Глава 15

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Поняття "соціальне партнерство".

2. Теоретичні основи та передумови соціального партнер­ства.

3. Сучасна практика соціального партнерства в Україні.

Ключові поняття та терміни
• соціальне партнерство	• стійкість соціальної системи за Питиримом Сорокшим(економічний фактор)
• мета соціального партнерства
• трипартизм	гуманітарний фактор
• можливі шляхи досягнення цілей суб’єктами відносин	• соціального партнерства
	• соціальні передумови соціального партнерства
• економічне примушення
• соціальне примушення	• колективні угоди
	• колективний договір

15.1. Поняття "соціальне партнерство"

0 Соціальне партнерство (від партнер [фр partenaire] - той, хто разом з ким-небудь приймає участь у який-небудь спільній діяльності) - це система правових норм і організаційних форм та методів погодження інтересів партнерів різних соціальних груп та структур для забезпечення їх конструктивної взаємодії

У прагматичному значенні соціальне партнерство розглядається як система заходів по забезпеченню співробітництва найманих працівників, репрезентованих звично професійними спілками, з роботодавцями, які об'єднані, як правило, у асоціації підприємців на національному, галузевому, регіональному, виробничому рівнях.

Метою соціального партнерства є забезпечення реалізації інтересів трудящих і роботодавців, підвищення відповідальності всіх учасників економічного відтворювального процесу за рівень оплати праці та ефективність господарювання, створення нормального соціально-психологічного клімату в суспільстві на всіх рівнях

Сторони соціального партнерства чітко визначають свої інтереси та усвідомлюють інтереси партнерів, розподіляють ролі і відповідальність у досягненні спільної мети. Визнаними формами співробітництва є консультації, переговори та підписання відповідних угод, колективних договорів.

Специфічною формою соціального партнерства виступає трипартизм (тобто, той, що складається з трьох частин). Трипартизм означає, що окрім партнерів, що репрезентують працівників та роботодавців, до процесу погодження інтересів приєднуються також і представники держави, органів виконавчої влади. Таке співробітництво може здійснюватися як на постійній основі, так і нерегулярно, лише у випадках загострення соціальної ситуації у окремій галузі (наприклад, у вугільній), конкретному регіоні або у країні в цілому.

Соціальне партнерство може розглядатися також як основа загальної побудови відносин між різними соціальними спільностями, що визначають стан і спрямованість соціального розвитку суспільства. На рівні суспільства стан соціального партнерства відбиває державну ідеологію, виявляється у соціальній політиці, механізмі її реалізації.