Організація акушерсько-гінекологічної допомоги

1. ЗАКЛАДИ, ЯКІ НАДАЮТЬ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ:

* пологовий будинок

* лікарня

* МСЧ (медико-санітарні частини)

- диспансери

* консультація "Шлюб та сім'я"

* поліклініка

- центри здоров'я

* ФАПи

* перинатальні центри

* центри реабілітації репродуктивної функції жінок

2. ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОРГАНІЗУЄТЬСЯ ЯК:

* складова частина пологового будинку

- складова частина диспансеру

* складова частина МСЧ

* складова частина міської лікарні

* складова частина самостійної поліклініки

* самостійний заклад

- складова частина діагностичного центру

2. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* кабінети акушерів-гінекологів та інших лікарів

* реєстратура

* маніпуляційний кабінет

- відділення профілактики

* операційна

* фізіотерапевтичний кабінет

* кабінет УЗД

* денний стаціонар

- анамнестичний кабінет

- відділення профоглядів

2. ЗАВДАННЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги

* проведення заходів з профілактики ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та гінекологічних захворювань

- працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови праці

* впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування

* профілактика та лікування безпліддя

* надання соціально-правової допомоги

- проведення оздоровчих заходів на підприємствах

- аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

* медико-гігієнічне навчання

* проведення роботи з питань контрацепції та профілактики абортів

2. ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ ЗДІЙСНЮЄ:

- працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови праці

* амбулаторний прийом вагітних жінок і хворих на гінекологічні захворювання

* виявлення ускладнень вагітності та своєчасну госпіталізацію до відділення патології вагітності

* диспансерне спостереження за вагітними та гінекологічними хворими

* профілактичний огляд жінок

* експертизу тимчасової непрацездатності

- проведення оздоровчих заходів на підприємствах

* профілактику абортів і лікування безпліддя

- організацію дієтичного харчування вагітних

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЖІНОК НА АКУШЕРСЬКІЙ ДІЛЬНИЦІ:

- 2500

- 3000

* 3300

- 4000

6. ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ОБОВ’ЯЗКОВО ПРОВОДЯТЬ ЛІКАРІ:

* акушер-гінеколог - невропатолог

* отоларинголог * терапевт

- хірург * стоматолог

6. ОПТИМАЛЬНЕ ЧИСЛО ВІДВІДУВАНЬ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ ВАГІТНОЮ ЖІНКОЮ, ЯКА НЕ МАЄ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ:

- 7-10

- 12-13

* 15-16

6. ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВІДВІДУВАННЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ ВАГІТНОЮ ЖІНКОЮ, ЯКА НЕ МАЄ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ:

- 1 раз на місяць у другій половині вагітності

- 2 рази на місяць у першій половині вагітності

* 1 раз на місяць у першій половині вагітності

* 2 рази на місяць у другій половині вагітності

- 3-4 рази на місяць у другій половині вагітності

* 3-4 рази на місяць після 32 тижнів вагітності

6. ОБОВ´ЯЗКОВІ ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ:

- аналіз на ВІЛ-інфекцію * аналіз крові * аналіз сечі * визначення групи крові та резус-належності

* реакція Васермана - біохімічні дослідження * УЗД

6. ЖІНКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА (акушерський профіль):

- жінки, які мали в анамнезі багатоплідну вагітність

* здорові вагітні жінки та жінки в післяпологовому періоді

* вагітні жінки з акушерською патологією та жінки з післяпологовими ускладненнями

* вагітні з екстрагенітальною патологією

- жінки, які хворіють на безплідність

- жінки, які мали в анамнезі аборт

6. ЖІНКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА (гінекологічний профіль):

- вагітні з екстрагенітальною патологією

* тривало та часто хворіючі на запальні процеси матки та придатків

* хворі на порушення менструального циклу

* хворі на ерозії та поліпи шийки матки

* після перенесених операцій на матці та придатках з приводу пухлин

* при наявності пухлин жіночої статевої сфери

- жінки, що мають у анамнезі аборт

* хворі на безплідність

- ті, що мали в анамнезі багатоплідну вагітність

6. ФУНКЦІЇ, ЯКІ ВИКОНУЄ ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ З АНТЕНАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ:

* своєчасне взяття вагітних на спостереження

* комплексне обстеження вагітних

* вивчення умов праці вагітних

- проведення заходів щодо поліпшення умов праці жінок

* виявлення та спостереження жінок із факторами ризику

- працевлаштування жінок з факторами ризику

* рекомендації по працевлаштуванню жінок із факторами ризику

6. ОБОВ'ЯЗКИ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА З АНТЕНАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ:

- проведення консультацій у медико-генетичному центрі для прогнозування здоров'я потомства

* направлення на консультацію до медико-генетичного центру

* забезпечення обстеження вагітної терапевтом, стоматологом та іншими фахівцями (за потребою), проведення лабораторних і функціональних досліджень

* розробка рекомендацій щодо режиму дня та харчування вагітних

- оздоровлення умов праці вагітних

* забезпечення психопрофілактичної підготовки до пологів

* лікування ускладнень вагітності

- контроль за своєчасним виконанням сестрою дитячої поліклініки антенатального патронажу

6. ОБОВ´ЯЗКИ АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* підготовка до амбулаторного прийому

* виконання призначень лікаря

- збереження та облік наркотичних та сильнодіючих ліків

* допомога лікарю при проведенні оглядів, лікувальних і оперативних маніпуляцій

- поповнення медикаментів, перев´язувального матеріалу та інструментів

6. ЗАХОДИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЖІНОЧОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- працевлаштування жінок з факторами ризику

* раннє охоплення вагітних жінок обстеженням акушера-гінеколога

* забезпечення обстеження терапевтом вагітних жінок до 12 тижнів вагітності

- удосконалення методик проведення пологів

* проведення гімнастики при тазових і неправильних передлежаннях плоду

* виділення груп підвищеного ризику серед вагітних і спостереження за ними

- проведення заходів по оздоровленню умов праці

6. ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЗАГАЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (до вагітності):

- оздоровлення умов навчання та праці жінок

* медико-генетичне консультування

* безперервне диспансерне спостереження за здоров'ям дівчаток і підлітків

* участь у формуванні здорового способу життя

* корекція ендокринних порушень

- імунізація жінок

6. ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЮ СТАНЦІЄЮ (до пологів):

- обстеження та виявлення ВІЛ-інфекції

* участь у формуванні здорового способу життя

* розробка та проведення заходів по оздоровленню умов праці

* розробка рекомендацій з раціонального харчування вагітних

* контроль за дотриманням санітарного законодавства з охорони праці жінок

* контроль за умовами праці, трудового навчання в школі

- працевлаштування жінок з факторами ризику

6. ОБЛІКОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* індивідуальна карта вагітної та породіллі

- протокол патологоанатомічних розтинів

* обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні

* відомості жіночої консультації про вагітну

* медична карта амбулаторного хворого

* лікарський висновок про переведення вагітної жінки на іншу роботу

* контрольна карта диспансерного спостереження

- медична карта переривання вагітності

- карта профілактичних щеплень

6. ВИДИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ УМОВАХ:

- екстрагенітальна патологія у вагітних

* гінекологія дитячого віку

* безплідність

* гінекологічна ендокринологія

* медико-генетичне консультування

* патологія клімаксу

* невиношування вагітності

* онкогінекологія

- психотерапія

6. ПОКАЗАННЯ ДЛЯ НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНОЇ ДО МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

- наявність абортів в анамнезі

- пізнє взяття на облік у жіночій консультації

* народження дітей з вадами розвитку

* наявність вроджених аномалій та психічних захворювань у родичів 1-3 ступеня родинної спорідненості

* мертвонародження неясної етіології

* звичні викидні

- зловживання алкоголем і куріння

- багатоплідна вагітність

6. АМБУЛАТОРНА АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:

* сільських лікарських амбулаторіях

- МСЧ

- оздоровчих пунктах

* жіночих консультаціях ЦРЛ і районних лікарнях

* ФАПах

* базових жіночих консультаціях обласних лікарень

- диспансерах

* виїзних лікарських амбулаторіях

6. СТРУКТУРА СТАЦІОНАРУ ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ:

- відділення профілактики

* приймально-пропускний блок

* фізіологічне акушерське відділення

* обсерваційне акушерське відділення

* відділення патології вагітних

- відділення реабілітації

* відділення для новонароджених

- відділення для молодшого дитинства

* гінекологічне відділення

- відділення для денного перебування вагітної

6. ЗАВДАННЯ ПРИЙМАЛЬНО-ПРОПУСКНОГО БЛОКУ ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ:

- підготовка документації до виписки породіль

* розподіл вагітних по різних відділеннях

* своєчасне виявлення вагітних з підозрою на інфекційне захворювання з наступною госпіталізацією до обсерваційного відділення

* обстеження та санітарна обробка вагітних, породіль і гінекологічних хворих, які поступають до стаціонару

* інформаційно-довідкове забезпечення

- видача листків непрацездатності в зв'язку з пологами

* надання невідкладної допомоги

6. ЗАВДАННЯ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА ВІДПОВІДНОГО ВІДДІЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ:

- підтримання зв’язку з жіночою консультацією та дитячою поліклінікою

* забезпечення прийому вагітних і хворих

* проведення обстеження, призначення вагітним і хворим ліків, процедур

* заповнення облікової документації

- аналіз діяльності відділення

* прийом пологів

* здійснення оперативних втручань

6. ЗАВДАННЯ ЗАВІДУВАЧІВ ВІДПОВІДНИХ ВІДДІЛЕНЬ СТАЦІОНАРУ:

- розподіл жінок по відповідних відділеннях

* підтримання зв’язку з жіночою консультацією щодо госпіталізації жінок

* підтримання зв’язку з дитячою поліклінікою щодо передачі новонароджених під спостереження

* організація соціально-правового захисту жінок

6. ЗАВДАННЯ АКУШЕРКИ АКУШЕРСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ:

* підготовка жінок до огляду лікаря

- поповнення медикаментів, перев´язувального матеріалу

* допомога лікарю при проведенні маніпуляцій та оперативних втручань

* приймання неускладнених пологів і проведення первинної обробки новонароджених

* здійснення заходів щодо запровадження сучасних методів лактації

- підтримання зв’язків з іншими ЛПЗ

* догляд за породіллею

6. ДЕННІ СТАЦІОНАРИ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ СТВОРЮЮТЬСЯ ПРИ:

- акушерських відділеннях стаціонару

* жіночих консультаціях при наявності 8 та більше дільниць

* гінекологічних відділеннях

- жіночих консультаціях будь-якої потужності

- жіночих консультаціях при наявності 5-7 дільниць

6. СЕРЕД УСКЛАДНЕНЬ ПОЛОГІВ І ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ ПЕРЕВАЖАЮТЬ:

- розриви промежини III-IV ступеня * пізні токсикози - розриви матки

* кровотечі - пологовий сепсис

6. СЕРЕД ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ ПЕРЕВАЖАЮТЬ:

- захворювання сечостатевої системи

* захворювання системи кровообігу

- захворювання нервової системи та органів чуття

* анемії

- ендокринні порушення

6. РІВЕНЬ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ (на 100 вагітних) КОЛИВАЄТЬСЯ В МЕЖАХ:

- 25-35

* 45-55

- 60 і більше

6. РИЗИК МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ НАЙБІЛЬШ ЗНАЧНИЙ У ВІКОВИХ ГРУПАХ (років):

- до 20

- 20-29

* 30-39

- 40 і більше

6. РІВЕНЬ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ НА 100 ТИС. ЖИВОНАРОДЖЕНИХ В УКРАЇНІ КОЛИВАЄТЬСЯ В МЕЖАХ:

- 10-24

* 25-34

- 40 і більше

6. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ:

* якість медичної допомоги * робота служб планування сім'ї * умови праці та побуту вагітної

- заборона абортів * екологічна ситуація - допомога по вагітності

6. ДО ПРОВІДНИХ ТРЬОХ ПРИЧИН МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ НАЛЕЖАТЬ:

* акушерська кровотеча - пневмонії * пізні токсикози вагітних

* сепсис - ендокринні порушення

6. СЕРЕД НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗДОРОВІ СКЛАДАЮТЬ (%):

- 20-29

* 30-45

- 46 і більше

6. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я НОВОНАРОДЖЕНИХ:

- дислокація лікувальних закладів

* несприятливі психо-емоційні умови в сім'ях, де чекають дитину

* безробіття

* низький рівень матеріального забезпечення сім'ї

* складність у придбанні дитячого харчування

- недостатній розвиток інфраструктури населеного пункту

6. ОСНОВНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ З БОКУ МАТЕРІ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НАРОДЖЕННЯ ХВОРИХ ДІТЕЙ ТА ДІТЕЙ З НИЗЬКОЮ МАСОЮ:

- штучне запліднення

* звичні викидні

* ендокринна патологія

* аборти, що передували даній вагітності

6. ПРОВІДНІ ДВІ ПРИЧИНИ ВАД РОЗВИТКУ ПЛОДУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* хромосомні та генетичні порушення

- токсикози вагітних

* вплив несприятливих чинників довкілля

- пізня вагітність

- екстрагенітальна патологія вагітних

- багатоплідна вагітність

6. ПРОВІДНІ ТРИ ПРИЧИНИ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ:

- гемолітична хвороба * респіраторні порушення * природжені аномалії

- інфекційні захворювання * пологові травми - диспепсія

6. ПРИЧИНИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ВИСОКОМУ РІВНЮ АБОРТІВ В УКРАЇНІ:

- значна частина жінок дітородного віку в структурі населення

* погана обізнаність про наявність і можливості контрацептивів

* низька культура статевого життя

* соціально-економічна ситуація в країні

- підвищення частки віруючого населення

* недостатній розвиток служб планування сім´ї

42. НАЙЧАСТІШЕ ВАГІТНІСТЬ У ВІКОВІЙ ГРУПІ 30 РОКІВ І БІЛЬШЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ:

* штучним перериванням вагітності

- спонтанним абортом

- пологами

42. ПІСЛЯ АБОРТІВ ВИНИКАЮТЬ УСКЛАДНЕННЯ (%):

- 10-20

* 21-30

- 31-40

42. НАЙБІЛЬШ ВЕЛИКА НЕБЕЗПЕКА УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ АБОРТУ ВИНИКАЄ ПРИ ВАГІТНОСТІ:

* першій

- повторній

- багатоплідній

42. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ АБОРТУ НА РІВЕНЬ НАРОДЖУВАНОСТІ ВПЛИВАЄ:

- так

* ні

42. НАСЛІДКИ, ДО ЯКИХ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ЗАБОРОНА АБОРТІВ:

- зміцнення здоров'я жінок

* збільшення числа кримінальних абортів

* зростання народжуваності в перший період після заборони абортів

- збільшення числа розлучень

- зменшення числа розлучень

42. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

* вторинне безпліддя

- зниження імунітету

* підвищення ризику народження дитини з аномаліями розвитку

* недоношеність (при наступних вагітностях)

* підвищення частоти запальних захворювань жіночих статевих органів

- підвищення частоти екстрагенітальних захворювань

* прискорене старіння жінок

42. ПРОВІДНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ БЕЗПЛІДДЮ ЖІНОК:

- хвороби системи кровообігу

* ендокринні розлади

* запальні захворювання статевих органів

- хвороби нервової системи

* штучне переривання вагітності

42. ОСНОВНІ ОБСТАВИНИ, ПІД ВПЛИВОМ ЯКИХ ЖІНКА ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

* незадоволення сімейним життям

* велике число дітей в сім'ї

* недостатнє матеріальне забезпечення

- достатнє матеріальне забезпечення

* пристрасті чоловіка до алкоголю

- особливості фізичного розвитку (зріст, вага)

42. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ З ПРОФІЛАКТИКИ АБОРТІВ:

* покращання роботи кабінетів профілактики абортів

- зміцнення здоров'я жінок

* підвищення рівня медико-гігієнічного навчання жінок

- сприяння наданню жінкам-матерям пільг у вирішенні питань, що стосуються робочого часу

- проведення соціально-економічних заходів

- забезпечення протизаплідними засобами

* навчання жінок методиці використання протизаплідних засобів

42. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ПРИТАМАННІ ПОКАЗНИКАМ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК В ОСТАННІ РОКИ:

* зменшення частки нормальних пологів і збільшення частоти ускладнень

- показники материнської смертності відповідають таким у розвинутих країнах

* підвищення рівня абортів серед молоді, в т.ч. при першій вагітності

* зростання частоти екстрагенітальної патології у вагітних

* зростання частоти невиношувань вагітності (передчасних пологів і викиднів)

- зменшення частоти екстрагенітальної патології у вагітних

* зростання рівня безпліддя

42. ПОКРАЩАННЮ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК БУДЕ СПРИЯТИ:

* запобігання небажаній вагітності

* зниження рівня абортів

- зменшення рівня безпліддя чоловіків

* ранні звертання вагітних і хворих жінок по акушерсько-гінекологічну допомогу

* покращання поінформованості жінок про репродуктивне здоров’я

- відсутність належних засобів профілактики патології у жінок

* впровадження системи заходів щодо планування сім´ї

42. МЕТА ПЛАНУВАННЯ СІМ´Ї:

* запобігання небажаній вагітності

* можливість регулювати кількість дітей та час народження їх

- зменшення частоти екстрагенітальної патології

* профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом

* проведення заходів щодо підготовки молоді з питань сексуальної та репродуктивної поведінки

- надання жінкам пільг щодо догляду за дітьми