Практични рекомендації з розробки ескізу гобелена

Починаючи роботу над самостійним ескізом, необхідно вирішити яке місце буде займати мотив в ескізі. Його площа повинна бути соразмірна тлу, тому що маленький об'єкт втратиться на великому порожньому просторі. У декоративній композиції мотиви варто розміщати рівномірно. Елементи орнаменту найчастіше розташовуються симетрично. Така композиція називається статичною. У гобелені найчастіше використовується асиметрія. Така композиція називається динамічною. Мотиви можуть контрастувати за формою, кольором, але проте вони повинні складати гармонічне ціле, що досягається рівновагою елементів. Наприклад, велика колірна пляма врівноважується декількома малими плямами. Любий контраст прикрасить композицію: протиставлення кольорів і відтінків, ліній і плям, форм предметів і різниця фактур ниток утоку.

Кольоровий контур збагачує композицію гобелена. Темний чи світлий контур зменшує контраст, об'єднує самі різнорідні кольори, створює колірну цілісність. Чорний контур притемняє колірну пляму, білий – висвітлює, а сірий дотримує нейтралітет. Контур може бути товстим чи тонким, залучати до себе активну увагу чи легкими штрихами злегка вихоплювати фігуру з тла.

Для перших робіт необхідно вибирати не складний малюнок. Насамперед необхідно вибрати розміри і форму гобелену. У ткацтві найбільш зручні прямокутна чи квадратна форми. Складніше виконати гобелен у формі кола чи овалу. Можливі наступні форми передачі сюжету при гобеленовому ткацтві:

декоративне трактування сюжету – плоске зображення (дуже умовна передача обсягу, фронтальне зображення предмета), умовність, посилена стилізація мотивів, лаконізм, чітка графічність, припустиме абстрактне рішення теми;

реалістичне трактування сюжету – більш мальовниче трактування сюжету, передача об’єму, простору, світлотіні;

найбільш часто застосовувана техніка гобеленового ткацтва – це комбіноване трактування сюжету, що складається в з'єднанні декоративного і реалістичного трактувань.

При виконанні гобелена необхідно врахувати, що зменшення щільності гобелена істотно обмежує образотворчі можливості ткацтва.

Розробивши композицію малюнка гобелена необхідно вирішити які предмети і фігури виражають головну ідею гобелена. Їх треба виділити серед другорядних деталей колірним акцентом, незвичайною фактурою утоку, збільшеним розміром. Центральна частина композиції звертає на себе більшу увагу. Тому головну фігуру бажано помістити в центрі. Невдале рішення композиції гобелена - якщо предмети лише злегка стосуються краю площини. Тоді їх краще наблизити до центра, чи, навпаки, вивести велику їхню частину “за кадр”. Всі елементи композиції повинні бути пов'язані ритмічним рухом. Він може йти по прямих чи кривих лініях, ґрунтуватися на рівномірно розташованих плямах чи перериватися. Ритм організує малюнок, робить його ясним для глядача.

Контрольные вопросы

1. Що входить в поняття «композиція гобелену»?

2. Чим відрізняється побудова композиції рисунку для картини і гобелену?

3. Що входить до поняття «стилізація рисунку» і чому рисунок для гобелену необхідно стилізувати?

4. Які художні композиції найбільш сприятливі для ткацтва гобеленів?

5. За допомогою яких прийомів можна відобразити на тканому рисунку перспективу, об’єм, світлотінь?