Тема 9: Ігрова залежність (гемблінг)

1. Епідеміологія

2. Етіологія, патогенез

3. Характерологічні та особистісні властивості гемблерів

4. Соціальні фактори ризику

5. Коморбидність

6. Клінічні прояви

7. Терапія

Міні лексікон: ігрова залежність, гемблінг

Короткий зміст теми:

1. Епідеміологія

Азартні ігри поширені у всьому світі. У США, за даними широкомасштабних епідеміологічних досліджень, більшість людей час від часу грає в азартні ігри. Серед всього населення 86% коли-небудь грало на гроші, 68% грало протягом поточного року (Rotter, 2004). Проте завжди знаходяться ті, хто ризикує більше за інших, втрачаючи при цьому контроль над своєю поведінкою. Так, ще в 1970-х рр. в Англії виникла проблема низької відвідуваної кінотеатрів, аж до необхідності їх закриття, за рахунок зростаючої популярності залів ігрових автоматів.

У США, за даними Р. Фольберг (1996), кількість «проблемних гемблеров» — аддиктивних гравців, настільки залежних від ігрових автоматів, що їх життя виявляється повністю підлеглим цій пристрасті, — достігаєт 5% населення. На думку К. Декаріа із співробітниками, число гемблерів в США до середини 1990-х рр. досягло 2,5 млн. чоловік (DeCaria et al., 1996). Згідно моніторинговим дослідженням Дж. Вельте з колегами, число проблемних гемблерів в США на початку тисячоліття не перевищує 2% (Welte et al., 2001). Дані інших дослідників (Ladouceur et al., 1999) свідчать про те, що тільки за першу половину 1990-х рр. число проблемних гемблерів виросло в Канаді більш ніж на 75%.

Поширеність патологічної пристрасті до азартних ігор в популяції оцінюється від 1,4 до 5,1% (Petry, Armentano, 1999). На 1997 р. кількість залежних від гри в США була оцінена в 7,5 млн. дорослих і 7,9 млн. юних американців (National Gambling Impact Study Commission, 1999). У період з 1991 по 1995 р. кількість грошей. витрачених на гру, виросли в США з 300 млн. до 500 млн. доларів в рік. Виявлено, що у ряді штатів в США поширеність патологічного гемблінга збільшилася після легалізації азартних ігор (Volberg, 1996). Інші дослідники (Room, Turner et. al., 1999 знайшли, що відкриття казино в Ніагарському водопаді (Канада) привело до помітному збільшенню серед місцевого населення осіб, що грають на гроші і, як наслідок, — зростання проблем, пов'язаних з азартною грою.

2. Етіологія, патогенез

Ризик формування аддиктивної поведінки в даний час прийнято розглядати з позицій біопсихосоціодуховної моделі, де кожний з чинників або їх поєднання (спадковість, особливості характеру, мікро- і макро- соціальне оточення, зрілість особи в цілому) бере участь у формуванні хвороби.

До загальнобіологічних чинників відносяться пре-, пері- і постнатальні шкідливості, сприяючі виникненню органічної неповноцінності структур головного мозку. Спадковість, у свою чергу, — основа формування темпераменту і характерологічних властивостей особистості.

У ряді досліджень виявлено, що у осіб, залежних від гри, статистично значущо частіше, ніж у здорових батьків, діти ставали патологічними гравцями (National Research Council, 1999; Toneatto, Brennan, 2002).