
- •Зміст методичних розробок для самостійної роботи студентів до тематичного плану практичних занять за змістовим модулем 9
- •Вади розвитку дітей, діагностика, лікувальна тактика та надання екстренної медичної допомоги.
- •1. Актуальність теми.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми.
- •Супутні вроджені вади при атрезії стравоходу.
- •Вроджені кісти легенів, гіпоплазія легенів. Вроджена часткова емфізема.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки для заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні завдання, які використовуються на занятті.
- •Зміст теми. Гіпоплазія легень
- •Вроджені кісти легень
- •Атрезія стравоходу. Вроджені діафрагмові грижі.
- •Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки для заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •4.3 Практичні роботи, які використовуються на занятті (рівень знань засвоєння ііі)
- •III. Грижі переднього відділу діафрагми — 10 %:
- •Вади розвитку, що супроводжуються кишковою непрохідністю.
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:
- •Завдання для самостійної праці час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •Теоретичні питання до заняття.
- •4.3 Практичні роботи, які виконуються на занятті (рівень засвоєння ііі).
- •Зміст теми
- •Вроджена кишкова непрохідність
- •Подвоєння травної системи
- •Вади розвитку товстої кишки. Хвороба гіршпрунга. Аноректальні вади розвитку.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція) :
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
- •Зміст теми
- •Хронічні запори
- •Аноректальні вади
- •Класифікація аноректальних вад (а. Пена, Кієлі, 1998)
- •Вади розвитку передньої черевної стінки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми: (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3 Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
- •Зміст теми.
- •Гастрошизис
- •Патологія жовткового та сечового протоків.
- •Вади розвитку та захворювання сечової та статевої системи у дітей.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми: (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Зміст теми
- •2. Пієлопластика вертикальним шматком.
- •3. Пієлопластика y-V подібна (Foley)
- •Міхуро-сечовідний рефлюкс (мср)
- •Вади розвитку сечівника та сечового міхура.
- •Вади розвитку опорно-рухового апарату
- •Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми.
- •Консервативне лікування вродженої дисплазії тазостегнового суглоба
- •Рідкісні вади у дітей
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •Зміст теми.
- •Міжнародна класифікація вад розвитку опорно-рухового апарату включає 7 груп:
- •Внутрішньоуторобні операції
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Зміст теми
- •Етичні аспекти фетальної хірургії По відношенню до матері
- •По відношенню до плоду.
- •Класифікація внутрішньоутробних вад (з прикладами)
- •Техніка внутрішньоутробної операції
- •Вади розвитку плоду, які корегують у теперішній час
- •Ендоскопічні методи операцій.
- •2. Конкретні цілі :
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні запитання до заняття.
- •Розвиток ендоскопії.
- •Основні принципи устрою ендоскопів
- •Оперативна ендоскопія
- •Видалення доброякісних утворень.
- •Розтин неповних мембран
- •Проведення зонда і провідників для бужування стриктур.
- •Ендоскопічні методи створення штучних нориць органів травного тракту. Черезшкірна гастростомія.
- •Ендоскопічна папіллосфінктеротомія
- •Видалення чужорідних тіл
- •Видалення чужорідних тіл з товстої кишки
- •Зупинка кровотеч
- •Склерозування варикозно-розширених вен стравоходу і шлунку
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •Зміст теми.
- •Правильне проведення парентерального харчування та інфузійної терапії.
- •Невідкладна допомога при дихальній недостатності
- •2. Конкретні цілі :
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні запитання до заняття.
- •Зміст теми
- •Особливості дихальної недостатності у дітей.
- •Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності
- •Невідкладна допомога при серцево-судинній недостатності
- •Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студенти при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми Гостра судинна недостатність.
- •Гостра серцева недостатність.
- •Набряк легенів.
- •Особливості серцево-легеневої реанімації у дітей
- •Фібриляція шлуночків
- •Невідкладна допомога при нирковій недостатністі
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студенти при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи, які виконуються на занятті (рівень засвоєння ііі).
- •Зміст теми «гостра ниркова недостатаність у дітей»
- •Етіологія та патогенез гострої ниркової недостатності
- •Стадії перебігу гострої ниркової недостатності, особливості клінічних проявів та інтенсивної терапії
- •Невідкладна допомога при набряку мозку
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
- •Шкала глибини коматозного стану Глазго-Піттсбург
- •Диференційна діагностика гідронефрозу
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки для заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми
- •Клінічні прояви гідронефрозу та мегауретер
- •Невідкладна допомога при печінковій недостатності
- •Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення
- •4. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студенти при підготовці до заняття
- •Зміст теми «печінкова недостатаність у дітей»
- •Клінічні прояви недостатності печінки
- •Інтенсивна терапія печінкової недостатності
Гостра серцева недостатність.
Стан, при якому серце не може забезпечити кровообіг в організмі, не дивлячись на достатнє наповнення венозною кров'ю.
По характеру процесу кардіогенна недостатність може спостерігатися у вигляді:
- декомпенсації різного ступеня по ліво- або правошлуночковому типу, або тотальній недостатності;
- аритмій у зв'язку з порушенням автоматизму, збудливості і провідності різного ступеня аж до повної поперечної блокади;
- кардіогенного шоку.
ШОК
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлене гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тканин. Це універсальний циркуляторно-метаболічний синдром, який може розвиватися при патологічних станах будь-якої етіології, коли стресовий чинник перевищує компенсаторні можливості організму, що забезпечують підтримку базального гомеостазу. Розвиток шоку супроводиться вираженими гемодинамічними, дихальними і метаболічними розладами, які виникають поєднано або порізно і відображають включення каскаду компенсаторно-пристосовних реакцій, необхідних для адаптації організму до стресової дії (як екзогенних, так і ендогенних). Шок - поняття поліетіологічне, але монопатогенетичне. Найбільші відмінності розвитку синдрому спостерігаються на початку шоку, коли етіологічні чинники шоку тісно пов'язані з патогенетичними. При прогресі синдрому етіопатогенетичні відмінності згладжуються і шок поступово переходить в біологічний процес вмирання.
Оскільки розвиток синдрому базується на основних фізіологічних процесах, то вікові анатомо-фізіологічні особливості дитини породжують ряд відмінностей, як в патогенезі шоку, так і в його клінічних проявах. В першу чергу це стосується понижених (в порівнянні з дорослими) енергетичних резервів організму дитини і обмежених компенсаторних можливостей серцево-судинної і дихальної систем. Істотне значення мають особливості нейровегетативної і гуморальної регуляції вітальних функцій, що додає «атиповість» клінічним проявам шоку у дітей, утрудняючи його діагностику і прогноз.
У клінічній практиці використовують етіопатогенетичну класифікацію:
Гіповолемічний шок:
- з втратою переважно глобулярного об'єму (кровотеча);
- з втратою переважно плазматичного об'єму (обезводнення).
Кардіогенний шок:
- обумовлений скоротливою недостатністю міокарду;
- аритмогенний шок (браді- та тахіаритмія).
Інфекційно-токсичний (або септичний) шок.
Анафілактичний шок.
Неврогенний шок:
-травматичний;
-опіковий;
-холодовий;
-електричний.
Шок, викликаний перешкодою кровотоку.
Шок, обумовлений гострою ендокринною недостатністю.
Враховуючи серйозність фізіологічних порушень, дітей в стані шоку слід госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії незалежно від його етіології та ступеня тяжкості.
Лікування. Трансфузійну терапію в екстрених ситуаціях при лікуванні шоку слід починати із засобів, здатних швидко відновити ОЦК. Використання донорської крові наводить до втрати 20- З0 хвилин часу, необхідного для визначення групи крові, проб на сумісність та ін. По здатності відновлення ОЦК донорська кров не має переваг перед колоїдними плазмозамінниками. Крім того, при шоці та вираженому дефіциті ОЦК відбувається розлад мікроциркуляції - порушення капілярного кровотоку, причинами якого є збільшення в'язкості крові, агрегація формених елементів і мікротромбоутворення, які посилюються трансфузією донорської крові. У зв'язку з цим починати трансфузійну терапію при шоці, і навіть при крововтраті, слід з внутрішньовенного введення протишокових кровозамінників - поліглюкіну і реополіглюкіну.
Кровозамінні рідини прийнято ділити на колоїдні розчини-декстрани (поліглюкін, реополіглюкін), препарати желатину (желатиноль), розчини полівінілпіролідону (гемодез) ; сольові розчини - ізотонічний розчин хлориду натрію, розчин Рінгера-Локка, лактосол; буферні розчини - розчин гідрокарбонату натрію, розчин трисамина; розчини цукрів і багатоатомних спиртів (глюкоза, сорбітол, фруктоза); білкові препарати (гідролізат білків, розчини амінокислот); препарати жирів - жирові емульсії (ліпофундін, інтраліпід).
Залежно від спрямованості дії кровозамінні рідини класифікують таким чином.
Гемодинамічні (протишокові).
-Низькомолекулярні декстрани - реополіглюкін.
-Середньомолекулярні декстрани - поліглюкін.
-Препарати желатину - желатиноль.
Дезінтоксикаційні.
-Низькомолекулярний полівінілпіролідон-гемодез.
-Низькомолекулярний полівініловий спирт - полідез.
Препарати для парентерального живлення.
-Білковий гідролізат - гідролізат казеїну, амінопептид, амінокровін гідролізін.
-Розчини амінокислот - поліамін, маріамін, фріамін.
-Жирові емульсії - інтраліпід, ліпофундін.
-Сахара і багатоатомні спирти - глюкоза, сорбітол, фруктоза.
Регулювальники водно-сольового і кислотно - основного стану.
-Сольові розчини - ізотонічний розчин хлориду натрію, розчин
Рінгера, лактосол, розчин гідрокарбонату натрію, розчин трисамина.