32.Структура інвестиційних та поточних витрат проекту.

Витрати проекту класифікуються за такими ознаками:

   всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні та поточні.

До інвестиційних належать витрати на інвестиції до основного капіталу (придбання землі, будівництво приміщень та споруд, купівля або оренда технології та обладнання), передвиробничі витрати на потреби в обіговому капіталі.

Поточні витрати — витрати на випуск продукції, що містять витрати на придбання сировини, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати, що припадають на звітний період;

   за місцем виконання робіт витрати поділяються на: витрати відділу, сектору, лабораторії, тимчасового творчого колективу, експедиції, партії, дільниці, служби або іншого адміністративно-відособленого структурного підрозділу тощо.

   за видами витрат класифікація здійснюється за економічними елементами та статтями калькулювання. До елементів витрат належить сукупність однорідних за своїм економічним змістом витрат, а до статей калькулювання витрат один або декілька елементів;

   залежно від обраного об'єкта обліку витрат: витрати за розробками, темами, об'єктами проектування, етапами, завданнями тощо, затвердженими у встановленому порядку, укладеними договорами на розроблення та виконання проектних робіт;

   за способами включення у собівартість проектних робіт та за характером участі у процесі виробництвавитрати поділяються на прямі та непрямі.

Розрахунок планових поточних витрат є одне з найскладніших процедур і передбачає послідовне встановлення кожної статті таких витрат. Тому потокові витрати поділяють на прямі і непрямі, а також на умови, що змінюються і постійні.  Непрямі витрати діляться в свою чергу на два підвиди: 

• експлуатаційні; 

• адміністративно-побутові. 

Існує також поняття "загальні витрати" Вони включають операційні витрати мінус витрати на виплату відсотків за кредитами.  За видами виробничих факторів витрати прийнято ділити на чотири групи:  -матеріальнівитрати; 

-витрати на персонал; 

-калькуляційні витрати; 

-оплата послуг сторонніх організацій. 

Прямі витрати доцільно розраховувати окремо на одиницю продукції, а потім - на всю реалізовану продукцію, а непрямі витрати розраховувати відразу на реалізовану продукцію.

33.Мета і завдання комерційного аналізу.

Метою комерційного аналізу інвестиційного проекту є оцінка інвестиції з погляду перспектив кінцевого ринку для продукції чи послуг. Завданнями комерційного аналізу є відповіді на питання:

• якими є характеристики ринку, де реалізуватиметься продукція або послуги проекту;

• за якою ціною продаватимуться продукція чи послуги;

• які заходи з управління маркетингом треба буде здійснити для виведення продукції чи послуг на ринок і яка вартість цих заходів.

Для розв'язання завдань, які ставить перед комерційним аналізом проектне планування, використовуються ефективні підходи до оцінки ціни, попиту і пропозиції, розроблені світовою практикою. Передбачається також, що протягом часу здійснення проекту застосовується стратегія активного впливу на ринок, яка характеризується відмовою від практики пасивного пристосування до ринкових умов і переходом до політики впливу на ринок конкретного споживача продукції. Комерційний аналіз ураховує, що орієнтація на ринок збуту є дуже важливою ознакою маркетингової стратегії управління інвестиційним проектом і виражається в перенесенні центрів економічних рішень у збутові ланки. З цього випливає, що основними об'єктами вивчення і впливу стають споживач, конкурент, кон'юнктура ринку, якісні характеристики товару, умови руху товару та заходи по просуванню товару на ринок.