- •Правопис закінчень відмінюваних слів іменник
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків
- •§ 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •А. Однина Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •§ 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •§ 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •1. Тверда група прикметників.
- •2. М’яка група прикметників.
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників Однина
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники § 72. Відмінювання дробових числівників
- •Займенник § 73. Особові займенники Відмінювання особових займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово § 80. Дійсний спосіб Теперішній час
- •Поділ дієслів за дієвідмінами
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати, їсти, вісти (відповісти й под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 83. Неозначена форма дієслова (інфінітив)
- •§ 84. Дієприкметник
- •Дієприкметники активного стану
- •Дієприкметники пасивного стану
- •§ 85. Дієприслівник
Множина
Тверда група |
М’яка група |
|||
Н. |
гарн-і |
братов-і |
син-і |
безкра-ї |
Р. |
гарн-их |
братов-их |
син-іх |
безкра-їх |
Д. |
гарн-им |
братов-им |
син-ім |
безкра-їм |
Зн. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
Ор. |
гарн-ими |
братов-ими |
син-іми |
безкра-їми |
М. |
…гарн-их |
братов-их |
…син-іх |
…безкра-їх |
Увага 1. Прикметникові іменники типу будівничий, лютий (місяць), подорожній тощо відмінюються як прикметники: до будівничого, будівничі, з будівничими; лютого, в лютому. Пор. у сполученнях: Сьогодні п’яте лютого й П’ятого лютого 1988 року.
Увага 2. Прикметники, складені з -лиций: білолиций, блідолиций, круглолиций, повнолиций тощо відмінюються так:
Однина |
|||
|
чол. рід |
середн. рід |
жін. рід |
Н. |
білолиц-ий |
білолиц-е |
білолиц-я |
Р. |
білолиць-ого |
білолиць-ого |
білолиць-ої |
Д. |
білолиць-ому |
білолиць-ому |
білолиц-ій |
Зн. |
= Н. або Р. |
білолиц-е |
білолиц-ю |
Ор. |
білолиц-им |
білолиц-им |
білолиць-ою |
М. |
…білолиць-ому (білолиц-ім) |
…білолиць-ому (білолиць-ім) |
…білолиц-ій |
Множина |
|||
Н. |
білолиц-і |
Зн. |
= Н. або Р. |
Р. |
білолиц-их |
Ор. |
білолиц-ими |
Д. |
білолиц-им |
М. |
...білолиц-их |
§ 69. Ступенювання прикметників
1. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням:
а) Суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий.
б) Слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий.
2. Найвищий ступінь прикметників. Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням:
а) Префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше.
б) Слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне.
Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший.
Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
1. Числівник один, одно (одне), одна відмінюється так:
|
Однина |
Множина |
|
|
чол. і середн. рід |
жін. рід |
|
Н. |
один, одне (одно) |
одна |
одні |
Р. |
одного |
однієї (одної) |
одних |
Д. |
одному |
одній |
одним |
Зн. |
= Н. або Р. одне (одно) |
одну |
= Н. або Р. |
Ор. |
одним |
однією (одною) |
одними |
М. |
…одному (однім) |
…одній |
…одних |
Примітка. У висловах один до одного й под. наголос у слові одного, одному, одній і т. д. – на першому складі.
2. Інші кількісні числівники відмінюються так:
Н. |
два дві |
три |
чотири |
Р. |
двох |
трьох |
чотирьох |
Д. |
двом |
трьом |
чотирьом |
Зн. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
= Н. або Р. |
Ор. |
двома |
трьома |
чотирма |
М. |
…двох |
…трьох |
…чотирьох |
Н. |
п’ять |
шість |
Р. |
п’яти, п’ятьох |
шести, шістьох |
Д. |
п’яти, п’ятьом |
шести, шістьом |
Зн. |
п’ять або п’ятьох |
шість або шістьох |
Ор. |
п’ятьма, п’ятьома |
шістьма, шістьома |
М. |
…п’яти, п’ятьох |
…шести, шістьох |
|
||
Н. |
сім |
вісім |
Р. |
семи, сімох |
восьми, вісьмох |
Д. |
семи, сімом |
восьми, вісьмом, |
Зн. |
сім або сімох |
вісім або вісьмох |
Ор. |
сьома, сімома |
вісьма, вісьмома |
М. |
…семи, сімох |
…восьми, вісьмох |
3. Як п’ять або шість відмінюються числівники дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.
4. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
Н. |
п’ятдесят |
Р. |
п’ятдесяти, п’ятдесятьох |
Д. |
п’ятдесяти, п’ятдесятьом |
Зн. |
п’ятдесят або п’ятдесятьох |
Ор. |
п’ятдесятьма, п’ятдесятьома |
М. |
...п’ятдесяти, ...п’ятдесятьох |
5. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються за такими зразками:
Н. |
двісті |
п’ятсот |
Р. |
двохсот |
п’ятисот |
Д. |
двомстам |
п’ятистам |
Зн. |
двісті |
п’ятсот |
Ор. |
двомастами |
п’ятьмастами, п’ятьомастами |
М. |
...двохстах |
...п’ятистах |
6. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: з чотирьохсот сімдесяти восьми тисяч шестисот п’ятдесяти дев’яти (карбованців).
7. Числівники сорок, дев’яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживаються з закінченням -а: сорока, дев’яноста, ста.
8. Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два, оба (давня форма), три: двох, двом..., обох, обом..., трьох, трьом...
9. Збірний числівник обидва (обидві) має в непрямих відмінках такі форми: обох, обом, обома, на обох.
10. Збірні числівники четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирьох, чотирьом..., п’ятьох, п’ятьом..., шістьох, шістьом... і т. д.
11. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.
12. Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюємо як числівник п’ять: кільканадцяти й кільканадцятьох, кількадесятьма й кількадесятьома.