1.Середня і миттєва швидкість

Середня швидкість показує, чому дорівнює відстань, яку тіло проходить за одиницю часу. Вона дорівнює відношенню відрізку шляху тіла до часу руху. Середня швидкість, як і швидкість тіла при рівномірному русі, вимірюється в метрах, поділених на секунду. Для того щоб знайти середню швидкість руху тіла, необхідно певну відстань поділити на час руху тіла.

  - Середня швидкість.

Миттєва швидкість тіла — це його середня швидкість за такий малий відрізок часу, який включає цей момент, що протягом цього відрізка рух тіла можна вважати рівномірним.

- Миттєва швидкість.

2. Середнє і миттєве прискорення.

Складові вектора прискорення.

Середнє прискорення являє собою зміну швидкості за певний час Δt. Воно дорівнює відношенню зміни швидкості до зміни цього часу:

асер. = Δv / Δt.

Миттєве прискорення являє собою межу, до якої наближаэться середнє прискорення за заданий час. Воно дорівнює межі відносин ΔV / Δt:

a = dV / dt

Таке прискорення розвивається на малій відстані за проміжок часу, який наближаэться до нуля.

Вектор прискорення матеріальної точки в будь-який момент часу знаходиться шляхом диференціювання вектора швидкості матеріальної точки по часу:

3.Абсолютне значення і напрям повного прискорення. Крива траєкторії.

Повне прискорення   матеріальної точки дорівнює векторній сумі її тангенціального і нормального прискорення:

Модуль прискорення точки:

Напрямок повного прискорення визначається

кутом  .

Радіус кривизни - геометричне поняття, що позначає радіус кола R, по якому рухається тіло. Цей параметр можна знайти за відповідними формулами за допомогою заданої траєкторії.

4. І Закон Ньютона. Інерціальні та не інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея.

Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього.

Інерці́йна систе́ма ві́дліку — система відліку, в якій тіло, на яке не діють жодні сили (або сили, що діють на нього компенсують одна одну, тобто рівнодійна дорівнює нулю), рухається рівномірно й прямолінійно. Або це система відліку, в якій прискорення тіла зумовлене тільки дією на нього сил.

Системи відліку, зв'язані з тілами, що рухаються нерівномірно чи непрямолінійно, називаються неінерційними системами відліку.

Принцип відносності Галілея, це принцип якому робиться припущення що взаємодія між тілами відбувається миттєво. Цей принцип лежить в основі класичної механіки, з нього також випливає що час абсолютний — він протікає однаково у будь-якій системі відліку;

5.Іі Закон Ньютона. Імпульс сили.

Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили:

Імпульс сили — векторна фізична величина, яка дорівнює добутку сили на час її дії:

6.Ііі Закон Ньютона. Закон збереження імпульсу ізольованої системи.

Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом.

де   — сила, що діє на перше тіло з боку другого тіла, а   — навпаки, сила, що діє з боку першого тіла на друге тіло.

Сумарний імпульс ізольованої системи матеріальних точок є величина постійна.

Р=const

7.Сила пружності,тертя,тяжіння.

Си́ла тертя́ у фізиці — це непотенційна сила, яка протидіє рухові фізичного тіла, розсіюючи його механічну енергію в тепло.

Си́ли пру́жності — сили, що виникають в тілі при його пружній деформації викликані цією деформацією. Є окремим випадком потенційних сил.

Cилf тяжіння – сила з якою Земля притягує до себе всі тіла. Сила тяжіння завжди спрямована до центру Землі. Сила тяжіння прямо пропорційна масі тіла. Цей коефіцієнт пропорційності позначається літерою g і дорівнює 9,8 ньютонів, поділених на кілограм. Для того щоб знайти силу тяжіння, треба сталу величину g помножити на масу.

8.Робота при прямолінійному і непрямолінійному русі.

При прямолінійному поступальному русі робота, що її виконує постійна сила, визначається величиною сили і відповідного переміщення.

Робота, що виконується на скінченному шляху силою , рівна сумі елементарних робіт на окремих малих ділянках шляху:

В загальному, для безконечно малих ділянок ця сума зводиться до криволінійного інтегралу