2. Консультування і просвіта школярів, їх батьків і педагогів

Консультування і просвіта школярів

Просвіта як форма практичної професійної діяльності звична для шкільного психолога. Це найбільш безпечний вид психологічної роботи в школі і для самого спеціаліста, і для його аудиторії. Просвіта задає слухачам пасивну позицію, і в цій ситуації нове знання, якщо воно протирічить існуючим уявленням чи передбачає їх зміну, легко може бути відкинутим, забутим.

На сьогодні психологічна просвіта школярів є досить популярною. Але, не зважаючи на широку розповсюдженість, гостро стоїть питання про його ефективність. З точки зору завдань супроводу включення психологічної просвіти в процес предметного навчання не є ефективним. Результатом просвіти вважається присвоєння школярами психологічних знань і навичок, які б допомагали їм успішно навчатися і розвиватися в різноманітних сферах шкільного життя. А щоб отримане знання могло активно використовуватися школярами, воно повинне бути живим, активним. Тобто, отримані дитиною соціально-психологічні знання не повинні кластися мертвим вантажем в її інтелектуальну копілку, як це відбувається з більшою частиною предметних знань, отриманих у школі. Проте, якщо вони преподаються приблизно в такій же формі, їх очікує подібна участь і навіть гірше, оскільки викладання психології не передбачає строгих форм звітності – заліків, екзаменів, контрольних і т. д.

Для того, щоб подані школяреві знання могли активно включитися в процес особистісного розвитку, виступити своєрідним каталізатором внутрішніх процесів, необхідно дуже серйозно підходити і до відбору змісту, і до відбору форм роботи. При доборі змісту дуже важливо враховувати не лише вікові потреби й цінності школярів, але й реальну групову ситуацію в тому чи іншому класі чи паралелі, існуючі актуальні проблеми. Просвітницька робота може бути організована у відповідь на актуальний запит з боку школярів на певні знання.

Що стосується форми організації, то можна таким чином сформулювати основний принцип ефективної просвітницької роботи зі школярами: включення ситуації засвоєння соціально-психологічних знань в привабливі чи актуально значимі для школярів даного віку чи даної субкультури форми активності.Це можуть бути традиційні форми шкільної роботи – КВНи, олімпіади, тематичні вечори і зустріч типу «Що? Де? Коли?», можуть бути спеціально розроблені сценарії.

Психологічна просвіта школярів орієнтована на створення умов для активного присвоєння й використання школярами соціально-психологічних знань в процесі навчання, спілкування й особистісного розвитку.

Її ефективність визначається тим, наскільки запропоноване знання в даний момент є значимим, актуальним для окремого учня чи учнівської групи і наскільки приваблива і звична для них обрана психологом форма передачі знань.

Консультування школярів

Ще один важливий вид практичної роботи, орієнтований на підлітків і старшокласників. Консультування може мати різноманітний зміст, стосуватися як проблем професійного чи особистісного самовизначення школяра, так і різноманітних аспектів його взаємовідносин з оточуючими людьми.

Консультування розглядається як багатофункціональний вид індивідуальної роботи психолога зі школярами, в межах якого можуть вирішуватися наступні задачі:

• надання допомоги підліткам і старшокласникам, що відчувають труднощі в навчанні, спілкуванні чи психічному самопочутті

• навчання підлітків і старшокласників навичкам самопізнання, саморозкриття й самоаналізу, використання своїх психологічних особливостей і можливостей для успішного навчання і розвитку

• надання психологічної допомоги і підтримки школярам, що перебувають в стані актуального стресу, конфлікту, сильного емоційного переживання.

Консультування організовується, в більшості випадків, за запитом з боку школяра. Проте, необхідно враховувати, що в шкільній практиці бувають ситуації, коли психолог здійснює певні кроки, не очікуючи добровільного звернення до нього підлітка чи старшокласника. Це часто провокує негативну реакцію школяра і потребує від психолога високо професійних дій, спрямованих на залучення учня до діалогу й процесу вирішення проблем.

Психологічне консультування й просвіта педагогів

Психологічне консультування – принципово важливий напрямок шкільної практичної діяльності психолога. Ефективність всієї його роботи в школі значною мірою визначається тим, наскільки йому вдалося налагодити широку й конструктивну співпрацю з педагогами й адміністрацією школи у вирішенні різноманітних задач супроводу школярів. Ця співпраця організовується значною мірою в процесі консультування.

Отже, психолого-педагогічне консультування – це універсальна форма організації співпраці педагогів у вирішенні різноманітних шкільних проблем і професійних задач самого педагога. Воно ґрунтується на таких принципах:

• рівноправна взаємодія психолога і педагога

• формування у педагогів установки на самостійне вирішення проблем

• прийняття учасниками консультування відповідальності за спільні рішення

• розподіл професійних функцій між психологом і педагогом

За всієї різноманітності ситуацій, які можуть призвести до організації психологічного консультування педагогів, можна виокремити три основних напрямки.

Перший напрямок – консультування педагогів-предметників і вихователів (класних керівників) з питань розробки і реалізації психологічно адекватних програм навчання і виховного впливу.

Другий напрямок – консультування педагогів з приводу проблем навчання, поведінки чи міжособистісної взаємодії конкретних учнів чи учнівських груп. Ця форма роботи найбільш розповсюджена серед шкільних психологів, і її роль важко переоцінити. Надзвичайно актуальним є питання про конкретні форми й види такого консультування і про адекватний розподіл задач і обов’язків між його учасниками.

В цілому найбільш перспективним є індивідуальне консультування (у випадку запиту з боку самого вчителя) і психолого-педагогічні консиліуми з чітким розподілом функцій та обов’язків всередині групи учасників і загальною відповідальністю за реалізацію прийнятих рішень.

Третій напрямок консультування –соціально-посередницька робота шкільного психолога в ситуаціях вирішення різноманітних міжособистісних і між групових конфліктів у шкільних системах відносин: вчитель-вчитель, учитель-учень, учитель-батьки.

Психологічна просвіта педагогів

Ще одна традиційна складова шкільної психологічної практики. Психологічна просвіта спрямована на створення таких умов. В межах яких педагоги могли б отримати професійно та особистісно значиме для них знання.

Перш за все йдеться про психологічні знання й навички, що дозволяють педагогам:

• організовувати ефективний процес предметного навчання школярів як зі змістовної, так і з методичної точок зору

• побудувати взаємовідносини зі школярами і колегами на взаємовигідних началах

• усвідомити й осмислити себе в професії й спілкуванні з іншими учасниками внутрішньо шкільних взаємодій

Отож, можна наступним чином сформулювати основний принцип педагогів –органічне вплетення ситуації передачі їм знань в процес практичної діяльності (тобто знання як відповідь на реально існуючий і усвідомлюваний запит учителя чи вихователя). Відповідно, просвітницька робота повинна бути вкраплена (до того ж досить дозовано, детально підібраним змістом) в поточну діяльність учбово-методичних об'єднань, тематичних педрад, психолого-педагогічних консиліумів і т. д.

Консультування і просвіта батьків

Загальна мета різноманітних форм діяльності психолога відносно батьків – і просвіти і консультування –у створенні соціально-психологічних умов для залучення сім'ї (найчастіше батьків) до супроводу дитини в процесі шкільного навчання. У першу чергу це необхідно при вирішенні виникаючих проблем. Метою діяльності, таким чином, є створення ситуацій співпраці й формуванні установки відповідальності батьків по відношенню до проблем шкільного навчання й розвитку дитини. При цьому послідовно реалізується принцип невтручання шкільного психолога в сімейну ситуацію.

В цілому робота з батьками будується в двох напрямках: психологічна просвіта і соціально-психологічне консультування з проблем навчання і особистісного розвитку дітей. Для цього можуть використовуватися короткі психологічні бесіди на класних зборах, спеціальні батьківські дні, спільні зустрічі батьків і дітей.

Психолого-педагогічне консультування батьків, що проводиться на запит батьків чи за ініціативою психолога, може виконувати різноманітні функції. Перш за все, інформування батьків про шкільні проблеми дитини. Батьки не завжди мають про них досить повне й об’єктивне уявлення. Надалі, це консультативно-методична допомога в організації ефективного дитячо-батьківського спілкування. Причиною для консультації може бути необхідність отримання додаткової діагностичної інформації від батьків. Крім того, метою консультування може бути психологічна підтримка батьків у випадку виявлення серйозних психологічних проблем у їхньої дитини або у зв’язку з серйозними емоційними переживаннями і подіями в її сім'ї.

У будь-якому випадку, підсумком консультативної роботи повинен бути договір про спільні дії батьків і шкільного психолога у вирішенні задач супроводу дитини в період її шкільного навчання.