- •1. Основні поняття та терміни в галузі охорони праці
- •2. Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні
- •3. Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •4. Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи
- •5. Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах
- •6. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці
- •8. Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
- •9. Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків
- •10. Правові засади розслідування нещасних випадків
- •11. Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, аварій, професійних захворювань на виробництві
- •12. Основні методи визначення травматизму
- •13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •14. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •15. Охорона праці жінок та інвалідів
- •16. Охорона праці неповнолітніх
- •17. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту
- •18. Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості
- •19. Гігієнічна класифікація умов праці
- •20. Чинники виробничого середовища та їх класифікація
- •21. Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень
- •22. Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту
- •23. Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту
- •24. Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту
- •25. Методи захисту від емп користувачів персональних комп’ютерів
- •26. Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту
- •27. Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення
- •28. Види виробничого освітлення та його нормування
- •29. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції
- •30. Кондиціювання повітря
- •31. Правило безпеки експлуатації обладнання, що працює під тиском
- •32. Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •34. Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки
- •35. Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом
- •36. Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах
- •37. Поняття про горіння, пожежі та вибухи. Види горіння
- •38. Способи та засоби гасіння пожеж
37. Поняття про горіння, пожежі та вибухи. Види горіння
Пожежа – це непідвласні людині процеси горіння, при яких полум’я знищує все, що зустрічається на його шляху. Вибух — надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об’ємі.
Горіння – складний фізико-хімічний процес з'єднання горючої речовини з окислювачем, яке супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Необхідними елементами процесу горіння є: а) горюча речовина, її певний стан і кількість; б) окислювачі – кисень (коли концентрація кисню в повітрі стає менше 8-10%, горіння припиняється), хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо; в) джерело займання.
Розрізняють такі різновиди горіння: спалах, займання, самозаймання, самоспалахування, тління.
Спалах – швидкоплинний процес згоряння парів горючої речовини, що має місце при її контакті з відкритим джерелом вогню і супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння.
Залежно від температури спалаху розрізняють речовини легкозаймисті (при температурі до 61°С) і горючі (при температурі понад 61°С).
Займання – початкова форма горіння, який виникає від джерела вогню. Займання відбувається при температурах, вищих за температуру спалаху для легкозаймистих речовин на 2-5 °С і для горючих – на 5-30°С.
Самозаймання – процес горіння речовини, що виникає при високійтемпературі без контакту з відкритим джерелом вогню. Наприклад, займання від стиснення, коли температура сумішей досягає критичних значень у дизельних двигунах, процес горіння, який виникає від теплоти, що нагромаджується в речовині внаслідок біологічних або фізико-хімічних процесів (гній, зерно, солома, промаслені ганчірки і т.д.).
Самоспалахування – це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.
Тління – безполуменеве горіння горючої речовини у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння, але при відсутності полум'я та ударної хвилі.
Окислювачами можуть бути не тільки кисень, а й азотна кислота, бертолетова сіль тощо. Деякі речовини здатні горіти без доступу кисню, наприклад ацетилен, хлористий азот. Окремі метали можуть горіти в атмосфері хлору, парах сірки. Залежно від наявності окислювача горіння може бути повним і неповним.
Повне горіння має місце при достатній кількості окислювача, неповне – при його нестачі. Продуктами повного горіння є вуглекислий газ, вода, азот й інші. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.).
Залежно від структури горючих речовин горіння може бути гомогенним і гетерогенним. При гомогенному горінні компоненти горючої суміші знаходяться на початковій стадії у пароподібному стані. Гетерогенне горіння має місце при наявності різних фаз у горючий системі, наприклад горіння рідин і твердих матеріалів.
З урахуванням швидкості розповсюдження вогню горіння буває дефлаграційним (декілька м/с), вибуховим (десятки і сотні м/с), детонаційним (тисячі м/с).
Окрім того, залежно від способу розповсюдження вогню, горіння буває ламінарним (пошарове розповсюдження фронту вогню) і турбулентним (переміщення шарів згорання з підвищеною швидкістю вигорання).