Особливості роботи психолога з педагогічним колективом

1. Особливості психологічної підготовки учителя

2. Психологічний портрет педагога: позитивні й негативні аспекти

3. Експертиза професійної компетентності педагога

4. Педагогічні конфлікти: сутність, профілактика та методи вирішення

1. Особливості психологічної підготовки учителя

Особистісне й професійне у роботі вчителя взаємообумовлені. На початковій стадії професійної діяльності, коли його досвід ще не сформувався, особистісні якості й властивості педагога мають першочергове значення. З роками професія накладає відчутний відбиток на особистість і змінює її перш за все в плані професійно важливих якостей. Професіонала-педагога легко відрізнити від представників інших професій. На жаль, професійна діяльність не лише розвиває особистість людини, але і деформує її. У педагогів ця впізнаваність найчастіше проявляється в оцінному ставленні до інших людей, інформованому снобізмі, вертикальній (авторитарній) позиції спілкування, претензіях на роль істини в останній інстанції і т. п.

Особистісне в діяльності ‒ це перш за все мотиви й цінності, серед понять, що описують мотиваційну сферу, ‒ потреби, інтереси, устремління, установки. Мотиви й цінності ‒ це передумова вибору способу діяльності, методики й перетворення її в особистісний індивідуальний стиль.

Установка ‒ це неусвідомлюваний чи частково усвідомлюваний настрой, готовність до певного сприйняття, переживання, поведінки. Установки визначають стійкість і визначеність здійснюваної діяльності. Ціннісні орієнтації ‒ це загальні життєві й педагогічні переконання і погляди педагога, які слугують орієнтирами його діяльності. Рівень ціннісних орієнтацій педагога проявляється у ставленні до діяльності та її місця і значення в житті. С. Д. Полясов (1996) виокремлює 3 варіанта співвідношення особистісного й професійного в педагогові:

1. Педагогічна діяльність не значима для нього, він виконує її не більше ніж формально-рольовим чином (професійне не виступає особистісно-значимим).

2. Педагогічна діяльність ‒ один з особистісних смислів педагога поряд з іншими, не менш важливими (професійне ‒ одна з особистісно-значимих сфер).

3. Педагогічна діяльність ‒ провідний пріоритетний, один із провідних смислів життя педагога (професійне ‒ одна з провідних особистісно-значимих сфер).

Рівень соціальних установок учителя, вихователя можна розділити на 2 підрівні: базові соціальні установки, що проявляються в професійній діяльності, й ситуативні, що проявляються при безпосередній взаємодії з дітьми.

Базові соціальні установки педагога ‒ це своєрідні особистісні центрації, ієрархії, підпорядкованість інтересів педагога у педагогічній сфері. Серед них:

1. Зосередженість педагога на собі, своїх переживаннях, думках з приводу того, як він виглядає в очах вихованців.

2. Вирішальна значимість для вихователя думки, оцінки директора, завуча, керівництва.

3. Пріоритетне значення оцінки колег, дії в інтересах її підтримки та покращення, конформність.

4. Орієнтація на оцінці батьків вихованців.

5. Зосередженість на змісті й способах своєї діяльності.

6. Пріоритетний інтерес до розвитку виховання, до його проблем, прагнень, думок, переживань. Педагоги з такою центрацією найбільше відповідають суті педагогічної професії.

7. Домінуючий інтерес до колективу, групи, щира захопленість роботою. Централізація на колективі.

Ситуативні установки виявляються в безпосередній взаємодії педагога з вихованцем. Вони спрямовані на дитину, на себе як вихователя, на зміст і спосіб взаємодії з вихованцями. Кожна із цих установок має безліч варіантів, розміщених на осі суб’єкт – об’єктного й об’єкт – суб’єктного розміщення педагогічного процесу.

У суб’єкт – об’єктній установці педагога проявляється: а)особистісне ставлення до дитини, настрій на її сприйняття, розуміння переживань, цілей, налаштування інтересів, поглядів; б)значимість власних особистісних проявів для успіху педагогічної діяльності; в)прагнення до розвивального, особистісно-значимого й привабливого для вихованців змісту, важливого й цікавого також для себе; г)установка на співпрацю у спільній діяльності й діалогічність у спілкування з дітьми.

Педагогічні установки педагога формуються під впливом загального ставлення до різноманітних сторін життя, самого себе, людей, діяльності. Вони пов’язані глибинно зі світосприйняттям педагога, його життєвими смислами. Тому зміни педагогічних установок вихователя є неможливими без роботи психолога з особистістю педагога.