
- •1. Основні поняття та терміни в галузі охорони праці
- •2. Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні
- •3. Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •4. Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи
- •5. Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах
- •6. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці
- •8. Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
- •9. Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків
- •10. Правові засади розслідування нещасних випадків
- •11. Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, аварій, професійних захворювань на виробництві
- •12. Основні методи визначення травматизму
- •13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •14. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •15. Охорона праці жінок та інвалідів
- •16. Охорона праці неповнолітніх
- •17. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту
- •18. Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості
- •19. Гігієнічна класифікація умов праці
- •20. Чинники виробничого середовища та їх класифікація
- •21. Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень
- •22. Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту
- •23. Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту
- •24. Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту
- •25. Методи захисту від емп користувачів персональних комп’ютерів
- •26. Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту
- •27. Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення
- •28. Види виробничого освітлення та його нормування
- •29. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції
- •30. Кондиціювання повітря
- •31. Правило безпеки експлуатації обладнання, що працює під тиском
- •32. Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •34. Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки
- •35. Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом
- •36. Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах
- •37. Поняття про горіння, пожежі та вибухи. Види горіння
- •38. Способи та засоби гасіння пожеж
27. Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення
Виробниче освітлення – це система заходів і пристроїв, що забезпечують сприятливу роботу зорового аналізатора людини та виключають шкідливий або небезпечний вплив світла на нього в процесі праці.
Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів відносяться адаптація, акомодація та конвергенція.
Адаптація — пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня освітленості).
Акомодація — пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.
Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.
Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно з статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як робоча мнопія (короткозорість), спазм акомодації.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
28. Види виробничого освітлення та його нормування
Залежно від природи джерела світлової енергії розрізняють три види освітлення: природне, штучне і сполучене.
Природне освітлення - освітлення приміщень світлом неба (прямим чи відбитим), що проникає крізь світлові прорізи в зовнішніх захисних конструкціях. Природне освітлення створюється природними джерелами світла - прямими сонячними променями (80%) і дифузійним світлом небозводу (20%, тобто решта сонячних променів, розсіяних атмосферою).
Природне освітлення - це біологічно найбільш цінний вид освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. Його дія визначається високою інтенсивністю світлового потоку і сприятливим спектральним складом, що поєднує рівномірний розподіл енергії в зоні видимого, ультрафіолетового й інфрачервоного видів випромінювань. Природне освітлення є чинником, що визначає не тільки рівень освітленості й умови видимості, а ще й позитивно психофізіологічно впливає на людину завдяки безпосередньому зв'язку з навколишнім світом через світлові прорізи.
Нормами встановлено вісім розрядів зорових робіт - від робіт найвищої точності (I розряд) до робіт, пов'язаних із загальним спостереженням за ходом виробничого процесу (VIII розряд). В основу вибору КПО для перших семи розрядів покладено розмір об'єкта розрізнення, під яким розуміється розглянутий предмет чи його частину, а також вимагає розрізнення дефект (наприклад, нитка тканини, точка, лінія, ризику, пляма і т. п.).
Штучне освітлення промислових підприємств здійснюється штучними джерелами світла. Упровадження нових технологічних процесів, які потребують напруження зору, подальший розвиток компактності забудови, масове застосування блоків промислових споруд неминуче пов'язане з посиленням ролі штучного освітлення, що у ряді випадків залишається єдиним (безвіконні промислові будинки і споруди) або доповнює недостатнє природне освітлення у віддалених від світлопрорізів зонах приміщення (у безліхтарних і багатоповерхових будинках). На цей час розроблені освітлювальні установки (ОУ), які за яскравістю, характером, спектром випромінюваного світла наближаються до природного спектра, що дає змогу доповнювати штучним "денним" світлом недостатність природного світла. Однак використання штучного освітлення пов'язане з витратами енергії, труднощами його монтажу, високою вартістю і потребує постійного нагляду за експлуатацією ОУ.
Штучне освітлення має створювати достатню освітленість на робочих місцях. Норми передбачають найменшу необхідну освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень виходячи з умов зорової роботи. Норми носять загальний, міжгалузевий характер. На їх основі з урахуванням зорової роботи розробляються галузеві норми для різних видів промисловості (електронної, текстильної, машинобудівної та ін.). Норми ділять зорові роботи на розряди та підрозряди з урахуванням найменшого розміру об'єкта розрізнення, значень контрасту об'єкта розрізнення з фоном та характеристик фону.
У будинках із недостатнім природним освітленням застосовують сполучене освітлення — освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Воно використовується при виконанні робіт високої точності в районах північної кліматичної зони, в багатопрогонових будинках із великою шириною.