Основні види економічних ресурсів, їх характеристики
Розрізняють наступні види ресурсів:
природні (мінерали, земельні…)
трудові – працездатність населення, а в його складі економічно активне населення.
матеріальні – це те що вже пройшло обробку: сировина, матеріали, напівфабрикати, машини, і т.п.
Усі три вида ресурсів існували завжди. По мірі розвитку суспільства виділяють ще два види рес-в: фінансові грошові засоби для отримання доходу; інформаційні – накопичені знання і інш.
На різних етапах розвитку суспільства роль і значення кожного ресурсу була різною, але завжди було одне – усі ресурси обмежені. Під обмеженістю ресурсів розумівся той факт, що в кожний даний момент часу, наявних ресурсів недостатньо для того, щоб повністю задовольнити усі потреби на даний момент.
Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування. Альтернативний характер використання обмежених ресурсів висуває на передній план проблему економічного вибору – вибір найкращого серед альтернативних варіантів, що дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат. Це виявляється терміном “альтернативні затрати” – вони визначають цінність найкращого варіанту, від якого відмовилися в процесі економічного вибору і характеризуються цінністю втрачених можливостей. Розв”язання проблеми економічного вибору вимагає свідомої відповіді на три основні питання економіки: ЩО?- які економічні блага і в якій кількості виробляти? ЯК? – за допомогою яких обмежених ресурсів і технологічних засобів виробляти корисні блага? ДЛЯ КОГО? – Хто отримає те, що вироблено?
У процесі економічної діяльності суб'єкти приймають різні рішення, аналіз яких дає змогу зрозуміти, як функціонує економіка. Прийняття рішень звичайно пов'язане із проблемою вибору. Саме рішення приймається при наявності принаймні двох варіантів. Вибираючи один із них, ми відмовляємося від іншого (або інших, якщо варіантів більше, ніж два). Необхідність відмови від чогось для вибору саме того, що ми вважаємо за необхідне мати негайно, пов'язана із рідкісністю (обмеженістю) ресурсів, які є в економіці або в окремих індивідів у кожний конкретний момент часу. Віддаючи перевагу певному варіанту використання ресурсу, ми оцінюємо його через цінність продукції, від якої ми відмовилися, вибираючи дану альтернативу використання ресурсу. Тому базовим поняттям мікроекономіки для визначення цінності ресурсу та ефективності його використання є альтернативна вартість.
5. Альтернативна вартість. Закон зростання альтернативної вартості.
Альтернативнавартість – цецінністьвтраченихможливостей; цекількість одного блага, якоюнеобхіднопожертвуватизарадиодержаннядодатковоїодиницііншого блага. Закон зростанняальтернативноївартості - необхідністьвідмовивідщоразбільшоїкількостііншого продукту для виробництвадодатковоїодиниціпотрібного продукту.
6. Крива виробничих можливостей.
Крива виробничих можливостей - крива, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів. Крива будується в системі координат, кожна з якихвідображаєобсягвиробництва одного з продуктів. Вона обмежує область виробничихможливостей, так що будь-яка точка на кривійпоказуєграничноможливе по ресурснихобмеженьпоєднанняобсягіввиробництвадвохпродуктів.
