- •Правопис закінчень відмінюваних слів іменник
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків
- •§ 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •А. Однина Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •§ 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •§ 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •1. Тверда група прикметників.
- •2. М’яка група прикметників.
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників Однина
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники § 72. Відмінювання дробових числівників
- •Займенник § 73. Особові займенники Відмінювання особових займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово § 80. Дійсний спосіб Теперішній час
- •Поділ дієслів за дієвідмінами
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати, їсти, вісти (відповісти й под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
- •§ 84. Дієприкметник
- •Дієприкметники активного стану
- •Дієприкметники пасивного стану
- •§ 85. Дієприслівник
§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
|
Однина |
Множина |
|
|
чол. і середн. рід |
жін. р. |
|
Н. |
той те |
та |
ті |
Р. |
того |
тієї (тої) |
тих |
Д. |
тому |
тій |
тим |
Зн. |
= Н. або Р. те |
ту |
= Н. або Р. |
Ор. |
тим |
тією (тою) |
тими |
М. |
…тому (тім) |
…тій |
…тих |
Так само відмінюється займенник отой.
Н. |
цей це |
ця |
ці |
Р. |
цього |
цієї |
цих |
Д. |
цьому |
цій |
цим |
Зн. |
= Н. або Р. це |
цю |
= Н. або Р. |
Ор. |
цим |
цією |
цими |
М. |
…цьому (цім) |
…цій |
…цих |
Так само відмінюються оцей та рідковживаний варіант сей.
§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
Н. |
хто |
що |
Р. |
кого |
чого |
Д. |
кому |
чому |
Зн. |
кого |
що |
Ор. |
ким |
чим |
М. |
…кому (кім) |
…чому (чім) |
|
Однина |
Множина |
|
|
чол. і середн. рід |
жін. р. |
|
Н. |
чий чиє |
чия |
чиї |
Р. |
чийого |
чиєї |
чиїх |
Д. |
чийому (чиєму) |
чиїй |
чиїм |
Зн. |
= Н. або Р. чиє |
чию |
= Н. або Р. |
Ор. |
чиїм |
чиєю |
чиїми |
М. |
...чийому (чиєму, чиїм) |
...чиїй |
…чиїх |
Займенники який, котрий відмінюються як прикметники твердої групи.
§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
|
Однина |
Множина |
|
|
чол. і середн. рід |
жін. р. |
|
Н. |
весь (увесь, ввесь) все (усе) |
вся (уся) |
всі (усі) |
Р. |
всього |
всієї |
всіх |
Д. |
всьому |
всій |
всім |
Зн. |
= Н. або Р. все (усе) |
(усю) всю |
= Н. або Р. |
Ор. |
всім |
всією |
всіма |
М. |
...всьому (всім) |
...всій |
...всіх |
Примітка 1. У всіх відмінках у й в чергуються за загальним правилом (див. § 11).
Займенники кожен (кожний), всякий, всілякий, самий і самий (напр.: самий хліб, але той самий), сам (сама, самі) відмінюються як прикметники твердої групи.
Примітка 2. Після прийменників наголос переходить з останнього складу на передостанній у таких займенникових формах, як: до мене, до тебе, на себе, з нього, у неї, біля кого (когось), від того, від чого (чогось), у цього, з усього, на тому, при цьому, в чому (чомусь), в усьому.
Але коли прийменник відноситься не до займенника, а до іншої частини мови, до якої цей займенник прилягає, то наголос не змінюється: до його хати, до її дому.