і
- •Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни “регіональна економіка” План
- •Сутність, предмет та завдання дисципліни “Регіональна економіка”
- •1.2. Методологічні основи та методи дослідження у регіональній економіці
- •Наукові засади у регіональній економіці
- •Тема 2. Закономірності, принципи і чинники розміщення продуктивних сил План
- •Закономірності розміщення продуктивних сил
- •Принципи розміщення продуктивних сил
- •Чинники розміщення продуктивних сил
- •Тема 3. Наукові методи аналізу розміщення продуктивних сил План
- •Основні наукові підходи і методи аналізу розміщення продуктивних сил
- •Графічна інтерпретація процесу вибору місця розташування та доцільної потужності підприємства
- •Обґрунтування оптимального місця розташування та доцільної потужності підприємств методом “ринкових зон”
- •Характеристика підприємств
- •Розрахунок формул ізостант
- •Ранжир номінальних споживачів
- •Тема 4. Чинник земельних ресурсів при розміщенні продуктивних сил План
- •4.1. Характеристика земельних ділянок та чинники формування цін на них
- •4. 2. Містобудівельний кадастр земельних ділянок
- •4.3. Генералізована поверхня цін на землю в містах
- •Тема 5. Економічне районування і територіальна організація господарства План
- •5.1. Економічне районування: суть, передумови та підходи до здійснення
- •5.2. Проблеми й перспективи економічного районування
- •Тема 6. Регіон у системі територіального поділу праці План
- •Сутність територіального поділу праці
- •Поняття та показники обліку регіонального ринку праці
- •Тема 7. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики План
- •Сутність державної регіональної економічної політики
- •Мета та основні завдання державної регіональної політики
- •Тема 8. Господарський комплекс україни, особливості структури і трансформація у ринкові умови План
- •8.1. Сутність та структура господарського комплексу України
- •Промисловість України і форми її територіальної організації
- •8.3. Основні проблеми розвитку та розміщення господарства України і його трансформація у ринкові умови
- •Тема 9. Міжгалузеві комплекси та їх роль у розвитку економіки україни План
- •9.1. Особливості формування та аналізу міжгалузевих комплексів
- •Структурна переорієнтація економіки України
- •9.3. Види та характеристика міжгалузевих комплексів України
- •Тема 10. Зовнішні економічні зв’язки та їх роль у розвитку продуктивних сил україни і регіонів План
- •10.1. Сутність і значення зовнішньоекономічних в становленні національної економіки України
- •10.2. Вплив міжнародного територіального поділу праці на формування міждержавних економічних зв’язків
- •10.3. Механізм зовнішньоекономічної діяльності України: сутність та принципи формування
- •10.4. Основні форми економічної співпраці України
- •10.5. Сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків України. Експортний потенціал України. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України
- •Тема 11. Природо-ресурсний потенціал План
- •11.1. Сутність природо-ресурсного потенціалу та його структура
- •11.2. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів
- •Тема 12. Трудоресурсний потенціал План
- •12.1. Трудоресурсний потенціал та його роль у розвитку продуктивних сил
- •12.2. Динамiка чисельностi та склад населення, особливостi його розміщення
- •Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Регіональна економіка Частина і конспект лекцій
Тема 8. Господарський комплекс україни, особливості структури і трансформація у ринкові умови План
8.1. Сутність та структура господарського комплексу України.
8.2. Промисловість України і форми її територіальної організації.
8.3. Основні проблеми розвитку та розміщення господарського комплексу України та його трансформація у ринкові умови.
8.1. Сутність та структура господарського комплексу України
Господарський комплекс формує система виробництва, обміну, розподілу і споживання, що склалися в межах України. Його об’єднують в єдине ціле транспортна система, система розселення, управління і зв’язку.
Господарський комплекс України виник на основі соціального та економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів.
Галузева структура відображає співвідношення, зв’язки і пропорції між групами галузей, що виражає стан територіального поділу праці.
Структура господарського комплексу характеризується пропорціями:
відтворювальними - між виробництвом засобів виробництва й предметів споживання;
галузевими - співвідношення між різними галузями економіки;
територіальними - розміщення виробництва по окремих економічних районах;
зовнішньоекономічними - ввезення продукції з різних регіонів і вивезення продукції різних галузей і районів у зарубіжні країни.
Ефективність функціонування окремих галузей визначається показником валового внутрішнього продукту (ВВП) та станом ринку праці.
який характеризує рівень розвитку економіки, особливості його структури, рівень участі країни у світових інтеграційних процесах.
Сукупний показник ВВП характеризує вартість товарів і послуг, які вироблені в Україні всіма галузями економіки і призначені для кінцевого споживання. На Україну припадає 18% національного доходу країн СНД.
Основними факторами формування господарського комплексу України є:
висока господарська освоєнність території;
різноманітний природно-ресурсний потенціал;
значний трудо-ресурсним потенціал;
сприятливе геополітичне і транспортне положення;
давню історію розвитку.
Перехід України до ринкової економіки поставив проблему вдосконалення структури господарського комплексу. Для розвитку господарського комплексу необхідно здійснити перетворення таких структур економіки:
1) соціально-економічної, яка характеризується формами власності на засоби виробництва;
2) організаційно-економічної, що визначається співвідношенням різних форм організації виробництва;
3) виробничо-технологічної, яка виражає внутрішню організацію продуктивних сил, тобто співвідношення матеріального виробництва та сфери послуг. Вона характеризується питомою вагою наукомістких та високо економічних галузей економіки у загальній структурі.
У Господарському кодексі України дається таке визначення: - “Галузь господарства - це вид діяльності сукупності виробництв (статистичних одиниць), що беруть участь у переважно однакових або подібних видах економічної діяльності”.
Галузева структура господарства вказує на функціональні відмінності між окремими галузями. На її основі проводиться аналіз міжгалузевих пропорцій і зв’язків, зіставляються показники економічної ефективності виробництва. Галузі господарства відрізняються роллю в задоволенні суспільних потреб у матеріальних і духовних благах у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ або виконанні різних послуг.
Залежно від їх ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і невиробничу сфери.
До виробничої сфери належать ті види діяльності, які:
1) створюють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво);
2) доставляють створені матеріальні блага споживачам (транспорт і зв’язок з обслуговування матеріального виробництва);
3) пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівлі, громадське харчування).
Роль кожної галузі у створенні суспільного продукту і національного доходу різна. В таких галузях, як промисловість, будівництво, сільське господарство створюються нові споживчі вартості. Вантажний транспорт завершує процес виробництва і на основі цього бере участь у створенні національного доходу.
Невиробнича сфера - сукупність галузей господарства, які здійснюють функції з надання послуг нематеріального характеру населенню. До неї належать:
1) галузі послуг (житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв’язок з обслуговування населення);
2) галузі соціального обслуговування (освіта, охорона здоров’я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування);
3) галузі органів управління і оборони;
4) галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.