
- •1. Основні поняття та терміни в галузі охорони праці
- •2. Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні
- •3. Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •4. Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи
- •5. Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах
- •6. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці
- •8. Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
- •9. Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків
- •10. Правові засади розслідування нещасних випадків
- •11. Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, аварій, професійних захворювань на виробництві
- •12. Основні методи визначення травматизму
- •13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •14. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •15. Охорона праці жінок та інвалідів
- •16. Охорона праці неповнолітніх
- •17. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту
- •18. Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості
- •19. Гігієнічна класифікація умов праці
- •20. Чинники виробничого середовища та їх класифікація
- •21. Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень
- •22. Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту
- •23. Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту
- •24. Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту
- •25. Методи захисту від емп користувачів персональних комп’ютерів
- •26. Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту
- •27. Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення
- •28. Види виробничого освітлення та його нормування
- •29. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції
- •30. Кондиціювання повітря
- •31. Правило безпеки експлуатації обладнання, що працює під тиском
- •32. Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •34. Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки
- •35. Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом
- •36. Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах
- •37. Поняття про горіння, пожежі та вибухи. Види горіння
- •38. Способи та засоби гасіння пожеж
16. Охорона праці неповнолітніх
Законодавством України забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18 років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати осіб, молодших 18 років, до нічних і надурочних робіт і до робіт у вихідні.
Не допускається приймати на роботу осіб, які не мають 16 років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, котрі досягли п'ятнадцяти років, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час, після досягнення ними 14-річного віку, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні. Усі особи, котрі не досягнули 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду.
Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для 15-річних — 24-годинний.
Щорічна відпустка підліткам надається тривалістю один календарний місяць у літній час або, на їх бажання, в будь-яку іншу пору року.
Забороняється залучати осіб, молодших 18 років, до перенесення і пересування важких речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми.
Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України (табл.1).
Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми
Календ. вік |
Граничні норми вантажу, кг |
|||
Короткочасна робота |
Тривала робота |
|||
юнаки |
дівчата |
юнаки |
дівчата |
|
14 |
5 |
2,5 |
– |
– |
15 |
12 |
6 |
8,4 |
4,2 |
16 |
14 |
7 |
11,2 |
5,6 |
17 |
16 |
8 |
12,6 |
6,3 |
Для дорослих чоловіків гранична норма становить 50 кг.
17. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
Спецодяг і спецвзуття, що видаються працівникам, повинні бути зручними в роботі, належної якості, відповідати вимогам державних стандартів і технічним умовам, розміру і зросту працівників. Заміна одного виду спецодягу іншим, як правило, не допускається.
Засоби індивідуального і колективного захисту видаються працівникам на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені. Вони також можуть бути закріплені за певними робочими місцями і передаватись однією зміною іншій. У цих випадках спецодяг і засоби захисту видаються під відповідальність майстрів та інших осіб з адміністративно-технічного персоналу. Засобами захисту вважаються костюми ізолюючі, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти тощо.
На роботах, пов'язаних із забрудненням тіла, видається мило у кількості 400 грамів на місяць. При негативному впливі на шкіру людини шкідливих речовин безоплатно видаються змивачі або знешкоджуючі речовини.
Перелік робіт і професій, робота на яких дає право працівникам на одержання мила, змиваючих і знешкоджуючих речовин, встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим органом.
Для змивання бруду під час роботи і після її завершення повинні бути обладнані умивальники з рушниками або повітряними осушувачами рук.
Медичними установами визначений докладний перелік токсичних речовин, для нейтралізації яких працюючі повинні вживати молоко. Молоко видається робітникам і службовцям у дні, коли вони фактично виконують роботи з шкідливими умовами праці і зайняті на цих роботах не менше половини робочого дня (зміни).
На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівникам видається лікувально-профілактичне харчування. Перелік професій і посад, робота на яких дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони і правила видачі цього харчування затверджуються в централізованому порядку. Якщо працівник відповідно до цього переліку отримує лікувально-профілактичне харчування, то молоко йому не видается, незалежно від того, чи відповідає виконувана ним робота умовам, що дають право на отримання молока.
Лікувально-профілактичне харчування видається у вигляді гарячих сніданків перед початком роботи. В окремих випадках за погодженням з лікувальним закладом допускається видача сніданків під час обідньої перерви. Працівники забезпечуються гарячими сніданками тільки під час роботи саме на особливо шкідливих роботах.
В гарячих цехах, на підземних роботах працівникам повинен бути забезпечений особливий питтєвий режим. Фізичні навантаження при роботах з високою температурою викликають активне потіння організму. Разом з потом з організму працівника виділяються солі і вітаміни. Виникає сильне почуття спраги, хочеться постійно пити. Стає нестабільним артеріальний тиск, частішає пульс, знижується працездатність.