4. Розрахунок дійсної пропускної здатності і коефіцієнта завантаження майстерні

Дійсна пропускна здатність основних відділень (складального, мотороремонтного тощо) залежить від їх площі, а також тривалості перебування машин на ремонті.

У лекції 17 визначено програму ремонту, яка є фактично розрахунковою пропускною здатністю. Але дійсна пропускна здатність буде відрізнятися від розрахункової з таких причин:

- при розрахунках площ було допущено деякі відхилення від норм за рахунок заокруглення одержаних величин;

- в окремих випадках розрахунки велись за найбільш завантаженими місцями і результати були одержані вищі, порівнюючи із середньорічними;

- при складанні проекту для реальнодіючої майстерні, в якій студент працює або проходить практику, розрахункава площа в більшості випадків відрізняється від дійсної.

З цих причин потрібно визначити дісну пропускну здатність основних відділень та проаналізувати, як буде завантажена майстерня в плановому році.

Розрахунок ведеться в такій послідовності.

Визначаємо кількість можливих робочих мість – N_М:

(16.6)

де F_Д – площа відділень (визначено в (4 і 5));

F_у – сумарна площа устаткування (визначено в (1));

k – коефіцієнт запасу.

Для розбирально-складальних відділень кількість можливих робочих мість визначається за формулою:

, (16.7)

де f – фонд ремонту (визначено в (2));

F_П = питома площа на одну машину.

Визначаємо дійсну пропускну здатність – В_Д:

, (16.8)

де Р_М – кількість можливих робочих місць;

Ф_У - річний фонд часу устаткування (розраховано в лекція 17), год;

t – середня тривалість перебування на ремонті трактора, год.

Визначаємо коефіцієнт завантаження відділення – ψ:

, (16.9)

де П_У – програма ремонту (визначено в лекції 17);

В_Д – визначена дійсна пропускна здатність.

4. Розрахунок вентиляції

Вентиляційні обладнання відділень ремонтних майстернь призначені для видалення газів, парів, пилу, а також різних шкідливих випаровувань, які з’являються в процесі виробництва.

Вентиляція відділень може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря (число, показує скільки разів повинен відбутися обмін повітря у відділеннях за одну годину) – К ≤ 3. Це ті приміщення, в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадає понад 50 м³ повітря. У таких приміщеннях досить мати наскрізне природне провітрювання. Площа перерізу фрамуг або квартирок береться в розмірі 2..4 % від площі підлоги.

Для решти приміщень потрібно застосувати механічну вентиляцію. Розрахунок її полягає визначенні продуктивності вентилятора та виборі з даними розрахунку стандартного вентилятора.

Порядок розрахунку:

1. Підібрати за нормами кратність обміну повітря.

2. Розрахувати кубатуру відділення – V_Д за формулою:

, (16.10)

де F_Д - площа відділення, м²;

h – висота приміщення, становить 5,4 або 6 м для приміщень обладнаних кранбалкою, а для інших приміщеннь (без крана-балки) – 3,6; 4,2 та 4,8 м.

Визначити продуктивність припливно-витяжного вентилятора L_B, її визначають:

(м³/год) (16.11)

Визначати потужність двигуна немає потреби тому, що заводи випускають вентилятори разом з електродвигунами.

За підрахованою продуктивністю підібрати з довідникової літератури тип і марку вентилятора і записати його повну характеристику.