
- •1. Конструктивна схема перекриття
- •2. Попереднє визначення товщини плити і розмірів поперечного перерізу балок
- •3. Розрахунок та конструювання плити
- •3.1. Вибір розрахункової схеми
- •5.2. Визначення розрахункових прольотів плити
- •3.3. Визначення навантаження на плиту
- •3.4. Визначення згинаючих моментів
- •3.5. Визначення товщини плити
- •3.6. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •3.7. Вказівки до конструювання плити
- •4. Вибір розрахункової схеми
- •4.1. Визначення розрахункових прольотів
- •4.2. Визначення навантаження на балку
- •4.4. Визначення згинаючих моментів
- •4.5. Визначення поперечних сил
- •4.6. Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
- •4.7. Визначення розрахункової форми поперечного перерізу другорядної балки
- •4.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •4.9. Розрахунок міцності другорядної балки за похилими перерізами
- •4.10.Побудова епюри матеріалів другорядної балки
- •4.11.Визначення довжини анкерування обірваних робочих стержнів
- •5. Вибір розрахункової схеми
- •5.2. Визначення зусиль в колоні першого поверху
- •5.3 Визначення розмірів поперечного перерізу колони
- •6. Навантаження на фундамент
- •6.1. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •6,3. Визначення висоти фундаменту
- •6.4. Визначення згинаючих моментів
- •9.5. Визначення площі перерізу арматури
- •Список використанної літератури
4.11.Визначення довжини анкерування обірваних робочих стержнів
Місце
теоретичного обриву визначаємо за
результатами побудови епюр
та
.
Робочі стержні, які обриваються необхідно заводити за місце їх теоретичного обриву на величину анкеруванняw , яку визначаємо за виразом
,
де – поперечна сила у відповідному перерізі, який проходить через точку теоретичного обриву;
–
зусилля
в поперечній арматурі на одиниці довжини
елемента, при
розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту
де: МПа – розрахунковий опір на розтяг поперечної арматури класу А240С;
см2– площа поперечного перерізу однієї гілки поперечної арматури діаметром 8мм;
– кількість гілок поперечної арматури в поперечному перерізі балки;
см – крок хомутів приопорної ділянки.
Рис. 18. Побудова епюри моментів , епюри матеріалів та епюри поперечних сил другорядної балки( , – кНм, – кН)
Таблиця 13
Визначення ординат епюри
Елемент балки |
Ділянка балки |
Робоча арматура |
|
|
Розрахункова несуча здатність
|
||
кількість та діаметр арматури |
, см2 |
||||||
Пр 1 |
I |
2Ø22А400С |
7,6 |
|
0,987 |
|
10952 |
II |
4Ø22А400 |
15,2 |
|
0,972 |
|
21571 |
|
Пр 2 |
III |
2Ø18А40С |
5,09 |
|
0,988 |
|
7335 |
IV |
4Ø18А400С |
10,17 |
|
0,982 |
|
14581 |
|
VII |
3Ø12А400С |
3,39 |
|
0,954 |
|
4604 |
|
оп В |
V |
|
6,37 |
|
0,915 |
|
6361 |
VI |
2 Сітки
|
12,73 |
|
0,760 |
|
14831 |
|
оп С |
VIII |
|
5,42 |
|
0,895 |
|
7450 |
IX |
2 Сітки
|
10,83 |
|
0,845 |
|
14029 |
Таблиця 14
Обчислення
Місце анкеровки |
Значення ,кН |
|
|
Приймаємо ,см |
|
|
|
65,39 |
|
20. 2,2=44 |
44 |
|
|
70,23 |
|
20. 2,2=44 |
44 |
|
|
96,56 |
|
20.0,6 =12 |
44 |
|
|
136,23 |
|
20.0,6 =12 |
61 |
|
|
90,36 |
|
20.0,6 =12 |
41 |
|
|
62,25 |
|
20.1,8 =36 |
36 |
|
|
42,23 |
|
20.0,6 =12 |
21 |
|
|
56,36 |
|
20.0,6 =12 |
24 |
|
|
59,96 |
|
20.1,8 =36 |
36 |
|
|
83,22 |
|
20.0,6 =12 |
39 |
|
|
83,21 |
|
20.0,6 =12 |
39 |
|
|
59,65 |
|
20.0,6 =12 |
29 |
Рис.19. Установка каркасів в опалубці
В місцях розташування колон сітки переривають і замінюють їх двома додатковими стержнями10А240С. Ординати епюр згинаючих моментів зменшуються від середини прольотів до граней опор, через це поздовжню арматуру з економічних міркувань доцільно обірвати.
В прольотах обривають не більше половини робочих стержнів. Для визначення місць обриву будують епюру матеріалів (арматури). Епюра арматури це епюра згинаючих моментів, які можуть бути сприйняті нормальними перерізами балки з урахуванням фактичної площі робочої арматури .
Компоновка перерізів другорядної балки показана на рис. 20.
a)
|
= 25 ммпри
= 30 ммпри
шар верхньої сітки.
|
б) |
|
|
|
|
Рис. 20. Компоновка перерізів другорядної балки: а - в прольоті; б - на опорі.