1. Які ви знаєте два типи мислення, що постійно взаємодіють, взаємодоповнюючи одне одного в творчій діяльності? Назвіть ці види мислення і охарактеризуйте їх.

Конвергентне та дивергентне мислення називаються ще шаблонним та нешаблонним. Люди, які мислять шаблонно, вибирають згідно з їх точкою зору найрозумнішу позицію, а потім, розвиваючи її логічно, намагаються вирішити проблему. Щодо тих, хто мислить нешаблонно, то вони віддають перевагу новому поглядові на проблему та дослідження її з різних точок зору, замість того, щоб дотримуватися раз обраної позиції.

Слід зауважити, що шаблонне мислення завжди вважалося єдиним правильним мисленням. Логіка як яскрава форма такого мислення вважалася за взірець, при цьому не враховувалися її недоліки. Нешаблонне мислення яскравіше демонструє себе в дії. Більш того, нешаблонне мислення не тільки вирішує проблеми, а має справу з новим поглядом на речі і різноманітними ідеями. Один із засобів нешаблонного мислення полягає в навмисному використанні раціоналізованої здібності розуму. Деякі люди настільки переймаються ідеєю нешаблонного мислення, що розпочинають постійно використовувати його замість шаблонного. Більшість людей взагалі заперечують необхідність нешаблонного мислення, вважаючи, що для них цілком достатньо одного шаблонного, логічного. Фактично ж ці два типи мислення не виключають, а доповнюють один одного: вони компліментарні.

2. Який головним критерієм відмінності творчої діяльності від нетворчої?

Творча праця відрізняється від нетворчої тим, що при творчій праці не можна поставити на потік виготовлення стандартних предметів виробництва. Продукт творчої праці завжди існує в одному примірнику й позначений індивідуальністю виготівника, його світобаченням, розумінням життя тощо. Під час комунікації сказане мовцем слово - це тільки його слово, що виражає тільки його задум, сподівання, тільки його емоції. Але це зовсім не означає, що творча праця раз і назавжди позбавлена технологізації процесів праці, уніфікації певних операцій. Межа між "творчим" і "нетворчим" змінна, вона залежить від стану професії, рівня наукового розвитку суспільства, освіченості виконавця роботи. Очевидним сьогодні є те, що, наприклад, пошук інформації для написання творів більшою мірою стає вже справою технологічної освіченості, ніж творчого натхнення.

3.На основі чого виникає потреба в інтелектуально насиченому спілкуванні з іншими людьми?

У процесі розвитку індивіда потреба у спілкуванні має соціально-вибірковий характер. У процесі спілкування відбувається інтелектуальна та емоційно-чуттєва взаємодія індивідів, досягається єдність і злагодженість їх дій, що зумовлює формування спільних настроїв і поглядів, взаєморозуміння, згуртованості й солідарності. Вони необхідні в колективній діяльності, оскільки становлять культурно-комунікативну основу соціального життя суспільства.

5. В чому суть потреби в пізнанні?

Потреба в пізнанні – прагнення до знань, як до самостійної цінності і як до способу підвищення перетворюючої діяльності, цікавість що співвідноситься з глибоким інтересом до конкретної ділянки знань.

6. Яку діяльність називають творчою?

Творча діяльність - це діяльність, яка дає щось нове в процесі і в результатах, яка виявляє здібності в процесі навчання.

7. Які основні етапи виділено в акті творчості? Що відбувається на кожному етапі творчого акту?

Основні етапи виділено в акті творчості: 1) зародження нової ідеї, образу( цей стан проходить без участі свідомості. 2) indide – усвідомлення придуманої ідеї. 3) критичне доопрацювання придуманої ідеї( свідомості належить вирішальна роль)

8. Які основні функції виконує право- і лівопівкульне мислення в творчому процесі?

Функція правої півкулі – це оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь.

Функція лівої півкулі – оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рахунок,

9. В чому суть закону ХардіВейнберга?

Закон Харді—Вайнберга, або закон генетичної рівноваги — одна з основ популяційної генетики. Закон описує розподіл генів в популяції за наступних умов: 1) у популяції відбувається вільне схрещування; 2) у популяції відсутня міграція (як вхідна, так і вихідна); 3) у популяції відсутні випадкові мутації.При виконанні цих умов відносна частота особин, що є носіями кожного з алелів деякого гену буде лишатись постійною та незмінною з покоління в покоління, іншими словами, за таких умов дрейф генів відсутній.

10. Вкажіть, що найбільше відповідає за розвиток таланту?

Обдарованість найбільше відповідає за розвиток таланту.

22. За теорією мотивації А.Маслоу які потреби відносяться до потреб нестачі або нижчі?

У коло нижчих потреб за А. Маслоу (потреб існування) – входять фізіологічні потреби й частково потреби безпеки.

23. За теорією мотивації А.Маслоу які потреби відносяться до потреб росту або вищі?

Потреби росту аналогічні потребам у повазі (самоповага, впевненість, досягнення) й самовираженні (творчість, моральність) піраміди А. Маслоу.

24.КуртЛевін розглядає поведінку людини як функцію двох змінних. Які це змінні? Опишіть їх.

КуртЛевін розглядає поведінку людини як функцію двох змінних: унікальної особистості індивідуума і ситуації. Наприклад: люди ефективно працюють тому, що вони хочуть щось додатково отримати, бояться щось втратити та з переконань тобто на ентузіазмі. Якщо перші два принципи управління пов’язані переважно з ситуацією, то третій – з особистістю.

25. Дайте визначення поняттю мотив. Які види мотивів Ви знаєте?

Мотив – цевнутрішнярушійна сила, щоспонукаєлюдину до дії.

АБО

Мотив –фрагмент загальноїкартиниабооб'єкта, щобагаторазовоповторюється з деякимизмінами.

Головні види мотивів людини складають 6 складових:

Зовнішні мотиви. (Обумовлені зовн. складовими)

Внутрішні мотиви. (Виникають всередині самої людини)

Позитивні мотиви. Засновані на позитивних підкріпленнях.

Негативні мотиви. Є факторами, відштовхуючимилюдину відпомилок.

Стійкі мотиви. Засновані на потребах людиниі не потребуютьдодаткового підкріпленнязі сторони.

Нестійкі мотиви. Потребують постійного підкріплення зі сторони.

26. Які основні види діяльності Вам відомі?

Залежно від мети, змісту та форм розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання та працю. Людині незалежно від віку властиві всі три різновиди діяльності, проте в різні періоди життя вони виявляються по-різному за метою, змістом, формою та значенням. У дошкільному віці провідним різновидом діяльності є гра, у шкільному - навчання, а в зрілому - праця.

27. Що є метою навчання?

Навчання - основний різновид діяльності дітей шкільного віку; активна, свідома й цілеспрямована діяльність, яка полягає у засвоєнні знань, вироблених людством, з метою підготовки дітей до майбутньої самостійної трудової діяльності.

28. Як зазначав Маслоу , кожна людина керується двома типами сил. Що притаманно кожній з них?

Маслоу розрізняв 2 типи мотивів у людини: дефіцітарні мотиви і мотиви росту. Перші спрямовані на зниження напруги, а другі – на підвищення напруги за допомогою пошуку нових і хвилюючих переживань. Маслоу припустив що обидва роди мотивів біологічно закладені у людях.

29. Які відмінності є між потребами росту і потребами нестачі?

Потреби росту аналогічні потребам у повазі й самовираженніпіраміди А. Маслоу.У коло нижчих потреб за А. Маслоу– входять фізіологічні потреби потреби безпеки.Якщо задоволені нижчі потреби (потреби нестачі), то тоді людина йде до задоволення потреб росту.

30. Як прийнято описувати установочну систему? Охарактеризуйте основні її компоненти.

Установочная система – це система базових іпериферійних установок. Вона індивідуальна для кожної людини.

В 1942 р. М. Смітом була визначенатрьохкомпонентна структура установки:

Когнитивний компонент – освідомлення об’єктасоціальної установки (на що напрямленаустановка).

Эмоціональний компонент (аффективний) – оцінка об’єкта установки на рівнісимпатіїіантипатії.

Поведінковий компонент – послідовністьповедінки по відношеннюдо об’єкта установки.

Якщоці компонентисинхронізованіміж собою, то установка буде виконувати регулюючуфункцію.

А в випадкурозсинхронізації установочної системи, людинаведесебепо-різному, установка не буде виконувати регулюючу функцию.