
- •Сутність, поняття та основні ознаки проекту.
- •Функції та основні складові проектного аналізу
- •3.Стадії розробки й основні принципи стратегії проекту
- •5.Основні ознаки, внутрішні та зовнішні чинники реалізації проекту.
- •6.Класифікація проектів за певними ознаками: типами, тривалістю, складністю, масштабом, взаємовпливом тощо.
- •7.Особливості інноваційних, організаційних, економічних і соціальних проектів.
- •8. Загальні принципи оцінки ефективності проектів.
- •10. Поняття «життєвого циклу проекту». Основні етапи і види діяльності, що забезпечують реалізацію проекту.
- •11. Вигоди і витрати у проектному аналізі. Класифікація вигод і витрат проекту.
- •12. Характеристика прирісної природи витрат і вигод.
- •13. Альтернативна вартість проекту. Основні підходи до складання переліку альтернативних рішень.
- •14. Особливості оцінки альтернативної вартості
- •15. Фактори зміни вартості грошей в часі.
- •16. Сутність дисконтування. Основні методи визначення ставки дисконту.
- •Грошовий потік. Основні характеристики грошового потоку.
- •Інфляція в проектному аналізі. Методи врахування інфляції при оцінці проектів.
- •Класифікація витрат за проектом. Оцінка впливу окремих витрат на ефективність проекту.
- •22. Основні кількісні та якісні критерії оцінки ефективності проектів.
- •25.Особливості страхування будівельно – монтажних робіт
- •26. Мета і зміст технічного аналізу.
- •27.Основні кількісні методи оцінки інвестиційних проектів.
- •28. Алгоритм проведення технічного аналізу
- •29.Вибір технологій виробничих потужностей при технічному аналізі проекту.
- •Розробка заходів щодо здійснення проекту при технічному аналізі.
- •31 Підбір місця реалізації проекту та основні принципи визначення масштабу проекту
- •32.Структура інвестиційних та поточних витрат проекту.
- •33.Мета і завдання комерційного аналізу.
- •34.Алгоритм проведення маркетингового аналізу для проектів з виробництва нового продукту.
- •35.Алгоритм проведення маркетингового аналізу для проектів з виробництва товару, що вже реалізується на ринку.
- •36.Етапи проведення аналізу ринкових можливостей.
- •Зміст товарної стратегії проекту.
- •Місце ціноутворення в маркетинговому аналізі проекту.
- •40. Ключові складові плану маркетингу. Мета проведення маркетингової ревізії.
- •41. Мета і сутність екологічного аналізу.
- •42. Оцінка екологічних наслідків реалізації проекту.
- •43. Екологічний аналіз для проектів різної категорії.
- •Критерії класифікації та типи впливів проектів на навколишнє середовище.
- •Вигоди і витрати проекту в економічному аналізі.
- •48.Цілі та завдання інституційного аналіз проектів.
- •49.Основні методи проведення фінансового аналізу проектів.
16. Сутність дисконтування. Основні методи визначення ставки дисконту.
Дисконтування - це визначення вартості грошових потоків, які стосуються майбутніх періодів (майбутніх доходів нинішній момент).
У проектному аналізі дисконтуванням користуються для обчислення необхідних вкладень засобів у проект. Для цього величина грошей, запланованих до отримання у майбутньому, зводяться до їх теперішньої вартості за допомогою ставки дисконтування.
Ставка дисконтування відбиває вартість грошей з урахуванням тимчасового чинника та збільшення ризиків. З її допомогою можна визначити суму, яку інвестору доведеться заплатити сьогодні за право отримати заданий дохід у майбутньому. Тому від значення ставки дисконтування залежить прийняття ключових рішень, зокрема під час виборів інвестиційного проекту.
Методи визначення ставки дисконту:
За модифікованою моделлю ціноутворення на капітальні активи (Capital Asset Pricing Model (CAMP) ціна власного капіталу визначається за формулою 1.1:
(1.1)
або
re = rf + βe * (rm – rf ) + S1 +S2 + C,
де re – ставка доходу на власний капітал, яка влаштовує інвестора;
rf – безризикова ставка доходності, у світовій практиці може бути отримана за даними аналітичних видань
βe– коефіцієнт бета (вимірює систематичний ризик зовнішнього середовища), визначається за даними статистичних досліджень та пропонується різними інформаційно-аналітичними агентствами
rm – загальна доходність ринку в цілому, вимірюється поточною ставкою доходності високодиверсифікованого портфеля акцій;
(rm – rf ) – премія за ризик, що потребує ринок (Risk Premium),
S1 – премія для малих підприємств;
S2 – премія за ризик для окремої компанії (alfa ризик), характеризує несистематичний ризик;
C – ризик, притаманний країні.
Р. Pубак (Rubak R.S.) [9] пропонує для грошових потоків на інвестований капітал (CCF) використовувати в рамках САРМ коефіцієнт Asset Beta (βа), що розраховується за формулою:
(1.2)
де
-
частка боргу;
-
частка власного капіталу;
Для грошових потоків на власний капітал у рамках САРМ використовується коефіцієнт Equity (Unlevered )Beta (βeu), що розраховується за формулою:
де
-
коефіцієнт β
для компанії, що фінансується з залученням
позикового капіталу;
-
відношення позикового капіталу до
власного.
Модель кумулятивної побудови ставки дисконту відрізняється від моделі CAPM лише тим, що у ній враховуються несистематичні ризики, які мають відношення до конкретного проекту, характеризують ризикованість управління ним (див. формулу (1.3), і не враховується β.
R = Rf + d1 * R1 + d2 * R2 + ...... + dn * Rn (1.3)
де R1 – премія за ризик неліквідності;
R2 – премія за ризик у сфері інвестиційного менеджменту;
Rn – премія за інші (додаткові) ризики проекту;
d1, d2, ...dn – оцінки значущості ризиків.
Ставка дисконту як величина обернена співвідношенню “Ціна / Прибуток” (Р/Е).
Якщо декілька акціонерних товариств випускають однорідну продукцію і мають ліквідні акції, що котируються на біржі, то для таких компаній ставка дисконту визначається за формулою (1.4), виходячи із співвідношення:
І = 1 / (Ціна/Прибуток)гал., (1.4)
Середнє галузеве співвідношення ціни і прибутку визначається як середньозважена величина. Вагою при цьому є обсяг реалізації кожної компанії галузі.
Ставка дисконту як норма доходу на інвестований капітал.
Такий підхід до визначення ставки дисконту є виправданим лише у тому випадку, коли інвестиції спрямовані на збільшення обсягів продукції, що випускається. За таких умов віддачу на інвестований капітал, що була досягнута підприємством раніше, можна використовувати як ставку дисконту.
Середньозважена вартість капіталу розраховується за формулою :
(1.5)
де WACC – середньозважена вартість капіталу, % річних;
ks – вартість залучення акціонерного капіталу (прості акції), % річних;
kp – вартість залучення акціонерного капіталу (привілейовані акції), % річних;
kpr – вартість залучення акціонерного капіталу (інші акції), % річних;
kdj – вартість залучення окремих складових позикового капіталу, % річних;
ws – частка простих акцій у структурі капіталу підприємства;
wp – частка привілейованих акцій у структурі капіталу підприємства;
wpr – частка інших акцій у структурі капіталу підприємства;
wdj – частка окремих складових позикового капіталу у структурі капіталу підприємства.
Для визначення ціни капіталу за кожною складовою формули (1.5) застосовуються різні моделі