1.2. Введення/виведення масивів

Для введення/виведення масивів зручно використовувати оператор циклу for:

for(вираз 1; вираз 2; вира 3)

Вираз 1 – ініціалізація (початкове значення індексу масиву), виконуєтьсяодин раз, коли починає виконуватися цикл.

Вираз 2 – перевірка умови закінчення циклу (значення або вираз, яким характеризується кінцевий індекс масиву), обчислюється перед кожним можливим виконанням циклу.

Вираз 3 – коригувальний вираз, у якому виконується зміна або відновлення виразу, обчислюється наприкінці кожної ітерації.

Введення одновимірного масиву цілих чисел з клавіатури:

for (i=0; i<10; i++)

scanf(“%d”,&A[i]);

Введення двовимірного масиву цілих чисел з клавіатури:

for (i=0; i<10; i++)

for (j=0; j<10; j++)

scanf(“%d”,&B[i][j]);

Оскільки зміна j- го індексу відбувається швидше, ніж i-го, то вводиться двовимірний масив рядками.

Виведення одновимірного масиву цілих чисел на екран:

for (i=0; i<10; i++)

printf(“%d”,A[i]);

Виведеня двовимірного масиву цілих чисел на екран рядками:

for (i=0; i<10; i++)

{

for (j=0; j<10; j++)

printf(“%d”,B[i][j]);

printf(“\n”);

}

Для файлового введення/виведення масиву застосовують відповідні функції: fscanf(), fprintf() розміщені в циклі. Функції fscanf(), fprintf() працюють також, як scanf(), printf(), з тією лише різницею, що перший аргумент – покажчик на файл.

Наприклад: for (i=0; i<10; i++)

fscanf(ou,“%d”,&A[i]);

де ou покажчик на файл, відкритий для читання даних;

for (i=0; i<10; i++)

fprintf(ot,“%d”,A[i]);

де ot покажчик на файл, відкритий для запису даних.

Приклад 1. Підрахунок суми елементів одновимірного масиву:

# include <stdio.h>

#define n 10 //розмір масиву

int main ()

{

int i , sum = 0; // ініціалізація змінної sum

int mass [n] = {3, 4, 5, 4, 4, 6, 1, 7, 8, 5}; //ініціалізація масиву цілих чисел

for (і=0; і<n; і++)

sum +=mass[i]; //визначення суми елементів масиву

printf(“Сума елементів: %5d”,sum);

return 0;

}

При оголошенні кількості елементів масиву зручно використовувати іменовану константу, оголошену в директиві #define. Оскільки при такому підході для її зміни достатньо скорегувати значення константи усього лише в одному місці програми.

Приклад 2. Обчислення суми елементів двовимірного масиву за стовпцями:

# include <stdio.h>

# include <conio.h>

#define R 3 //кількість рядків

#define C 5 //кількість стовпців

int main ()

{

int a[R][C]; //опис масиву цілих чисел

int s[C] //сума елементів у стовпцях

int і,j;

printf (“Уведіть масив\n”);

printf (“Після введення елементів кожного рядка ,\n”);

printf (“%d цілих чисел, натискайте <Enter>\n”,C);

for(i=0; i<R; i++)

{

printf(“->”);

for (j=0; j<C; j++)

scanf(“%d”,&a[i][j]);

}

printf(“\nвведен масив\n”);

for(i=0; i<R; i++)

{

printf(“->”);

for (j=0; j<C; j++)

printf(“ %d ”, a[i][j]);

printf(“\n”);

}

//“очистимо масив s”

for(i=0; i<R; i++)

s[i]=0;

//обробка

for (j=0; j<C; j++) //для кожного стовпця підсумовуємо елементи

for(i=0; i<R; i++)

s[j]+=a[i][j];

printf(“---------------------------------------------”);

for(i=0; i<C; i++)

printf(“%d ”,s[i]);

printf(“Для завершення натисніть <Enter>”);

getch();

return 0;

}