37. Зміст товарної стратегії проекту.

Забезпеченню максимального прибуткуфірмимаєсприятивдалообранатоварнастратегія, яка можездійснюватися за трьоманапрямами.

1. Стратегіяінновації — розробка та впровадження товару.

2. Стратегіяваріації товару —• модифікація товару, пов’язанаіззмінамийогопараметрів, ізвилученням старого продукту з асортименту.

3. Стратегіяелімінації товару — зняття товару з виробництва.

Як бачимо, цістратегіїпов’язані з різнимиетапамижиттєвого циклу товару відрозробки і впровадження товару на ринок до виведенняйого з ринку.

1. Стратегіяінноваціїможездійснюватисячерез:

— диференціацію товару, тобтомодифікаціюнаявного продукту, яка призводить до появипаралельнозі старим нового виробу, щовідрізняєтьсявід товару конкурентів;

— диверсифікацію товару — стратегію, пов’язану з виробництвомнових для фірмитоварів.

Стратегіядиференціації товару передбачаєдоповненняіснуючихтоварнихлінійпродукціїновимиїї видами.

Стратегіїдиверсифікації товару передбачаютьдоповненняіснуючоїтоварноїлініїновимилініями продукту. Розрізняють:

— горизонтальнудиверсифікацію — до товарноїноменклатуридодається нова продукція, яка виробляєтьсяізвикористанням тих самих технологійабопотребуєаналогічнихмаркетинговихпрограм;

— вертикальнудиверсифікацію — доповненнявиробничоїпрограмипродукцієюпопередніх та наступнихступенів;

— чистудиверсифікацію — передбачаєвипуск нового товару, не пов’язаного з основною діяльністюпідприємства.

2. Стратегіяваріації (модифікації) товару реалізується шляхом варіацій: функціональних характеристик, фізичних характеристик, дизайну, іміджу, імені марки.

3. Стратегіяелімінації товару. Рішеннящодоелімінації (зняття продукту з ринку) приймається з урахуванням таких критеріїв:

—  економічнавагомість продукту для фірми (частка в обороті, рентабельність);

—  позиція товару наринку (частка ринку, ринковийпотенціал, позиціящодоконкуруючихпродуктів);

— рівеньвикористаннявиробничих і складськихпотужностей для виробництва продукту;

—  майбутніперспективи продукту (наприклад, стадіяжиттєвого циклу товару).

Для того щобвивести товар з ринку, можуть бути використанінаступністратегіїелімінації товару:

—  «збиранняврожаю» — поступовезниженнявитрат на виробництво і збут, отже, зменшенняобсягів продажу застарілого продукту і можливезбереженняціни на нього;

—  «видоювання» — різкезменшеннявитрат на маркетинг абозниженнязагальнихвитрат і збереженняприбутку на заключнихстадіяхжиттєвого циклу товару;

— «концентраціязусиль» — усізусилля маркетингу націлюються на найсильніший і найпривабливіший сегмент ринку, одночаснорештасегментіввиводиться з фазизбуту;

—  а посиленняліній продукту» — виключеннядеякихасортиментнихпозицій з продуктовоїлінії, завдякичомуресурсиконцентруються на найбільшвигідних для фірмипозиціях;

—  «виключенняліній продукту» — вихідфірми з галузейфункціонуваннязадляконцентрації на особливо пріоритетних, перспективних та ефективнихнапрямах.

37. Місце ціноутворення в маркетинговому аналізі проекту.

Цедосить широкий розділ, в якомунеобхідноз’ясуватитаківажливімоменти, як стратегіяціноутворення, метод ціноутворення, рівеньцін, тактика ціноутворення.  Перш за все, необхідновизначити, якоїстратегіїціноутворення буде дотримано за проектом – преміального, нормальногочипроникаючогоціноутворення.  Стратегіяпреміальногоціноутворенняреалізується у тому випадку, коли ціни на продукцію проекту встановлюються на рівні, якийвище за рівеньцін на ринку.  Стратегія нормального ціноутворенняреалізується, якщоціни на продукт проекту встановлюються на рівнісередньоринковихцін.  При реалізаціїстратегіїпроникаючогоціноутворення, цінивстановлюютьсянижче за середньоринковийрівень  Післявизначеннястратегіїціноутвореннянеобхідновибрати метод ціноутворення – затратний, на основібеззбитковості, на основівизначенняпопиту та пропозиції, середньоринковихцін.  При використанні затратного методу ціноутворення, основою для визначенняціни є рівень затрат на вироблення та реалізаціюодиниціпродукції. Якщо за проектом плануєтьсявиробництводекількохвидівпродукції, необхідновибрати один з двохваріантів затратного методу ціноутворення. Згіднопершоговаріанту, постійнівитратирозподіляються за кожними видами продукціїпропорційно. За другим варіантом – на однівидипродукціїприпадаєбільшачасткапостійнихвитрат, на іншеменша. Ураховуючи те, що при використаннізатратного методу цінарозраховується як сума витрат на одиницюпродукції та запланованогоприбутку, використання другого варіанту дозволить встановлювати на окремівидипродукціївідноснобільшнизькіціни.  Основною перевагою затратного методу ціноутворення є його простота, а недоліками – те, що при використанні цього методу не враховуються рівень цін на продукцію в середньому на ринку та попит на продукцію.  При використанні методу ціноутворення на основі попиту та пропозиції, навпаки, ціна встановлюються тільки в залежності від попиту на продукцію проекту, не зважаючи на рівень витрат за проектом. При використанніцього методу за умов маркетингового аналізу проекту основнийнедолікнівелюється – оцінка ефективності проекту не буде позитивною, якщовитрати за проектом перевищують вигоду. Проте, за умов проекту дужерідкоможливо точно та правильно спрогнозувати попит та пропозицію,