3. Експертиза професійної компетентності педагога

Педагогічна експертиза – це процес експертного аналізу й оціночних суджень про професійну компетентність педагога й рефлексія ним власної діяльності, спілкування з позицій результативності. Вона не є самоціллю, а слугує умовою для подальшого особистісного зростання педагога, його професійного самовдосконалення. Педагогічна експертиза виступає фактором підвищення професійної компетентності педагога, якщо поряд з діагностичною виконує позитивно – стимулюючу, прогностичну й конструктивну функцію.

В якості соціально – педагогічного феномену педагогічна експертиза може розглядатися як процес, процедура, спосіб, метод і результат оцінювання професійно – педагогічної діяльності. Педагогічна експертиза – частина педагогічної кваліфікації. За типом вона може бути груповою, індивідуальною, рефлексивною, зовнішньою; за формою контакту – очною і заочною; за формою пред’явлення матеріалів – усною і письмово; за ставленням до об’єкту – відкритою, закритою, напівзакритою; за способом отримання інформації – прямою і непрямою; за суб’єктами – зовнішньою, внутрішньою, самоекспертизою; за цілями і функціями – констатуючою, прогнозуючою, формувально-розвиваючою.

Метою процесу педагогічної експертизи є удосконалення профкомпетентності учителя, розвиток його особистісних, творчих ресурсів на основі оцінки їх актуального рівня і позначення зони можливостей.

Зміст педагогічної експертизи відповідає блокам професійної компетентності, що виокремлюють з допомогою адекватно підібраного діагностичного інструментарію. Основними методами експертизи є співбесіда, залік, екзамен, анкетування, соціологічне дослідження, комп’ютерна діагностика, психодіагностика, самодіагностика, експертні оцінки. Передекспертиза використовує інструментальні, комп’ютерні, технічні, статистичні, демонстраційні, рефлексивні, статистичні та інші засоби. Вона проводиться в різноманітних формах: практикум з педагогічної рефлексії, контрольна для дорослих, дослідницькі та ділові ігри, тренінг, самоекспертиза, взаємоекспертиза, зовнішня і внутрішня експертиза, за заданими критеріями та інше.

Аналіз ефективності педагогічної експертизи проводиться на основі спеціально розроблених критеріїв: прийняття педагогом результатів зовнішньої експертизи, узгодження результатів зовнішньої експертизи і самоекспертизи, зміна професійних установок на основі ціннісних орієнтацій педагога, зміна мотивів педагогічної діяльності і мотивів підвищення кваліфікації.

Успішність педагогічної експертизи можлива за наступних умов:

• підбір і підготовка експертів;

• компетентність суб’єктів експертизи;

• їх ціннісно-смислова рівність, гуманне ставлення і суб’єктивні позиції;

• комплексний підхід до діагностики професійної компетентності;

• взаємозв’язок експертизи, підвищення кваліфікації й особистісного зростання педагога.

Вплив педагогічної експертизи здійснюється через наступні психологічні механізми:

• когнітивного дисонансу, тобто спів падіння розуміння цілей, задач, критеріїв і результатів педагогічної експертизи з самоекспертизою педагогів;

• ідентифікації власної професійної діяльності з еталонами;

• прийняття результатів комплексної експертизи в їх співвідношенні з еталоном;

• інтеріоризація ідеальних (об’єктивних) установок на основі педагогічної експертизи.

Оскільки професійна компетентність є інтегральним системним утворенням, її експортування здійснюється на основі комплексної за змістом і поліфункціональної діагностики.

Комплексна діагностика професійної компетентності педагога – це поглиблений, всебічний аналіз його особистості з боку ціннісних орієнтацій, професійних установок і професійно-важливих особистісних якостей; педагогічного спілкування й непедагогічної діяльності, спрямований на вирішення педагогічних задач, гармонізацію особистості педагога і підвищення ефективності процесів професійного росту й педагогічної експертизи. Педагогічна експертиза здійснюється різними експертами-діагностами, яких об’єднує єдиний предмет – професійна компетентність педагога.

Психолог приймає участь у процедурі експертизи на всьому її протязі. Його функції полягають у діагностиці особистості педагога (особистісні якості, структура інтелекту й здібностей, тип поведінкових реакцій, уміння самомобілізації і саморегуляції, мотиви й ціннісні орієнтації), його професійної діяльності (мотиви навчання, психологічні центрації педагогічної діяльності, стиль педагогічного спілкування, рівень комунікативних і організаторських здібностей); аналіз педагогічної діяльності за результативно-особистісним аспектом; конкретних форм роботи з дітьми (психологічний аналіз уроку, виховного заняття) і зворотній зв’язок (психологічний аналіз відносин “педагог-дитина”, особистості й діяльності педагога очима дитини).

Методичні матеріали, які можуть бути використані в психологічній експертизі професійної компетентності педагога:

1. Метод експрес-діагностики педагогів Майського-Овчарової (стиль педагогічного спілкування, професійно важливі якості педагога).

2. Визначення рівня педагогічної діяльності за результативно-особистісним і функціональним аспектами Г. Г. Хазяїнова.

3. Мотиви навчання педагогів Р. В. Овчарової.

4. Опитувальник порівняння мотивацій Вербової та Парамей (тип психологічного центрування педагогічної діяльності).

5. Анкети “ефект” і “враження” Р. В. Овчарової (вивчення рівня прийняття педагогом результатів зовнішньої експертизи й виявлення рівня узгодженості її результатів із самоекспертизою).

6. Психологічна карта стану педагогічної діяльності вчителя Маркової (для орієнтування психолога в структурі й компонентах педагогічної діяльності).

7. Карти психологічних показників ефективності праці учителя і рівнів його професійної компетентності А. К. Маркової (для орієнтування психолога при складанні експертного заключення про професійну компетентність педагога).