1.7. Предмет, мета і завдання курсу зі стандартизації

Важливу роль у розв'язанні продовольчої проблеми покликана зіграти стандартизація як одне з найважливіших факторів підвищення якості продукції, поліпшення організації агропромислового виробництва, здійснення економічної й технічної політики держави в агропромисловій інтеграції, прискорення науково-технічного прогресу в агропромисловому виробництві, ефективного управління чинниками, які сприяють інтенсивному розвитку агропромислового комплексу України.

Підвищення якості продукції є одним з основних умов інтенсифікації. Вказуючи у стандартах вимоги до якості продуктів, держава здійснює науково обґрунтовані заходи, направлені на підвищення якості продукції.

Завдання щодо вирішення продовольчої проблеми, поставлені перед сільським господарством і агропромисловим комплексом, визначили розвиток стандартизації в сільському господарстві до 2005 р., яке буде здійснюватися в напрямі розширення комплексної стандартизації на сільськогосподарську продукцію і на методи її визначення, на промислову продукцію, що постачається приватним та державним господарствам, а також у напрямі розвитку стандартизації технологічних процесів і операцій, розробки й широкого впровадження комплексної системи управління якістю праці та продукції на виробничих підприємствах України.

Предметом курсу "Основи стандартизації, управління, якість та сертифікація в сільському господарстві" є вивчення всього різноманіття впливів стандартизації на підвищення якості продукції агропромислового комплексу, досягнення найвищих результатів виробничо-господарської діяльності АПК при оптимальному використанні всіх ресурсів.

Мета дисципліни - вивчити, узагальнити і використати на практиці досягнення сучасної стандартизації для отримання високих кінцевих результатів у сільськогосподарському виробництві. Таким чином, мета стандартизації заключається не в досягненні певних, обмежених за масштабами результатів, а в реалізації всіх закладених у стандартах можливостей і всіх ресурсів науки й техніки.

Стандартизація вивчає питання розробки і застосування таких правил і норм, які відображають дію об'єктивних економічних законів соціалізму і грають роль В розвитку сільськогосподарського виробництва, зростанні суспільного багатства, національного прибутку. Вона сприяє поліпшенню використання основних фондів і природних багатств.

Одним із виявів її діяльності є розробка та прискорене впровадження в сільськогосподарську практику новітніх досягнень науки і техніки. Відповідно до комплексних науково-технічних програм у країні створюються комплекси високоякісних уніфікованих машин, механізмів, обладнання, розробляються нові безвідходні технології, що значно полегшують труд, сприяючи збільшенню врожайності польових культур, прискореному розвитку тваринництва, більш раціональному використанню сільськогосподарської продукції.

З метою посилення ролі стандартизації в прискоренні технічного прогресу, підвищенні якості продукції і економічності її виробництва в Радянському Союзі вперше у світовій практиці була розроблена і в 1970 р. введена в дію Державна система стандартизації (ДСС). Комплекс державних стандартів ДСС встановлює єдиний порядок проведення робіт зі стандартизації в країні, повний комплекс вимог до організації і проведення робіт щодо стандартизації для всіх галузей народного господарства.

До теперішнього часу розроблені науково-технічні і методичні основи стандартизації, методи вибору і обґрунтування параметричних рядів виробів, принципи уніфікації, та агрегатування машин, обладнання, приладів та інших виробів. Використання, наприклад, принципів уніфікації й агрегатування дає великий технічний і економічний ефект. Проведена уніфікація і стандартизація деталей та виробів загально-машинобудівного застосування, загально-технічних норм, у тому числі термінів і позначень. У зв'язку з переходом на стандарти СЭВ ця робота продовжується.

Розроблені комплексні системи стандартів: Єдина система конструкторської документації; Єдина система технологічної підготовки виробництва; Єдина система технологічної документації; система класифікації і кодування техніко-економічної інформації; Державна система забезпечення єдності вимірювань тощо. Вивчення основ і методів стандартизації, що має стати обов'язковим елементом підготовки фахівців сільського господарства, і є першим завданням дисципліни.

Правила і положення ДСС, її організаційні й методичні принципи викладені в державних стандартах і є суворо обов'язковими для всіх галузей і відомств народного господарства країни.

Головна мета Державної системи стандартизації полягає в тому, щоб за допомогою стандартів, що встановлюють показники, норми і вимогу, відповідні передовому рівню вітчизняної та зарубіжної науки, техніки і виробництва, а також вимогам народного господарства, сприяти пропорційному4 розвитку всіх галузей промисловості й сільського господарства.

Сільське господарство підійшло до такого етапу розвитку, при якому без інтенсивного розвитку стандартизації подальший прогрес його стає неможливим.

Характерна риса стандартизації - можливість законодавчого проведення в життя найбільш прогресивних наукових і технічних рішень, відображених у державних стандартах.

Високі вимоги, встановлені в стандартах і технологічних інструкціях на сільськогосподарську продукцію, повинні диктувати вимоги до машин і добрив, до техніки і технології переробних підприємств. Тому принципово новим в області стандартизації є перехід до комплексного розв'язання проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і якості продукції, тобто створення програм комплексної стандартизації, в яких вимоги до якості кінцевої продукції нерозривно пов'язані з вимогами до якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, тобто до продукції на всіх рівнях її виробництва.

При цьому одним з найважливіших завдань є створення стандартів на сільськогосподарську продукцію, що регламентують науково обгрунтовані норми якості, методи і засоби контролю, які повинні забезпечити підвищення якості продукції землеробства і тваринництва, широке впровадження найбільш продуктивних сортів сільськогосподарських культур і порід тваринних, сучасних технологій виробництва, а також більш повне використання сільськогосподарської сировини і запобігання втратам сільськогосподарської продукції при транспортуванні, зберіганні та переробці. Для його виконання необхідний подальший науково-виробничий пошук, успіх якого знаходиться в прямій залежності від знань фахівця і працівників сільськогосподарського виробництва та заготівель, теоретичних і практичних питань стандартизації та якості продукції.

3і встановлення та узаконення оптимальних вимог до якості продукції, технологічних процесів, операцій і прийомів, по суті, бере свій початок праця за якістю на полях і фермах, ефективніше вирішуються проблеми спеціалізації та кооперування виробництва.

Тому другим завданням дисципліни є вивчення науково обґрунтованих показників якості, введених у стандарти на продукцію, що поступає і виробляється в сільському господарстві, стандартів на типові технологічні процеси в рослинництві і тваринництві, правил товарної обробки продукції, умов транспортування та зберігання, стандартів підприємств, що входять до комплексної системи управління якістю праці і продукції в господарствах. Основна увага приділяється вивченню стандартів та методів контролю якості, суть яких зводиться до співставлення встановлених стандартами вимог з фактично отриманими параметрами якості. У результаті формується зворотний зв'язок між виробництвом і управлінням, яке використовує кошти, що є в його розпорядженні, для приведення дійсного стану якості продукції у відповідність з вимогами стандарту. Вивчення цих стандартів дозволяє не тільки достовірно, але і оперативно визначити основні властивості сільськогосподарської продукції та отримати широке уявлення про її споживчу вартість, з урахуванням якої можна буде організувати виробництво продукції в кожному конкретному випадку з оптимальним рівнем якості.

Стандартизація займається не лише розробкою і прийняттям обов'язкових стандартів, але і виконує різні функції, що забезпечують масове або серійне виробництво продукції високої якості, найважливішими з яких є організаційна, планування, забезпечення якості, раціоналізаторська, правова, економічна, управління, взаєморозуміння, соціальна, виховна , пропагандистська.

Третім завданням дисциплін є досягнення здатності використання вищезгаданих функцій для організації та управління сільським господарством.

Вивчення цієї дисципліни озброїть майбутніх фахівців міцними знаннями основ стандартизації, які зможуть успішно вирішувати питання підвищення якості сільськогосподарської продукції на практиці.