4. Інституційний аналіз

Мета проведення інституційного аналізу для боулінг-клубу: є визначення політичних, економічних, соціокультурних, правових факторів, що можуть вносити певні корективи в діяльність боулінг-клубу, та внутрішніх факторів, що безпосередньо впливають на продуктивність роботи даного проекту.

Елементи інституційного аналізу:

Характеристика сильних та слабких сторін організації на основі SWOT-аналізу:

Сильні сторони	Слабкі сторони
Вдале розміщення боулінг-клубу Оптимальне співвідношення ціна – якість. Висококваліфікований персонал Представлення знижок клієнтам Особисте консультування клієнтів.	Слабкі позиції на ринку зважаючи на відсутність іміджу. Відсутність напрацьованої клієнтської бази. Відсутність репутації компанії.
Загрози	Можливості
Поява нових конкурентів. Брак професійних кадрів. Конфліктні ситуації Зміна коньюктури ринку. Відсутність інформації про стратегію конкурентних компаній.	Розширення асортименту послуг, що надаються. Підвищення якості послуг, що надаються. Можливість надання знижок. Вихід на нові сегменти ринку. Зниження собівартості вироблюваних послуг. Збільшення клієнтської бази.

Зовнішні фактори:

На сьогодні боулінг є невід'ємною частиною індустрії розваг в Україні. Наявність боулінг клубу є обов'язковим в кожному ТРЦ, проте, як відмічають експерти ринку, в структурі прибутків власне боулінг займає в середньому 40-50%, де іншу частину займають супутні і додаткові послуги. У Україні існує усього порядку 100 боулінг клубів, для порівняння в Росії близько 600, що робить індустрію боулінгу привабливою як для вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. По числу боулінг клубів традиційно лідирує столиця, де розміщено близько 15 об'єктів, основна маркетингова стратегія яких на сьогодні - впровадження в регіони і відкриття філій. На сьогодні в Україні, як і в Росії, найбільшу популярність отримали 3 основні формати боулінг клубів. Рентабельність боулінгу досить висока і за оцінками операторів ринку складає близько 25-30%. Основна конкуренція між боулінг клубами розгортається не стільки у сфері боулінгу, скільки у сфері додаткових послуг.

Діяльність у сфері розваг регулюється такою правовою базою:

1. Податковий кодекс:

ФОП може здійснювати діяльність у сфері розваг (більярд), придбавши торговий патент, якщо перебуває на загальній системі оподаткування:

У підпункті «г» пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України «Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності» йдеться про те, що платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи і фізичні особи ― підприємці), їхні відокремлені підрозділи, які отримують у встановленому цією статтею порядку торгові патенти і здійснюють такі види підприємницької діяльності:

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Згідно з пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу діяльність у сфері розваг — господарська діяльність юридичних осіб і фізичних осіб ― підприємців, яка полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає отримання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо).

У пп. «є» п. 1 підр. 8 «Особливості справляння єдиного податку і фіксованого податку» розділу XX «Перехідні положення податкового Кодексу» йдеться про те, що платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, як збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (тобто ст. 267 ПК).

Діяльність у сфері розваг — це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб ― підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (пп. 14.1.46 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

2. Закону України "Про пожежну безпеку" .

3. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р

4. Закон України «Про підприємництво»

5. Закон України «Про захист прав споживачів».

Законодавством визначаються:

• Вимоги до оснащення приміщення;

• Кваліфікаційні, організаційні вимоги;

• Санітарні правила та правила безпеки облаштування зон їдальні, ігрової зони та зони санузлів;

• Вимоги до ведення документації (обліку і звітності).

Господарська діяльність здійснюється субєктами господарювання на основі ліцензії та патентів і за наявності приміщень з відповідною матеріально-технічною базою, що відповідають встановленим санітарним нормам і правилам безпеки.

Дану діяльність можуть здійснювати особи, що мають документи, про реестрацію даного бізнесу.

Діяльність у сфері розваг контролюється такими державними органами, як Комітет по захисту прав споживачів, Санітарно-епідемологічна служба, Державний департамент пожежної безпеки та інші.

Вцілому можна сказати, що як таких обмежень для здійснення данної діяльності немає і тому можна сміливо впроваджувати проект у дію.