Організація лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* дільнично-територіальний (на засадах сімейної медицини)

- вивчення факторів ризику

- лікування вдома

- участь населення в оздоровчих програмах

* єдність лікувальної та профілактичної допомоги

* забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі

* етапність спеціалізованого медичного забезпечення

2. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* амбулаторно-поліклінічна * стаціонарна * санаторно-курортна

- санітарно-профілактична - дезінфекційна * швидка

3. ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, В ЯКИХ НАДАЄТЬСЯ МЕДИЧНА ДОПОМОГА:

* лікувально-профілактичні

- медичні центри

* санітарно-профілактичні

* фармацевтичні (аптечні)

* медико-соціального захисту

- лікарняні

- амбулаторно-поліклінічні

* інші (патологоанатомічні, судмедекспертизи, статистичні та ін.)

4. ПОСАДОВІ ОСОБИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ (ЛПЗ):

*головний лікар (директор)

* завідувач поліклініки

- завідувач інформаційно-аналітичним відділенням

* заступники головного лікаря з різних розділів роботи (з медичної частини, з економічних питань та інші)

*старша медична сестра

- старші медичні сестри різних відділень

4. ЗГІДНО З ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МОЖЕ НАДАВАТИСЬ:

* лікувально-профілактичними акредитованими закладами

- санітарно-профілактичними закладами

* службою швидкої медичної допомоги

* окремими медичними працівниками, які мають ліцензію

4. ГРУПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (ЛПЗ):

- центри здоров'я

* лікарняні (багатопрофільні та спеціалізовані)

* переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги

* лікувально-профілактичні особливого типу

- санітарно-профілактичні

* диспансери

* амбулаторно-поліклінічні

* санаторно-курортні

- будинки дитини

4. АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

* фельдшерсько-акушерських пунктах * консультативно-діагностичних центрах - станціях швидкої допомоги - пологових будинках * здоровпунктах - санаторіях

* амбулаторіях * поліклініках * консультаціях * диспансерах

4. СТАЦІОНАРНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

   * лікарнях загального профілю * спеціалізованих лікарнях * медичних центрах

   - санаторіях - центрах здоров'я * диспансерах

5. ДІАПАЗОН І ЯКІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПОСЛУГ ВИЗНАЧАЮТЬ:

* професіоналізм і кваліфікація лікарів

* психологічна готовність населення піклуватися про стан свого здоров'я

- зростання фонду лікарняних ліжок

* достатня технічна забезпеченість закладів охорони здоров'я

- потреба в кадрах

* компетентність керівників закладів охорони здоров'я в питаннях менеджменту

* проведення ліцензування та акредитації лікувально-профілактичних закладів

4. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЇ Є:

* визначення можливостей і підтвердження права лікувально-профілактичного закладу чи фізичної особи надавати медичну допомогу в обсязі та якості не нижче встановлених стандартів

- визначення вартості медичної допомоги та послуг, що надаються

* захист інтересів споживача медичної допомоги та послуг на державному рівні

* забезпечення управління діяльністю лікувально-профілактичних закладів незалежно від форм власності, перш за все щодо якості медичної допомоги

4. ПОНЯТТЯ “СТАНДАРТ” У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я ВКЛЮЧАЄ:

* затверджений повний перелік умов, котрих необхідно дотримуватись у процесі роботи з метою досягнення відповідного кінцевого результату

- перелік відповідного обладнання

4. ЛІЦЕНЗУВАННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ:

* усі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм власності

- всі санітарно-профілактичні заклади

* особи, що займаються індивідуальною медичною діяльністю

* особи, що одержали дипломи цілителя та мають намір займатись народною медициною

4. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ ЇЇ НАДАННЯ МОЖЕ БУТИ:

* первинною - профілактичною - змішаною

* вторинною (спеціалізованою) * третинною (вузькоспеціалізованою)

4. ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД) ПЕРЕДБАЧАЄ :

* консультацію лікаря загальної практики (сімейного)

- лікування в спеціалізованих відділеннях лікарень

* діагностику та лікування основних найбільш поширених захворювань

* проведення профілактичних заходів

* направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги

* просту діагностику

* надання невідкладної допомоги

- лікування в диспансерах

4. ПОНЯТТЯ “ПЕРВИННА МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА”, ГОЛОВНОЮ ОСОБОЮ В ЯКІЙ Є СІМЕЙНИЙ ЛІКАР, ВКЛЮЧАЄ:

* лікування значної частини найбільш поширених захворювань

* сприяння в організації раціонального харчування в забезпеченні доброякісною водою, в проведенні санітарно-оздоровчих заходів

- надання високоспеціалізованої допомоги

* імунізацію населення проти основних інфекційних захворювань

* охорону здоров’я матері та дитини

- надання допомоги при захворюваннях, які рідко зустрічаються

* допомогу в вирішенні медико-соціальних проблем родини

4. ОСНОВНИЙ ОБСЯГ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:

* терапевтами та педіатрами (лікарями загальної практики, сімейними лікарями)

- невропатологами

- хірургами

- алергологами

4. ВИДИ ЛІКАРСЬКИХ ДІЛЬНИЦЬ:

* територіальна терапевтична * територіальна педіатрична - територіальна хірургічна * акушерсько-гінекологічна

* цехова терапевтична - змішана - територіальна неврологічна * сільська лікарська

4. ПІД ВТОРИННОЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ РОЗУМІЮТЬ:

* кваліфіковане консультування, діагностику та лікування лікарями-спеціалістами

- лікування основних найбільш поширених захворювань

4. ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ЛІКАРЯМИ АБО ГРУПОЮ ЛІКАРІВ, ЩО МАЮТЬ ПІДГОТОВКУ В ГАЛУЗІ:

* складних щодо діагностики і лікування хвороб

- проведення профілактичних оглядів

* хвороб, що рідко зустрічаються

- проведення диспансеризації

4. ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ НАДАЄТЬСЯ В:

- обласних лікарнях * самостійних поліклініках * лікарнях

- профілакторіях * амбулаторіях

4. ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:

- обласних лікарнях

* дільничних лікарнях

* лікарських амбулаторіях

- профілакторіях

* районних лікарнях

4. ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ ТА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:

- сімейних лабораторіях

* спеціалізованих лікарнях

- центрах здоров’я

* диспансерах

* діагностичних центрах

* медичних центрах

- поліклінічних відділеннях об'єднаних лікарень (поліклініках)

4. ВИДИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

- багатопрофільні

* монопрофільні (спеціалізовані)

* для обслуговування окремих категорій населення (тих, хто постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС; вагітних, породіль, дітей)

- по підготовці кадрів для охорони здоров'я (парамедиків)

4. СТРУКТУРА МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ):

* допоміжне та лікувально-діагностичне відділення (кабінет)

* лікувальні відділення

* реабілітаційне відділення

* приймальне відділення

- відділення екстреної допомоги

- санаторно-курортне відділення

4. РОЗДІЛИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

* лікувально-діагностична

- соціально-правова

* організаційно-методична

- проведення попередніх медичних оглядів

* наукова

26. ЗМІСТ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

* консультативний прийом хворих і осіб груп ризику

* амбулаторне і стаціонарне лікування (консервативне та оперативне)

* лабораторно-інструментальне обстеження хворих і осіб груп ризику

- диспансерне спостереження за всіма хворими конкретного профілю

* аналіз захворюваності та якості лікування хворих у різних закладах області (міста)

- збір даних про захворюваність і якість лікування хворих у різних лікувально-профілактичних закладах області (міста)

*організаційно-методичне керівництво медичною допомогою відповідного профілю

* підвищення кваліфікації лікарів

- проведення цільових профілактичних оглядів

27. НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ ПОЗАЛІКАРНЯНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* значна участь лікарів-спеціалістів у первинному обслуговуванні хворих

* невідповідність співвідношення грошових коштів, що витрачаються та обсягів допомоги, яка надається в стаціонарі та поліклініці

* недостатній рівень амбулаторно-поліклінічної допомоги

- необгрунтована госпіталізація хворих, які могли б лікуватись у амбулаторно-поліклінічних закладах

* економічно невиправдане та необгрунтоване з медичної точки зору збільшення обсягу швидкої медичної допомоги

- збільшення обсягу лікування в денних стаціонарах

27. НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* значні рівні госпіталізації

- розширення мережі денних стаціонарів

* значна тривалість перебування хворих у стаціонарах

* недостатнє використання фонду лікарняних ліжок

- низький процент відбору хворих на ліжко

27. ПОТРЕБА В РЕФОРМУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ЧИННИКАМИ:

- зростанням вимог насамперед до збільшення обсягу лікувально-профілактичної допомоги

* зростанням вимог до покращання якості лікувально-профілактичної допомоги

* зростанням вартості медичної допомоги

- зменшенням вартості медичної допомоги

* незадоволеністю населення якістю лікувально-профілактичної допомоги

* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги між лікувально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення

27. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ:

* поступова заміна лікарів-спеціалістів лікарями загальної практики (сімейними лікарями)

* значне збільшення обсягу медичної допомоги, що надається лікарями-спеціалістами в амбулаторно-поліклінічних умовах

- обмеження функцій долікарських кабінетів поліклінік

* надання населенню мікрорайону міста лікувально-профілактичної допомоги за принципом сімейної медицини

* значне поширення домашніх та денних стаціонарів

- розширення показань для госпіталізації хворих до стаціонару

* перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги зі стаціонарів до структур первинної медико-санітарної допомоги

27. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ДЕРЖАВНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ У СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД :

* наявності відповідної законодавчої бази

- централізованого управління економічною діяльністю закладів охорони здоров'я

* перебудови механізму управління системою охорони здоров'я з урахуванням розширення прав лікувально-профілактичних закладів

- достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розрахунку на 1 ліжко, на 1 відвідування поліклініки

* достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розрахунку на 1 жителя

* збільшення обсягу та підвищення якості амбулаторно-поліклінічної допомоги

- суттєвого скорочення фонду лікарняних ліжок

* інтенсифікації діяльності стаціонару

* взаємодії закладів охорони здоров'я з іншими галузями та структурами

27. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я:

- підвищення рівня госпіталізації

* пріоритетний розвиток ПМСД з переходом до надання медичної допомоги на засадах сімейного лікаря

* створення системи соціальних гарантій щодо забезпечення ліками соціально-незахищених верств населення та хворих на окремі захворювання

* підвищення якості підготовки фахівців

- значне зростання обсягу швидкої медичної допомоги

* відновлення системи загальної диспансеризації населення

27. НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я:

* пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги

- суттєве зростання рівня госпіталізації

* створення єдиного медичного простору медичних послуг

* запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування

- значне збільшення обсягу швидкої медичної допомоги

27. МЕДИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ:

* чітке дотримання рівнів надання медичної допомоги

- скорочення ліжкового фонду

* поліпшення спадкоємності

* підвищення якості медичної допомоги

- розширення мережі центрів планування сім’ї

* покращання здоров’я населення

27. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ:

- поліпшення спадкоємності між різними ЛПЗ

* оптимізація та скорочення ліжкового фонду

* ефективне використання кадрових і матеріальних ресурсів

- відновлення системи загальної диспансеризації населення

ОРГАНІЗАЦІЯ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ

ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ ОБ'ЄДНАНОЇ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:

- профілакторій * адміністративно-господарча частина - диспансер * стаціонар * поліклініка

ПОЛІКЛІНІКА ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ МОЖЕ БУТИ:

* складовою частиною об'єднаної лікарні

* самостійним закладом

- складовою частиною діагностичного центру

КАТЕГОРІЙНІСТЬ ПОЛІКЛІНІКИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

- числом структурних підрозділів

- чисельністю медичного персоналу

* числом відвідувань у зміну

ПИТОМА ВАГА НАСЕЛЕННЯ, ЩО ЛІКУЄТЬСЯ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ, СКЛАДАЄ (%):

- від 50 до 60

- від 60 до 70

* від 70 до 80

- більше 80

ЗАВДАННЯ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

* надання первинної спеціалізованої кваліфікованої допомоги амбулаторно та вдома)

* проведення профілактичних заходів, у т.ч. протиепідемічних

- надання соціально-правової допомоги

* медико-гігієнічне навчання населення

* проведення диспансерного спостереження за різними контингентами

- працевлаштування осіб, які підлягають диспансерному спостереженню

- оздоровлення навколишнього середовища району обслуговування

* проведення лікарської експертизи працездатності

ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

* лікувально-профілактичні підрозділи (відділення чи кабінети)

* відділення профілактики

* діагностичні підрозділи

* реєстратура

* кабінет невідкладної допомоги

- відділення швидкої допомоги

- дезінфекційне відділення

* кабінет обліку та медичної статистики

- профілакторій

* денний стаціонар

* лікувально-допоміжні відділення (кабінети)

РОБОТА ПОЛІКЛІНИКИ ВПЛИВАЄ НА:

* рівень госпіталізації

* тривалість перебування хворих у стаціонарі

- підвищення прибутку фармацевтичних установ

* раціональне використання лікарняних ліжок

* наслідки захворювань

- ефективність щеплень

* тривалість непрацездатності

- тривалість переосвідчення інвалідів

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РЕЄСТРАТУРИ ПОЛІКЛІНІКИ:

* запис на прийом до лікарів поліклініки та викликів додому

- видача направлень на дослідження

- направлення на щеплення

- заповнення статистичного талону

* оформлення та зберігання медичної документації

* підбір і подача медичних карт амбулаторних хворих лікарям у випадку зберігання карт у поліклініці

* регулювання потоку пацієнтів, які звернулися до поліклініки

* довідково-інформаційне забезпечення

МЕДИЧНІ КАРТИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ МОЖУТЬ ЗБЕРІГАТИСЬ:

* у реєстратурі поліклініки

- в кабінетах лікуючих лікарів

* у жителів, що обслуговуються поліклінікою

МЕДИЧНІ КАРТИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ У ПОЛІКЛІНІЦІ, ЯКА ОБСЛУГОВУЄ ДОРОСЛЕ НАСЕЛЕННЯ, МОЖУТЬ ЗБЕРІГАТИСЯ:

* за дільницями та номерами медичних карт амбулаторного хворого

* за номерами медичних карт амбулаторного хворого

- за дільницями та роком народження пацієнтів

* за алфавітно-номерною системою

* за вулицями, номерами будинків і квартир

ЗАХОДИ ПО ЗМЕНШЕННЮ ЧЕРГ У РЕЄСТРАТУРІ ПОЛІКЛІНІКИ:

* наявність довідкової інформації

* наявність кількості числа реєстраторів відповідно до штатного розкладу

- зберігання медичних карт амбулаторного хворого у завідувача відділення

* планування потоку відвідувачів поліклініки

- наявність змінних графіків

* наявність самозапису до лікарів

- зберігання медичних карт амбулаторних хворих у кабінеті лікарів

ПОПЕРЕДНІЙ ЗАПИС ПОВТОРНИХ ХВОРИХ НА ПРИЙОМ ДО ЛІКАРЯ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:

- видачею талонів у долікарському кабінеті

- видачею талонів у реєстратурі

* видачею талонів у кабінеті лікаря

* записом у листку самозапису

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОГО КАБІНЕТУ ПОЛІКЛІНІКИ:

- розподіл відвідувачів по кабінетах лікарів

* вимірювання артеріального тиску

* підготовка виписок з карт амбулаторного хворого

- виписка рецептів

* видача направлень на дослідження

- реєстрація відвідувачів поліклініки

* заповнення паспортної частини в листку-направленні на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), санаторно-курортної карки

ГРАФІКИ РОБОТИ ЛІКАРІВ ПОЛІКЛІНІКИ ПОВИННІ БУТИ:

* сталими за початком прийому * динамічними за тривалістю прийому

- вільними * змінними

РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ТЕРАПЕВТИЧНІЙ ДІЛЬНИЦІ:

- 1500

* 1700

- 2000

- 2500

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДІЛЬНИЦІ:

- наявність консультативних поліклінік у районі

* оптимальна чисельність населення

* радіус обслуговування

* тип забудови

- наявність стаціонару вдома

СУТЬ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ:

* спостереження за постійними контингентами - обслуговування тільки працюючих

* динамічне спостереження за хворими - зв'язок зі стаціонаром

* ознайомлення з умовами життя та праці населення (за словами відвідувачів)

УМОВИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОТРИМАННЯ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ:

* оптимальна чисельність населення дільниці

- наявність стаціонару

* наявність змінного графіка прийому лікарів

* укомплектованість поліклініки дільничними лікарями

- наявність відділення профілактики

* правильна організація роботи реєстратури

ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДІЛЬНИЦІ ПОВИНЕН ЗАБЕЗПЕЧИТИ:

* своєчасну допомогу населенню дільниці в поліклініці та вдома

- спостереження хворих своєї дільниці в лікарні

* своєчасну госпіталізацію терапевтичних хворих (планову та ургентну)

* консультацію хворих у необхідних випадках лікарями інших спеціальностей та завідувачами відділень

- медичну допомогу за місцем роботи

- вивчення показників профілактичної роботи поліклініки

* експертизу тимчасової втрати працездатності хворих

- проведення профілактичних щеплень

* раннє виявлення, діагностику та лікування інфекційних захворювань

*медико-гігієнічне навчання населення

*організацію стаціонарів удома

*диспансерне спостереження за відповідними контингентами

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ РОБОТИ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:

* лікування хворих

- працевлаштування хворих

* проведення профілактичних заходів

- участь у роботі МСЕК

* протиепідемічна робота

- лікувально-профілактична допомога за місцем роботи

- проведення профілактичних щеплень

* організаційно-методична робота

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЛІКУВАЛЬНОЇ РОБОТИ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:

* лікування хворих у поліклініці та вдома

* організація стаціонару вдома

- організація заключної дезінфекції

* призначення хворому режиму

* організація консультацій лікарів, лабораторних досліджень і виконання призначень лікаря

- організація та проведення профілактичних оглядів

- медико-гігієнічне навчання та виховання населення

- вивчення захворюваності населення дільниці

* направлення хворих на стаціонарне лікування

* експертиза тимчасової непрацездатності

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:

- вивчення смертності населення дільниці

* диспансерне спостереження за хворими, здоровими та особами з підвищеним ризиком захворювань

- лікування хворих удома

*медико-гігієнічне навчання населення

* організація та проведення профілактичних оглядів

- направлення хворих на стаціонарне лікування

- експертиза тимчасової непрацездатності

ПРОТИЕПІДЕМІЧНА РОБОТА ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:

- повідомлення про інфекційного хворого на станцію швидкої медичної допомоги

* організація ізоляції хворих

* своєчасне виявлення інфекційних захворювань

* своєчасне повідомлення про інфекційного хворого в санітарно-епідеміологічну станцію та кабінет інфекційних захворювань районної поліклініки

- обов’язкова госпіталізація хворого

* спостереження за контактними

* диспансерне спостереження за одужуючими

- організація та проведення профілактичних оглядів

* організація поточної дезінфекції

- проведення заключної дезінфекції

ЗМІСТ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:

* запрошення диспансерних хворих на прийом до лікаря

- прийом хворих у поліклініці * виконання призначень лікаря - відбір хворих на госпіталізацію

* допомога лікарю під час прийому хворих * видача направлень на дослідження - проведення профілактичних щеплень

* заповнення облікової медичної документації під контролем лікаря

НЕРІВНОМІРНІСТЬ НАВАНТАЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНИХ ЛІКАРІВ-ТЕРАПЕВТІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

* сезонними особливостями захворювань терапевтичного профілю

- звертанням хворих до пунктів невідкладної допомоги

- роботою лікарів за циклічною системою

* коливаннями числа відвідувань у різні дні тижня

* коливаннями числа відвідувань по годинах протягом доби

- наявністю кабінету долікарського прийому

ОБСЯГ ДОПОМОГИ ВДОМА ВИЗНАЧАЮТЬ ТАКІ ЧИННИКИ:

* склад населення за віком, статтю

* захворюваність населення

* якість і своєчасність лікування

* можливість проведення лабораторних та інструментальних досліджень удома

- проведення профілактичних оглядів

* забезпечення консультативної допомоги

- проведення профілактичних щеплень

ОБЛІКОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА ДІЛЬНИЧНОГО:

* медична карта амбулаторного хворого

- звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які меш кають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу

* талон амбулаторного пацієнта

* екстрене повідомлення про інфекційне захворювання

* контрольна карта диспансерного спостереження

- книга реєстрації листків непрацездатності

* листок непрацездатності

* статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів

- журнал обліку інфекційних захворювань

* повідомлення про хворого з встановленим діагнозом активного туберкульозу, венеричного захворювання, трихофітії, мікроспорії, корости, трахоми, психічного захворювання, раку чи іншого злоякісного новоутворення

* довідки про тимчасову непрацездатність

- журнал щоденних призначень лікаря

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СЛУЖБИ:

- контроль якості надання спеціалізованої допомоги хворим дільниці

* розмежування сфери діяльності між дільничними лікарями та лікарями різних спеціальностей

* підвищення професійного рівня дільничних лікарів

- контроль за якістю лікування хворих дільниці в стаціонарі

ЗАВДАННЯ ВІДДІЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

* раннє виявлення хворих та осіб з високим ризиком захворювання

* проведення профілактичних медичних оглядів

- видача направлень відвідувачам на лабораторні та інші дослідження

* організація, облік і контроль за проведенням диспансеризації

* участь у розробці плану заходів по первинній та вторинній профілактиці

* медико-гігієнічне навчання населення

- заповнення талону амбулаторного пацієнта

- направлення на госпіталізацію осіб, що її потребують

ОСНОВНІ КАБІНЕТИ ВІДДІЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ:

* анамнестичний

- контрацепції

* оглядовий жіночий

- денний стаціонар

- реєстратура

* функціонально-інструментальних методів дослідження

- обліку та медичної статистики

*здорового способу життя

* взяття матеріалу для експрес-діагностики

СУТНІСТЬ ДИСПАНСЕРНОГО МЕТОДУ:

- оздоровлення умов праці та побуту

* динамічне спостереження за здоров'ям диспансеризованих

* активне виявлення контингентів, які підлягають диспансеризації

* розробка та проведення заходів по профілактиці захворювань і попередженню ускладнень

* активне лікування диспансеризованих

* надання рекомендацій щодо працевлаштування

- забезпечення працевлаштування

- експертиза стійкої втрати працездатності

* повне комплексне обстеження осіб, які цього потребують

ЗАВДАННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:

- вивчення стану здоров'я населення

* раннє виявлення початкових форм захворювання та факторів ризику

* зниження захворюваності з тимчасовою та стійкою втратою працездатності

- оздоровлення умов праці

* підвищення продуктивності праці

* збереження та зміцнення здоров'я населення

- профілактика інфекційних захворювань

ПОКАЗАННЯ ДО ВІДБОРУ ОСІБ ДЛЯ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

* медичні

- освітні

* соціальні

- сімейні обставини

КОНТИНГЕНТИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ ЗА МЕДИЧНИМИ ПОКАЗАННЯМИ:

- працюючі в шкідливих і небезпечних умовах праці

* ті, що мають фактори ризику

* хворі на окремі хронічні захворювання

* часто та тривало хворіючі

- працівники харчових, комунальних і дитячих закладів

- вчителі загальноосвітніх шкіл

КОНТИНГЕНТИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ ЗА СОЦІАЛЬНИМИ ПОКАЗАННЯМИ:

* ті, що мають фактори ризику

- хворі на окремі хронічні захворювання

- часто та тривало хворіючі

* постраждалі від Чорнобильської катастрофи

* працюючі в шкідливих і небезпечних умовах праці

* працівники харчових, комунальних і дитячих закладів

* вчителі загальноосвітніх шкіл

МЕТОДИ ВІДБОРУ КОНТИНГЕНТІВ ДЛЯ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

* профілактичні огляди

- паспортизація лікувально-профілактичних закладів

* звертання в лікувально-профілактичні заклади

* обстеження контактних з інфекційними захворюваннями

- перепис населення

- анамнестичний

ВИДИ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ В ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ:

* періодичні * цільові

- лікарські - щоквартальні

- щорічні - амбулаторні

* попередні

ЦІЛЬОВІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:

- обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу

* виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень тощо)

- періодичного обстеження певних контингентів працівників

ПОПЕРЕДНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:

* обстеження певних контингентів населення при прийомі на роботу, навчання

- виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень тощо)

- періодичного обстеження певних контингентів працівників

ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:

- обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу

- виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень тощо)

* періодичного обстеження певних контингентів працівників

ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ СЕРЕД КОНТИНГЕНТІВ:

* працюючих в шкідливих і небезпечних умовах праці

* водіїв індивідуальних транспортних засобів

* працівників системи громадського харчування

* працівників системи побутового обслуговування

- викладачів вузів

* вчителів шкіл і працівників дошкільних установ

- службовців різних установ

* постраждалих від Чорнобильської катастрофи

- осіб пенсійного віку

- недекретованих груп населення

ЕТАПИ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:

* виявлення та формування контингентів для диспансерного спостереження

* повне обстеження диспансеризованих

- працевлаштування осіб, які підлягають диспансерному спостереженню

* диспансерне спостереження та лікування відповідних контингентів

- направлення на МСЕК

* оцінка ефективності диспансеризації

НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВПЛИВАЮТЬ:

- наявність у поліклініці відділення відновлювального лікування

* координація діяльності лікуючих лікарів

* застосування всіх необхідних методів діагностики та лікування

- наявність у поліклініці денного стаціонару

* виконання пацієнтами рекомендацій лікаря

* соціально-економічні умови життя та праці пацієнта

ВИДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ) ХВОРИХ І РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

- освітня * медична

- правова * соціальна

* професійна

ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ:

* своєчасний початок - визначення групи інвалідності * безперервність

* комплексність - дільничність - лікування вдома

ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Є:

- набуття навичок у користуванні транспортом, побутовими приладами

- адаптація до звичного способу життя

* максимальне відновлення працездатності людини

- лікарсько-трудова експертиза

МЕТОДИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ:

- допомога у виборі нової професії - адаптація до звичного способу життя * трудотерапія * лікувальна фізкультура (ЛФК)

* механотерапія * фізіотерапія * психотерапія

ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Є:

- максимальне відновлення працездатності людини

* допомога у виборі нової професії

- відшкодування економічних втрат від хвороби

* адаптація до умов життя та самообслуговування

ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ВКЛЮЧАЄ:

* допомогу в підготовці до нової професії - трудотерапію * соціально-правову допомогу у зв'язку з захворюванням або інвалідністю

* допомогу у працевлаштуванні - механотерапію * побутову реадаптацію

ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ВКЛЮЧАЄ:

* лікарсько-трудову експертизу * психологічну експертизу * професійне навчання

- механотерапію * працевлаштування - трудотерапію

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ ВІДДІЛЕННЯ В:

* багатопрофільних стаціонарах - діагностичних центрах * медичних центрах

* поліклініках - центрах здоров'я * санаторіях

ОСНОВНІ КАБІНЕТИ ВІДДІЛЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ПОЛІКЛІНІКИ:

* фізіотерапевтичний * голкорефлексотерапії - долікарського прийому - експрес-методів дослідження * механотерапії

* ЛФК - кабінет здорового способу життя * трудотерапії * масажу

ФУНКЦІЇ ЛІКАРІВ-СПЕЦІАЛІСТІВ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

* діагностика захворювань даного профілю

* лікування та реабілітація значної частини хворих в поліклініці

- розрахунок вартості лікування

- диспансеризація всіх хворих відповідного профілю

- організація профілактичних оглядів населення

* участь у проведенні профілактичних оглядів населення

* участь у медико-гігієнічному навчанні

* проведення експертизи працездатності

ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:

* забезпечення своєчасного виявлення інфекційних захворювань

* забезпечення консультативною допомогою з діагностики та лікування хворих

* проведення заходів по підвищенню кваліфікації медичного персоналу з питань інфекційної патології

* аналіз інфекційної захворюваності та роботи по проведенню профілактичних щеплень

- аналіз загальної захворюваності

- проведення профілактичних оглядів

- проведення заключної дезінфекції

* лікування інфекційних хворих у поліклінічних умовах і подальше лікування реконвалесцентів і їх диспансерне спостереження

* облік хворих на інфекційні захворювання, бактеріоносіїв і паразитоносіїв

СУЧАСНІ ФОРМИ СТАЦІОНАРОЗАМІНЮЮЧОЇ ПОЗАЛІКАРНЯНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ:

* денні стаціонари в поліклініках (амбулаторіях)

- пункти невідкладної допомоги в поліклініках

* стаціонари вдома

* відділення хірургії одного дня

- відділення сестринського догляду

ЗАВДАННЯ ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:

- проведення первинної профілактики

* більш повне задоволення потреб населення в стаціонарній допомозі

* інтенсифікація роботи поліклініки в умовах впровадження економічних методів управління охороною здоров'я

* раціональне використання ліжкового фонду

- диспансерне спостереження за окремими контингентами

- обстеження контингентів, що працюють

СТРУКТУРА ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:

- долікарський кабінет

* кабінет лікаря

* процедурний кабінет

* палати для перебування хворих

- анамнестичний кабінет

* кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих

* кабінет (кімната) для прийому їжі

- приймальне відділення

КОГО НАПРАВЛЯЮТЬ НА ЛІКУВАННЯ ДО ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:

* тих, що не потребують строгого постільного режиму

- тих, що потребують цілодобового медичного спостереження та догляду

* хворих, здатних до активного пересування

* тих, що не мають протипоказань для лікування в позалікарняних умовах

- тих, що потребують вузькоспеціалізованої медичної допомоги

В ДЕННИХ СТАЦІОНАРАХ МОЖНА ЛІКУВАТИ ХВОРИХ У ВИПАДКАХ:

* прийому (введення) деяких медикаментів при необхідності спостереження за станом пацієнта протягом певного часу

- необхідності догляду за хворим

*потреби в невідкладній допомозі в разі погіршення стану пацієнта під час перебування в поліклініці

*здійснення комплексу допоміжних методів лікування

- потреби цілодобового медичного спостереження

ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ОБЛІКУ ТА МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ:

- організація медичних оглядів населення

* організація первинного обліку, контролю якості заповнення статистичної облікової документації

* розробка первинних документів, участь у складанні звіту лікувально-профілактичного закладу

* участь у вивченні здоров'я населення, яке обслуговується поліклінікою

- облік інфекційних захворювань

* розрахунок і аналіз показників, що характеризують діяльність медичного персоналу та структурних підрозділів лікувально-профілактичного закладу

- планування роботи лікарів поліклініки, складання графіку роботи

НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ ВПЛИВАЮТЬ:

- чисельність лікарів поліклініки

* взаємодія з іншими амбулаторно-поліклінічними закладами

* рівень управління амбулаторно-поліклінічними службами

* оптимізація роботи дільничного лікаря-терапевта (лікаря загальної практики), взаємодія його з іншими спеціалістами та службами

* спадкоємність у роботі поліклініки, служби швидкої медичної допомоги, лікарні

* інформованість населення та співробітників про порядок організації амбулаторно-поліклінічної допомоги

* чітка робота служби інформації

- збільшення рівня госпіталізації

Обов’язки старшої медичної сестри поліклініки:

- допомога лікарям під час прийому хворих

* складання графіків роботи середнього та молодшого медичного персоналу

* забезпечення своєчасного виконання призначень хворим у поліклініці та вдома

- відбір хворих на госпіталізацію

* ознайомлення підлеглого персоналу з посадовими інструкціями, охороною праці, технікою безпеки

своєчасне заміщення підлеглого персоналу при невиході його на роботу

* контроль за протиепідемічним режимом, санітарно-гігієнічним станом поліклініки

- запрошення диспансерних хворих на прийом до лікарів

* своєчасне виписування, облік, розподіл, контроль за використанням медичного інструментарію, перев’язувального матеріалу, медикаментів.