Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини

1. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД):

* лікувальна допомога на засадах сімейної медицини

* санітарно-оздоровчі заходи

- загальноосвітні заходи

* психологічна підтримка

2. ПЕРВИННИМ МЕДИЧНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ ПЕРЕДБАЧЕНІ:

* забезпечення доступних послуг охорони здоров’я в розрізі сім’ї та громади клініцистами, які відповідають за більшість потреб охорони здоров’я

- забезпечення лікувально-профілактичної допомоги в повному обсязі

3. НАДАННЯ ПМСД ВІДПОВІДНО ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ ВООЗ МАЄ ГРУНТУВАТИСЯ НА ЗАСАДАХ:

- широкої участі спеціалістів різних профілів у забезпеченні лікувально-профілактичної допомоги

- багаторівневої системи лікувально-профілактичної допомоги

* сімейної медицини (загальної практики)

4. ФАКТОРИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ПОТРЕБУ В ЗАПРОВАДЖЕННІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* зменшення вартості медичної допомоги

- зростання вартості медичної допомоги

* потреба в економії коштів, які потрібно виділяти для забезпечення медичної допомоги

- зменшення потреби в амбулаторно-поліклінічній допомозі

* потреба врахування психологічних, соціальних, медичних аспектів стану здоров’я

5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* спостереження за досить стабільним контингентом населення

* забезпечення родині доступної, безперервної, постійної ПМСД

- обов´язкове лікування хворих у лікарні

* медико-соціальна підтримка родини

* вільний вибір пацієнтами сімейного лікаря

- обов´язкове закріплення певних пацієнтів за конкретними сімейними лікарями

6. ВІДПОВІДНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОТРЕБАМ УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ТАКИМИ ОБСТАВИНАМИ:

* забезпеченням ефективної ПМСД населенню

- необхідністю збільшення рівня госпіталізації

- можливим збільшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

* можливим зменшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги між лікувально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення

7. В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ АМБУЛАТОРНУ ДОПОМОГУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО:

- 40-50% пацієнтів

- 60-70% пацієнтів

* 80-90% пацієнтів

8. ОРІЄНТОВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЯКА ПРИПАДАЄ НА ОДНОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ:

-

700-800

*

1600-2000

*

2000-2500

-

3000-3500

9. ЧИННИКИ, ЯКІ СТИМУЛЮЮТЬ ВИБІР ЛІКАРЯМИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- тривалість підготовки сімейного лікаря більша, ніж лікаря-спеціаліста

* тривалість підготовки сімейного лікаря менша, ніж лікаря-спеціаліста

* можливість сімейного лікаря практикувати з багатьох спеціальностей

- можливість сімейного лікаря практикувати з терапії

9. ПРИЧИНИ, З ЯКИХ ЛІКАРІ УНИКАЮТЬ ВИБОРУ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- менша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-спеціалістів

* більша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-спеціалістів

- заробітна платня сімейних лікарів вища, ніж спеціалістів

* заробітна платня сімейних лікарів нижча, ніж спеціалістів

* спеціалісти мають більше поваги в суспільстві

9. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ВВАЖАЮТЬ ЗА КРАЩЕ ПРАЦЮВАТИ ІНДИВІДУАЛЬНО:

- мають змогу надавати більш кваліфіковану допомогу

* не завжди можливо працювати в групі при низькій щільності населення

* внаслідок власних характеріологічних особливостей

9. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ОБИРАЮТЬ ГРУПОВУ ПРАКТИКУ:

- внаслідок можливості працювати на територіях з низькою щільністю населення

* можуть замінити один одного на час відпустки чи захворювання

* можуть більш економно використовувати кошти на матеріально-технічне забезпечення

* можуть підвищувати свій фаховий рівень, консультуючись один з одним при виникненні складних проблем

9. СПЕЦІАЛІСТИ ТА ПРАЦІВНИКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У НАДАННІ ПМСД:

* сімейні лікарі

* терапевти

* педіатри

- спеціалісти вузьких профілів

* медичні сестри

* соціальні працівники

9. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОЛЯГАЮТЬ У:

* наданні допомоги з приводу захворювань терапевтичного та інших профілів

* відповідальності за все закріплене населення

- наданні допомоги хворим тільки терапевтичного профілю

* необхідності прийняття першого рішення щодо розв’язання проблем, з приводу яких до нього звертаються пацієнти

- обов’язковій передачі хворих з хронічними та невиліковними хворобами до інших служб охорони здоров’я

* постійному догляді хворих з хронічними та невиліковними хворобами

* співпраці з колегами як з медичної сфери, так і з позамедичної сфери

9. ІСНУЮЧІ МОДЕЛІ РОБОТИ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ:

* індивідуальна

* в складі групи в умовах сімейної амбулаторії

* в об’єднанні групових практик в умовах центрів здоров’я

- в умовах спеціалізованих диспансерів

- в умовах спеціалізованих центрів

* індивідуальна чи в складі групи в умовах діючих поліклінік

9. ОБОВЯЗКИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:

* допомога лікарю під час прийому, при оперативних втручаннях

- відбір хворих на госпіталізацію

* виконання призначень лікаря

* проведення патронажу вагітних жінок, породіть, дітей

- оздоровлення умов праці та побуту населення

* надання при потребі екстреної медичної допомоги

* участь у медико-гігієнічному навчанні населення

- повне забезпечення медико-соціальної допомоги

9. ДОЦІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ РЕФОРМУВАННЯ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА СІМЕЙНО-ТЕРИТОРІАЛЬНУ:

* групова практика у вигляді об’єднання кількох лікарів загальної практики, які надають багатопрофільну допомогу населенню (дорослому чи дитячому)

* групова практика у вигляді комплексних бригад (терапевти, педіатри, акушери-гінекологи)

- переважно індивідуальна практика сімейного лікаря, який обслуговує всю родину

9. СІМЕЙНИЙ ЛІКАР ІНДИВІДУАЛЬНО ЧИ З ІНШИМИ ЛІКАРЯМИ (ГРУПОВА ПРАКТИКА) МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ В:

* державному амбулаторно-поліклінічному закладі

- диспансері

* приватній лікарській амбулаторії

9. АМБУЛАТОРІЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ МОЖЕ БУТИ:

* самостійним амбулаторним закладом, підпорядкованим відповідному органу охорони здоров’я

- підрозділом спеціалізованого медичного центру

* підрозділом державного поліклінічного закладу

9. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА СІМЕЙНОЇ АМБУЛАТОРІЇ:

- приймальне відділення

* реєстратура

* кабінети лікарів

* кабінети: оглядовий, маніпуляційний, фізіотерапії

* експрес-лабораторія

- біохімічна лабораторія

* палати денного перебування хворих

9. ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСАД СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* зростання кількості прийнятих первинних хворих

- зростання рівня госпіталізації

* зменшення кількості відвідувань до вузьких спеціалістів

* зниження рівня госпіталізації

- зменшення кількості прийнятих первинних хворих

* зменшення викликів швидкої медичної допомоги