
- •1. План роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •2.1. Принцип дії однофазного індукційного лічильника активної енергії.
- •2.2. Основні метрологічні характеристики однофазних індукційних лічильників активної електричної енергії.
- •2.3. Методика перевірки однофазних індукційних лічильників електричної енергії
- •2.3.2. Принцип перевірки індукційного лічильника електричної енергії за допомогою зразкових ватметра і секундоміра.
- •2.3.3. Схема перевірки лічильника
- •2.3.4. Вибір зразкових засобів вимірювань для перевірки лічильника
- •Практичні вказівки
- •3.1. Практичні вказівки до розв’язування задачі
- •3.1.2. Визначення необхідних для перевірки характеристик вимірювальних приладів.
- •3.1.3. Визначення похибки вимірювання часового інтервалу
- •3.1.4. Визначення сукупної похибки вимірювання потужності ватметром і вимірювальним трансформатором струму
- •3.1.5. Визначення похибки вимірювального трансформатора струму та вибір вимірювального трансформатора струму
- •3.1.6. Визначення похибки ватметра та вибір ватметра для вимірювання потужності пр. Перевірці лічильника
- •3.1.7. Визначення коефіцієнта трансформації вимірювального трансформатора струму втс та сподіваного відліку за шкалою ватметра
- •3.1.8. Визначення числа обертів диска лічильника, що їх відраховують при перевірці лічильника
- •3.2. Практичні вказівки до виконання експерименту
- •3.3. Практичні вказівки до опрацювання результатів експерименту
- •4. Висновки (приклад)
- •Контрольні запитання
- •Література
2.3.4. Вибір зразкових засобів вимірювань для перевірки лічильника
Зразковими засобами перевірки лічильника є ватметр, за показами якого встановлюють задану потужність і секундомір, яким вимірюють час, протягом якого диск лічильника зробить задане число n обертів. Дійсне значення енергії визначають за формулою (14.3)
(14.9)
де P - дійсне значення потужності навантаження лічильника, Вт;
t - час, виміряний секундоміром, с;
WД = P∙t = PW∙kIH∙t (14.10)
Де PW=CW∙NW –показ ватметра, Вт;
СW – стала ватметра, Вт;
NW – відлік за шкалою ватметра.
Граничне значення відносної похибки δWД.гр вимірювання енергії WД відповідно до (14.9) дорівнює
δWД.гр=±(δP.гр+δt.гр), % (14.11)
де δΣP.гр – граничне значення похибки вимірювання потужності P, %;
δt.гр – граничне значення похибки вимірювання інтервалу часу t, %.
Зразкові засоби перевірки повинні забезпечувати визначення дійсного значення енергії з похибкою, що не перевищує 0,25 від границі допустимої основної похибки лічильника δЛ.гр , тобто
(14.12)
Розглянемо складові похибки δWД.гр
Граничне значення похибки вимірювання часу
δt.гр= ±( δС.гр+ δBt.гр), % (14.13)
де δС.гр –граничне значення основної похибки секундоміра, %;
δBt.гр– граничне значення похибки відліку часу за секундоміром, %.
Гранична основна похибка секундоміра СМ-60 становить δС.гр= ± 0,1%
Граничне значення похибки відліку часу за секундоміром
% (14.14)
де ∆Вt.гр=0,1с –ціна поділки секундоміра; t –виміряний час, с.
Наприклад, для перевірки лічильників класу точності 2 достатньо забезпечити умову δBt.гр≤± 0,05%. Як видно, для виконання цієї умови необхідно, щоб час t, виміряний секундоміром
≥
Очевидно, що похибка відліку часу δВt, гр. буде тим меншою, чим час t буде більший. Однак, вибирати час t>120 с є недоцільно, оскільки це збільшує час перевірки лічильника і знижує продуктивність праці, суттєво не зменшуючи сумарної похибки вимірювання енергії.
Отже, число обертів диска лічильника n , яке відраховується, перевіряючи лічильник класу точності 2, необхідно вибирати таким, щоби нормальний час tН перебував у межах
100 с ≤ tН ≤ 120 с (14.15)
Граничне допустиме значення похибки вимірювання потужності δP.гр знаходиться із (14.11)
δP.гр = δWД.гр – δt.гр (14.16)
З врахуванням (14.10)
δP.гр=±(δW.гр + fI,гр.), % (14.17)
де δW.гр,– граничне значення основної відносної похибки показу ватметра, %;
fI,гр. – граничне значення струмової похибки вимірювального трансформатора струму, %.
Вибір ватметра та вимірювального трансформатора струму
Якщо відома похибка вимірювання потужності, то можна вибрати ватметр та вимірювальний трансформатор струму, що спільно забезпечать її при перевірці лічильника.
Можна прийняти,що
δW.гр= fI,гр.= δP.гр/2,
Отже, граничне значення струмової похибки вимірювального трансформатора струму дорівнює
fI,гр.= δP.гр/2
Обираємо
ВТС класу точності
з номінальним вторинним струмом ІЛ
=І2н
≤ IKW
і з номінальними первинними струмами
І1н
= ІЛн
та І1н
= 0,1ІЛн.
Визначимо необхідний клас точності ватметра. Для цього із (14.17) обчислимо граничне значення основної відносної похибки ватметра
δW.гр = δP.гр- γВТС.,
Граничне значення
основної відносної похибки ватметра
визначається через його клас точності.
Для обчислення необхідного класу
точності ватметра та орієнтуючись на
значення Інл,
Uнл
вибираємо ватметр з межами вимірювання
за струмом ІкW
≥ Інл
та напругою UкW
≥ Uнл,
,
Тоді розрахункове значення зведеної
відносної похибки :
14.18
PKW=CW∙NW,max – границя вимірювання ватметра, Вт;
PW=CW∙NW –показ ватметра, Вт;
CW – стала ватметра, Вт;
NW,max – максимальний відлік за шкалою ватметра;
NW – відлік за шкалою ватметра під час вимірювання.
Отже, необхідне граничне значення основної відносної похибки забезпечить ватметр, що виконує умову γW,гр. ≤ γWрозр,
де γW,гр. –граничне значення основної зведеної похибки ватметра, яке чисельно дорівнює його класу точності, %;
Стала ватметра розраховується за формулою
,
Вт, (14.19)
де UKW, IKW – межі вимірювання ватметра за напругою та за струмом%
cosφHW – номінальний коефіцієнт потужності ватметра (зазвичай cosφHW=1).