
- •Подпрятов г.І., Войцехівський в.І., Мацейко л.М., Рожко в.І.
- •Додаток 1. Префікси кодів деяких країн-виробників продукції.................................540
- •Розділ 1. Загальні відомості та народногосподарське значення стандартизації
- •1.1. Коротка історія розвитку стандартизації
- •1.2. Роль стандартизації в розвитку народного господарства країни
- •1.3. Взаємозв'язок стандартизації з товарознавством та іншими галузями знань.
- •1.4. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації
- •1.5. Суть стандартизації як науки
- •1.6. Мета і функції стандартизації
- •1.7. Предмет, мета і завдання курсу зі стандартизації
- •Розділ 2. Розвиток стандартизації в агропромисловому комплексі
- •2.1. Мета і завдання стандартизації
- •2.3. Проблема якості продукції в сільському господарстві й стандартизація
- •2.4. Роль стандартизації в розв'язанні продовольчої проблеми
- •Розділ 3. Організаційні основи стандартизації
- •3.1. Державна система стандартизації
- •3.2. Органи і служби стандартизації
- •3.3. Категорії та види стандартів
- •3.4. Планування робіт зі стандартизації
- •3.5. Класифікація стандартів, їх зміст
- •Клас сз. Плодові і ягідні культури
- •3.6. Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів
- •3.7. Державний нагляд за додержанням стандартів
- •3.8. Міжгалузеві системи стандартизації
- •Розділ 4. Теоретичні та методичні основи стандартизації
- •4.1. Принципи стандартизації
- •Методи стандартизації
- •4.2.1. Метод системи переважаючих чисел
- •4.2.2. Вибір і обґрунтування параметричних рядів
- •4.2.3. Метод уніфікації
- •4.2.4. Метод агрегатування машин і механізмів
- •4.2.5. Метод типізації
- •Таким чином, при розробці типової технології виробництва будь-якої сільськогосподарської культури ми використовуємо метод стандартизації - типізацію.
- •4.2.6. Метод комплексної стандартизації
- •4.2.7. Метод випереджуючої стандартизації
- •4.2.8. Систематизація загально-технічних стандартів
- •4.2.9. Штрихове кодування продукції
Розділ 3. Організаційні основи стандартизації
3.1. Державна система стандартизації
Державна система стандартизації – це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності у сфері стандартизації країни.
У 1970 р. була запроваджена Державна система стандартизації (ДСС), яка об'єднала роботи із стандартизації на всіх рівнях управління народним господарством. ДСС не може розглядатися як абсолютно стабільна система положень і правил. Вона постійно розвивається, вдосконалюється, доповнюється новими правилами і стандартами, суттєво впливає на методи роботи із стандартизації, значно поширює сферу застосування нормативної документації тощо. З 1970 р. до 1993 р. у ДСС сталися значні зміни, що пов'язано з розвитком науки і техніки, впровадженням світового досвіду в технології виробництва, організацією управління якістю продукції та народним господарством. За цей період ДСС декілька раз переглядалася й оновлювалася.
Комплекс правил та положень ДСС України наведено в основоположних стандартах України:
– ДСТУ 1.0 Державна система стандартизації. Основні положення.
– ДСТУ 1.1 Державна система стандартизації. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять.
– ДСТУ 1.2 Державна система стандартизації. Порядок розроблення стандартів.
– ДСТУ 1.3 Державна система стандартизації. Порядок розроблення, побудови, викладу та оформлення технічних умов.
– ДСТУ 1.4 Державна система стандартизації. Стандарти підприємства. Основні положення.
– ДСТУ 1.5 Державна система стандартизації. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів.
– ДСТУ 1.6 Державна система стандартизації. Порядок державної реєстрації галузевих стандартів, стандартів науково-технічних та інженерних товариств і спілок.
– ДСТУ 1.7 Державна система стандартизації. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів.
Чинна ДСС, що затверджена у 1993 р., нині є основною системою у галузі стандартизації країни і носить міжгалузевий характер. ДСС формує національну систему стандартизації України.
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України (Держстандарт України) створює та забезпечує функціонування ДСС, у тому числі:
• визначає єдину організаційно-методичну основу проведення робіт із стандартизації на всіх рівнях управління національною економікою (міжгалузевому, галузевому, на рівні підприємств);
• планує, розробляє, проводить експертизи та розповсюджує державні (національні) стандарти;
• затверджує державні стандарти України, веде їх облік і реєстрацію;
• гармонізує національні стандарти України з міжнародними та європейськими стандартами, забезпечує відповідність ДСТУ вимогам ринку, застосовує системний підхід до розробки комплексів нормативних документів у пріоритетних галузях економіки України;
• розробляє основні положення системи класифікації та кодування техніко-економічної, соціальної інформації, затверджує державні класифікатори та здійснює їх реєстрацію;
• забезпечує доступ вітчизняних товаровиробників (експортерів) до міжнародних стандартів (директив, норм і правил) шляхом розвитку та актуалізації Національного автоматизованого інформаційного фонду стандартів та поширення необхідної інформації через засоби масової інформації й спеціальні видання.
Основні положення ДСС:
• основна мета та завдання ДСС;
• об'єкти стандартизації;
• організація робіт зі стандартизації;
• категорії та види стандартів;
• порядок розробки, затвердження, перегляду та використання стандартів;
• державний нагляд за додержанням стандартів;
• міжнародне співробітництво.
Метою ДСС в Україні є здійснення єдиної технічної політики; захист інтересів вітчизняних виробників та споживачів продукції (процесів, робіт, послуг); раціональне використання всіх видів ресурсів; відповідність продукції (процесів, робіт, послуг) світовому рівню якості та надійності; гармонізація національних нормативних документів (НД) із світовими аналогами; відповідність вимог НД законодавчим актам.
Для виконання цієї мети перед ДСС стоять різні завдання, основними з яких є:
• встановлення раціональної номенклатури продукції;
• встановлення прогресивних вимог до якості продукції (процесів, робіт, послуг), методів їх контролю та випробувань;
• забезпечення комплексності об'єктів стандартизації;
• забезпечення взаємозв'язку та узгодженості НД на всіх рівнях;
• забезпечення вимог у галузі розробки, виробництва, експлуатації та ремонту шляхом розробки загально-технічних та організаційно-методичних комплексів стандартів і систем класифікації та кодування техніко-економічної інформації;
• контроль за правильністю використання НД.
До об'єктів державної стандартизації належать:
а) організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти:
• організація (правила) проведення робіт із стандартизації;
• термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;
• класифікація та кодування техніко-економічної, соціальної інформації;
• системи і методи забезпечення якості та контролю якості, методи випробувань;
• метрологічне забезпечення;
• вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;
• системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;
• системи величин та одиниць;
• типорозмірні ряди та типові конструкції виробів загально-машинобудівного застосування;
• інформаційні технології;
• довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;
б) продукція міжгалузевого призначення та широкого вжитку;
в) складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення, у тому числі банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього середовища, оборона;
г) об'єкти державних соціально-економічних та державних науково-технічних програм.
У Державній системі стандартизації особливо підкреслюється взаємозв'язок стандартизації з технічним прогресом, її роль у підвищенні технічного рівня виробництва та якості продукції, необхідність досягнення високого світового рівня продукції (процесів, робіт, послуг). У зв'язку з цим до НД як носія передового світового досвіду висуваються високі вимоги, які зможуть забезпечити розроблення та виробництво високоякісної продукції (процесів, робіт, послуг), раціональне використання всіх ресурсів, охорону зовнішнього середовища, безпеку праці, охорону здоров'я населення, захист їх від шкідливих дій тощо.
Вимоги, що запроваджуються у НД, як правило, повинні бути підвищеними відповідно до вже досягнутого на практиці рівня і відповідати перспективному світовому рівню техніки і технології, вимогам зовнішнього та внутрішнього ринків, рекомендаціям міжнародних організацій зі стандартизації.