
- •Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис Лекція 3. Рахунки бухгалтерського обліку
- •Питання 2. Побудова рахунків.
- •Приклад.
- •Приклад.
- •Питання 3. Подвійний запис, його суть та значення.
- •Приклади.
- •Питання 4. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.
- •Питання 5. Оборотні відомості по синтетичних та аналітичних рахунках.
- •Приклад.
- •Оборотна відомість аналітичних рахунків запасів
- •Оборотна відомість аналітичних рахунків джерел засобів і розрахунків
- •Питання 6. Зв'язок між рахунками і балансом.
- •Питання 7. Класифікація бухгалтерських рахунків.
- •Рахунки
- •Питання 8. План рахунків бухгалтерського обліку.
Питання 3. Подвійний запис, його суть та значення.
Сума кожної господарської операції відображується на рахунках двічі: по дебету одного рахунку та кредиту іншого, що і має назву подвійного запису. Метод подвійного запису в бухгалтерії використовують для контролю за об’єктами обліку та взаємопов’язаною повнотою і правильністю відображення господарських процесів на рахунках бухгалтерського обліку. Контрольність подвійного запису полягає у обов’язковій збалансованості підсумків рахунків. Це здійснюється в кінці кожного місяця, коли підраховуються суми оборотів за кредитом і дебетом всіх рахунків, незалежно від їх виду – вони повинні бути між собою рівні. Нерівність свідчить про помилковість записів та підрахунків.
Запис господарської операції на рахунках називається кореспонденцією або бухгалтерською проводкою. Господарські операції відображають двома видами проводок: простою або складною.
Простою бухгалтерською проводкою називають проводку, при якій один рахунок дебетується, а інший кредитується на одну й ту саму суму. Складна бухгалтерська проводка – це проводка, за якою один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на загальну суму, або навпаки – один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.
Приклади.
1. Господарська операція: придбана сировина у постачальника (оплата не здійснена). Дана господарська операція відображується за двома сторонами діяльності – збільшується сировина на складі та одночасно збільшується заборгованість постачальнику.
Господарська операція: нарахована зарплата працівникам виробництва – збільшуються витрати (оскільки заробітна плата є елементом собівартості виготовленої продукції) та збільшується заборгованість перед працівниками.
Господарська операція: з поточного рахунку надійшли кошти в касу – збільшились грошові кошти в касі та зменшились грошові кошти на поточному рахунку.
Питання 4. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.
За способом групування і узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.
Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику та мають шифр з двох цифр. Для синтетичних рахунків відведено обмежену кількість облікових регістрів: журнал реєстрації господарських операцій, журнали-ордери, оборотну відомість.
Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповненні бухгалтерського балансу та інших форм бухгалтерської звітності. Синтетичними є рахунки: “Основні засоби”, “Матеріали“, “Паливо”, “Розрахунки з підзвітними особами”, “Розрахунки з бюджетом” тощо.
Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники, вони розкривають зміст кожного синтетичного рахунку. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком. Наприклад, до синтетичного рахунку ”Розрахунки з підзвітними особами” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами підзвітних осіб, до рахунку «Готова продукція» - за видами виготовленої продукції.
Між синтетичними і аналітичними рахунками існує взаємозв’язок, оскільки на них на підставі одних й тиж документів відображують одні й ті ж операції. А саме: на синтетичних рахунках – загальною сумою, а на аналітичних до них – частковими сумами. Приклад: сальдо по рахунку 201 «Сировина і матеріали» на початок місяця склало 7100 грн, обороти за місяць по дебету – 4150 грн, по кредиту – 4350 грн, сальдо на кінець місяця дорівнює 6900 грн.
За умови, якщо сировина представлена борошном вищого ґатунку і цукром розглянемо відображення їх наявності та руху на рахунках аналітичного обліку.
Борошно вищого ґатунку
Надходження |
Вибуття |
||||
К-ть |
Ціна |
Сума |
К-ть |
Ціна |
Сума |
П.С. 500 |
2,50 |
1250 |
|
|
|
400 |
2,50 |
1000 |
30 |
2,50 |
750 |
400 |
|
1000 |
30 |
|
750 |
К.С. 600 |
|
1500 |
|
|
|
Цукор
Надходження |
Вибуття |
|||||
К-ть |
Ціна |
Сума |
К-ть |
Ціна |
Сума |
|
П.С. 1300 |
4,50 |
5850 |
|
|
|
|
700 |
4,50 |
3150 |
800 |
4,50 |
3600 |
|
700 |
|
3150 |
800 |
|
3600 |
|
К.С. 1200 |
|
5400 |
|
|
|
На синтетичному рахунку 201 значитиметься:
1) С.П. = 1250+5850=7100
2) Дт об = 1000+3150=4150
3) Кт об = 750+3600=4350
4) С.К. = 1500+5400=6900
Висновки: сума початкового сальдо по аналітичним рахункам дорівнює початковому сальдо по синтетичному рахунку; сума надходження по аналітичним рахункам дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку; сума вибуття по аналітичним рахункам дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку; сума кінцевого сальдо по аналітичним рахункам дорівнює кінцевому сальдо синтетичного рахунку.
Проміжною ланкою між синтетичними і аналітичними рахунками є субрахунки – групування однорідних аналітичних рахунків. На субрахунках інформація відображується тільки в грошовому вимірнику.
Таким чином, в бухгалтерському обліку виділяють:
Синтетичні рахунки – рахунки 1-го порядку;
Субрахунки – рахунки 2-го порядку;
Аналітичні рахунки – рахунки 3-го порядку.