
- •Предмет мікроекономіки. Суб’єкти мікроекономічних досліджень
- •Основні поняття та припущення мікроекономічного аналізу
- •Методи і функції мікроекономічних досліджень
- •Основні види економічних ресурсів, їх характеристики
- •5. Альтернативна вартість. Закон зростання альтернативної вартості.
- •6. Крива виробничих можливостей.
- •7. Попит та обсяг попиту. Фактори зміни попиту.
- •8. Закон попиту. Його графічна інтерпретація.
- •13.Поняття еластичності. Види еластичності попиту.
- •14.Цінова еластичність попиту.
- •15.Еластичність попиту за доходами споживачів.
- •16.Перехресна еластичність попиту за цінами.
- •17. Еластичність пропозиції
- •18. Споживчі уподобання. Способи їх опису та формалізації.
- •19. Бюджетні обмеження. Споживчий вибір. Правило максимізації корисності.
- •20. Кардиналістський та ординалістський подходи до пояснення поведінки споживача.
- •26. Класфікація витрат. Валові, постійні, граничні середні затрати. Зв'язок між ними
- •27.Витрати фірми в коротко- та довгостроковому періоді
- •29 Поняття ринкової структури. Основні моделі ринку
- •30 Характерні риси досконалої конкуренції
- •32. Характерні ознаки чистої монополії
- •33. Визначення ціни і обсягів виробництва в умовах чистої монополії
- •34. Характерні ознаки монополістичної конкуренції
- •35. Характерні ознаки олігополії
32. Характерні ознаки чистої монополії
Ринок чистої монополії — це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.
Головними ознаками ринку чистої монополії є: — відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста; — неможливість входження на ринок інших фірм; — велика кількість покупців на ринку; — досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.
На ринку функціонує лише один виробник якоїсь продукції. Отже, справедливим буде твер- дження: фірма-монополіст — це і є певна галузь виробництва. Тоді для монопольного ринку бракує поділу на попит щодо окремої фірми та ринковий (галузевий) попит, а також на пропозицію окремої фірми та ринкову пропозицію.
Товар, який виробляє монополіст, не має близького замінника. Практично немає таких товарів, які не можна було б замінити на щось інше. Однак щодо товару монополіста справедливим буде припущення, що у споживача існує лише два можливих варіанти поведінки: або взагалі відмовитися від споживання цього товару, або придбати його у монополіста.
Слід зазначити, що у чистого монополіста немає прямих конкурентів на ринку товарів. Проте це не означає, що він взагалі не вступає у відносини конкуренції. Насамперед потрібно взяти до уваги, що монополіст, у свою чергу, стає покупцем на ринку ресурсів, де він стикається з іншим конкурентним середовищем (про це йтиметься у наступному розділі).
Чистий монополіст сам установлює ціну на свій товар. Ціна рівноваги є результатом взаємодії попиту та пропозиції. Оскільки для монополіста попит збігається з ринковим, і його можна розглядати як заданий, то встановити рівноважну ціну він може, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну і, навпаки, зменшення пропозиції призводить до зростання цін.
Вступ у галузь інших виробників заблокований.
33. Визначення ціни і обсягів виробництва в умовах чистої монополії
Монополіст, який прагне прибутків, вироблятиме кожну наступну одиницю продукції доти, доки вона забезпечуватиме більший приріст загального виторгу, порівняно зі збільшенням загальних витрат, і перестане збільшувати виробництво тоді, коли граничний виторг дорівнюватиме граничним витратам (MR = MC). Як бачимо, монополіст, який прагне прибутків, визначатиме свою поведінку так само, як фірма у конкурентній галузі. Для ринку з чистою монополією не застосовується поняття пропозиції тому, що не існує однозначної залежності між ціною та величиною пропозиції. Ціна і величина пропозиції залежать від положення кривої попиту (а також і кривої граничного виторгу). Як і конкурентна фірма, монополіст зрівнює граничний виторг і граничні витрати, але для нього граничний виторг є меншим за ціну. Оскільки монополіст не зрівнює граничні витрати і ціну, то цілком можливі за різних умов попиту різні ціни, які максимізуватимуть прибуток за одного і того ж обсягу виробництва. Для чистого монополіста немає єдиної окремої ціни, пов'язаної з рівнем виробництва, отже, немає кривої пропозиції. Оскільки монополіст може маніпулювати і ціною, і обсягами виробництва, нерідко вважають, що монополіст призначатиме найвищу ціну, яку може отримати. На графіку видно, що є ціни вищі за три грн. Але монополіст вибирає ціну 3 грн. Це рівень ціни при обсязі виробництва у три одиниці продукту, за якого MR=MC (граничний виторг =граничним витратам) і фірма буде мати найбільший загальний виторг і економічний прибуток. Чиста монополія не гарантує економічного прибутку в будь-яких умовах, але ймовірність економічних прибутків вища для чистого монополіста, ніж для чистого конкурентного виробника. Як і чистий конкурент, чистий монополіст не працюватиме постійно зі збитками для себе. В умовах збитковості власник фірми перемістить свої ресурси в прибуткову галузь. В такому разі можна очікувати, що в довгостроковому періоді монополіст одержуватиме або економічний, або тільки нормальний прибуток.