2.4. Роль стандартизації в розв'язанні продовольчої проблеми

Сільське господарство займає особливе місце серед інших галузей матеріального виробництва. Воно покликане забезпечити потребу населення країни в самому головному - продуктах харчування, а промисловість - у сировині.

Сільське господарство виготовляє в основному таку продукцію, що не вимагає промислової переробки; яка виступає як засіб виробництва сільського господарства (корми, насіння); сировина для промислової переробки (сільськогосподарська сировина для легкої і харчової промисловості).

Закономірним для сільського господарства є випередження темпів зростання виробництва сільськогосподарської продукції над зростанням чисельності населення, що дає можливість підвищувати споживання продуктів сільського господарства.

Сільське господарство - складова частина агропромислового комплексу країни. Необхідність виділення і розгляду агропромислового комплексу в якості відносно самостійного народногосподарського комплексу зумовлена, по-перше, вимогою стабілізації рівня задоволення потреб населення в продуктах харчування на основі скорочення значних кількісних і якісних втрат сільськогосподарського виробництва на межі галузей агропромислового комплексу, що забезпечують заготівлю, зберігання, транспортування, переробку і реалізацію продукції, і, по-друге, потребою в підвищенні життєвого рівня населення шляхом прискореного і збалансованого науково-технічного розвитку всіх галузей комплексу на основі єдиного плану.

Мова йде не просто про кількісне збільшення ресурсів, які нині суспільство спроможні направити на розв'язання проблем підвищення життєвого рівня населення.

Розв'язання продовольчої проблеми передбачає поліпшення харчування шляхом збільшення виробництва і споживання найбільш цінних харчових продуктів та забезпечення населення продовольством за науково обґрунтованими нормами.

Розвиток економіки і добробут населення в нашій країні досягли такого рівня, при якому подальший його прогрес можливий лише при істотному систематичному підвищенні якості продукції в усіх галузях народного господарства.

Кількість, і якість продукції, що випускається, виступають у вигляді взаємопов'язаної мети виробництва. Важливість розв'язання проблеми підвищення якості сільськогосподарської продукції визначається тим, що в нашій країні практично вичерпані можливості розширення виробництва за рахунок збільшення чисельності працюючих і розширення площі орної землі. Тому перед сільським господарством стоїть задача не тільки систематично збільшувати врожаї і продуктивність тварин, але й підвищувати якість продукції рослинництва і тваринництва.

Підвищення якості продукції сільського господарства дозволяє повніше задовольняти потреби народного господарства в продуктах харчування і сировині для промисловості, що рівнозначно збільшенню їх виробництва.

Навіть незначне поліпшення якості сільськогосподарської продукції –це додаткова кількість білків, жирів, крохмалю, вітамінів тощо. Так, збільшення жиру в насіння соняшника лише на 1 % дає країні додатково 600 тис. ц рослинного масла. Підвищення цукристості буряка на 1 % при даному обсязі виробництва дозволить отримати додатково понад 700 тис. т цукру, що рівнозначно розширенню посівних площ майже на 200 тис. гектарів.

Особливе значення має якість тваринницької продукції. При нинішньому поголів'ї корів у країні кожні 0,1 % додаткового жиру в молоці рівнозначні збільшенню виробництва вершкового масла на 60 тис. тонн. Для отримання такої кількості масла потрібно було збільшити поголів'я корів на 1,1 млн. З 1 т молока жирністю 3,0% можна отримати 34 кг масла, жирністю 4% - 46 кг, жирністю 5% - 60 кг.

Загальна поживна цінність (калорійність) м'яса тварин вищої угодованості майже в 2-2,5 раза вище, ніж м'яса худоби нижче середньої угодованість. Вихід м'яса з 1 ц живої маси великої рогатої худоби вищої угодованості на 12-18 кг більше, ніж нижче середньої, а вихід м'яса з 1 ц помісей, отриманих при промисловому схрещуванні корів молочних і молочно-м'ясних порід, вище на 10-15%, ніж у початкових порід.

Важливим чинником поліпшення якості тваринницької продукції є корми. Чим краща їх якість, тим повніше використовуються генетичні можливості цих тварин для виробництва продукції. Так, підвищення якості не менше за 50% загальних об'ємів заготовлених кормів до 1 класу і не менше за 25 % до 2 класу дозволяє скоротити втрати їх при виробництві й зберіганні на 10-12 %. За рахунок підвищення якості кормів додатково можна отримати 15, а за рахунок скорочення втрат - 12 млн. т кормових одиниць.

Якість сільськогосподарської продукції визначає її технологічну цінність як сировину для промисловості. Для .отримання 1 т цукру необхідно переробити 6,5 т коренеплодів цукрового буряка із вмістом цукру 20 % і 10,5 т із вмістом цукру 12 %. При підвищенні вмісту сухих речовин у томатах на 0,5 % виробництво продукції з них збільшиться на 10 % без додаткових витрат сировини, енергії, робочої сили тощо.

Стандартизація покликана зіграти важливу роль у розв'язанні продовольчої проблеми. Розробленими заходами передбачається цільовий комплексний підхід до розв'язання продовольчої проблеми коштами і методами стандартизації та метрології, забезпечення ув'язки й об'єднання робіт сільського господарства, харчових галузей промисловості, транспорту, торгівлі з метою вирішення загальної кінцевої задачі: збільшення виробництва продуктів харчування, підвищення їх якості, забезпечення збереження і доведення до споживачів.

Програмами комплексної стандартизації в цей період планується розробка стандартів на сільськогосподарську продукцію, показники і норми яких мають забезпечити підвищення якості продукції землеробства і тваринництва, широке впровадження найбільш продуктивних сортів сільськогосподарських культур і порід тварин; сучасної технології виробництва, а також повніше використання сільськогосподарської сировини і запобігання втратам продукції при транспортуванні, зберіганні і переробці.

Стандарти регламентують проведення організаційних, технічних і економічних заходів щодо підвищення якості продукції рослинництва й тваринництва, встановлюють порядок роботи і відповідальність кожного виконавця за забезпечення виробництва високоякісної продукції.

Підвищення якості продукції є найближчим і основним джерелом поповнення продовольчого фонду країни і розв'язання продовольчої проблеми.