2.2.2 Порядок розробки технологічного процесу

Розробка технологічного процесу складання (розбирання) складальної одиниці включає в себе слідуючі етапи: опис її технічної характеристики, складання технологічної схеми складання (розбирання); вибір засобів технологічного оснащення; нормування операцій технологічного процесу складання (розбирання); оформлення конструкторської і технологічної документації.

Опис технічної характеристики складальної одиниці

Вказують найменування складальної одиниці, її номер за каталогом, кінематичні або експлуатаційні параметри (частота обертання, потужність тощо). У короткій формі характеризують будову і роботу складальної одиниці, спряження деталей.

Використовуючи робоче креслення і каталог деталей, уточнюють назву і число деталей, що входять у складальну одиницю об’єкта. Група характеризується закінченістю процесу розбирання (складання) об’єкта на одному робочому місці і виключається (включається) із загального розбирання (у загальне складання) об’єкта. Наприклад, при розбиранні двигуна показником групи можуть служити масляний і водяний насоси, центрифуга, головка блока в зборі тощо.

Підгрупа – це частина групи. При розбиранні масляного насоса підгрупою є ведена шестерня в зборі.

Розрізняють підгрупи першого, другого порядків тощо. Підгрупа першого порядку виключається (включається) безпосередньо із розбирання (у складання) групи, підгрупа другого порядку – із розбирання (у складання) підгрупи першого порядку тощо. Можливе друге ділення, при якому вибір розділяють на складові частини за функціональною ознакою.

Складальна одиниця технологічної схеми розбирання (складщання)

Складальну одиницю складають (розбирають) певній технологічній послідовності. При описанні такої послідовності для наочного зображення процесу розробляється технологічна схема розбирання (складання). Схема – це один із основних документів, що фіксують технологічний процес. Крім того, вона необхідна для наукової організації розбиральних (складальних) робіт. Аналізуючи схему, оцінюють технологічність конструкції виробу, виявляючи можливі конструктивні недоліки виробу.

Технологічна схема – вихідний документ для складання операційної карти на розбирання (складання) вузла чи машини. Технологічна схема являє собою умовне зображення послідовності виключення (включення) окремих деталей гркп і підгруп; з розбирання (у складання)із- вказанням контрольних і додаткових операцій, що виконуються при складанні (розбиранні).

Розрізняють розвернуту і укрупнену технологічні схеми. Схема називається розвернотою, якщо всі елементи оюєкта розділені, зображені умовно у вигляді окремих деталей, показані всі контрольні операції і зроблені додаткаві пояснення. Розверннуті технологічні схеми складають для нескладних об’єктів або груп. Схема називається укрупненую, якщо всі або частина груп об’єкта не розділені на підгрупи або окремі деталі. Укрупнені технологічні схеми доцільно будувати для нескладних машин і агрегатів (трактор, комбайн, двигун тощо) із вказанням контрольних операцій, які виконуються при загальному складанні об’єкта.

Елементи об’єкта позначають на технологічній схемі прямокутником, поділеним на три або чотири частини.

Деталь зображують у вигляді прямокутника, поділеного на чотири частини. У верхній частині прямокутника ліворуч вказується найменування деталі, праворуч – номер позіції даної деталі на ескізі (кресленні); в нижній частині ліворуч позначають деталі за каталогом, праворуч – кількість цих деталей, які входять в об’єкт.

Групу або підгрупу зображають прямокутником, поділеним на три частини. У верхній частині дають назву складальної (групу або підгрупу). У нижній частині ліворуч – назву операції (Рб – розбиральна, Ск - складальна), у нижній частині праворуч – кількість складальних підгруп у групі або гркп у виробі.

Контрольні операції на технологічній схемі умовно позначаються у вигляді кола з літерою К та індексом і, який відповідає порядковому номеру операції.

На виносних лініях схем складання допускається розміщувати додаткові відомості, наприклад, «Перед встановленням нагріти в оливі до температури 85...90⁰С».

Розвернуту технологічну схему розбирання (складання) починають складати з умовного зображення машини (прямикутник) або групи базисної деталі в напрямі розбирання (складання) зліва направо (справа наліво). Умовні позначення деталей необхідно розміщувати ліворуч, розбиральні (складальні) групи – праворуч за напрямом розбирання (складання) для полегшення читання схеми. При цьому чітко виділяються розбиральні (складальні) групи, розібрати (скласти) які можна незалежно від загального розбирання (складання) об’єкта.

На схемах складання вказують лише контрольні операції, передбачені технічними умовами й інструкціями.

Вибір засобів технологічного оснащення

Обладнання,пристосування, інструменти необхідно підбирати у відповідно до характеру виконуваних операцій, передбачаючи механізацію і автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити частку ручної праці, підвищити якість робіт, знизити трудомісткість і собівартість продукції, що випускається.

Нормування розбиральних (складальних) робіт

Норму часу на розбирально-складальні роботи встановлюють двома методами: фотографією робочого процесу розбирання (складання) і методом розрахунку норм часу за заздалегідь розробленим нормативним таблицям на окремі елементарні прийоми, з яких складається процес.

При фотографуванні робочого процесу визначають оперативний час (розбирання, складання, слюсарно-підготовчі роботи, мащення деталей під час розбирання і складання, ркгулювання). Оскільки додатковий і підготовчо-заключний час визначати важко, їх приймають по 10 % від оперативного часу Т_оп. Тоді технічна норма часу становить:

. (15.12)

При використанні таблиць нормативів на окремі елементарні прийоми норма часу (хв) на виконання одного прийому становить:

, (15.13)

де Т_Т1 – табличний час виконання прийому, хв;

К_У1 – коефіцієнт, що враховує відхилення від нормальлних умов роботи [2]$

К_П1 – коефіцієнт, що враховує затрати часу на технічні перерви (обмірковування робітником завдання, підгоночної роботи тощо).

Оскільки операція розбирання (складання) складається із сукупності прийомів, то технічна норма часу на виконання операції становить:

, (15.14)

де Т_Т1, Т_Т2, Т_Ті – табличний час окремих прийомів, що складають операцію, хв;

К_У1, К_У2, К_УІ – поправочний коефіцієнт.

Можливі такі умови розбиральних або складальних робіт, коли поправочні коефіцієнти для всіх прийомів однакові. Тоді:

. (15.15)

Розряд і оцінки розбирально-складальних робіт встановлюються аналогічно,як і для операцій на відновлення деталі.