5. Інфрачервоне випромінювання. Його використання у медицині

Електромагнітне випромінювання у спек­тральному діапазоні 0,76 мкм—1 мм називають інфрачервоним (ІЧ).

За законом Віна цьому спектральному діапазону відповідає температурний у межах 3800-1,5 К. Таким чином, усі рідкі та тверді тіла за звичайних умов практично є джерелами 14-випромінювання.

За невисоких температур енергетична світність тіл мала, тому не всі тіла можна використати як джерела ІЧ-випромінювання. Через це поряд з тепловими джерелами ІЧ-випромінювання використовують також ртутні лампи та лазери. Близько 50% випромінювання Сонця теж лежить в ІЧ-ділянці спектра.

Лікувальні властивості ІЧ-випромінювання зумовлені його тепловою дією. Найефективнішим є короткохвильове ІЧ-випромінювання.

ІЧ-випромінювання проникає в тіло приблизно на 20 мм, тому більше прогріваються поверхневі шари. Терапевтичний ефект залежить від темпера­турного градієнта, що активізує діяльність терморегулюючої системи. Лікувальний ефект зумовлює посилення кровопостачання опроміненої ділянки.

Іншим прикладом використання ІЧ-випро­мінювання в діагностиці є фотографування в ІЧ-променях. За допомогою цього методу можна діагностувати шкірні та судинні захворювання.

Джерела інформації:

1. Основи медичної і біологічної фізики: Підручник для мед. ВНЗ І—ІІІ рів. акред. / Шевченко А.Ф. — К.: Медицина, 2001. — 656 с. + 2 с. кол. вкл.

2. Ємчик Л.Ф., Кміт Я.М. Медична і біологічна фізика. — Львів: Світ, 2003.