2.3. Проблема якості продукції в сільському господарстві й стандартизація

Зростаючий рівень сільськогосподарського виробництва одночасно ставить завдання підвищення якості продуктів харчування, технологічних якостей сільськогосподарської сировини для промислової переробки, запобігання втратам продукції та зниження її якості на всіх стадіях виробництва, прибирання, транспортування, зберігання, реалізації й переробок.

Якісні фактори в сільському господарстві, нарівні із зростанням виробництва та заготівель сільськогосподарських продуктів, все більш і більш виступають на перший план.

Перед сільським господарством стоїть завдання не тільки систематично збільшувати врожаї сільськогосподарських культур і продуктивність тварин, але і підвищувати якість продукції: вміст білка в зерні, жиру в молоці, цукру в коренеплодах буряка, а-кислоти в шишках хмелю, жиру (або рослинного масла) з високим йодним числом олійних культур, волокна з великим виходом елементарних волокон і технічно цінної клітковини у волокнистих рослин тощо.

У поєднанні високих урожаїв кожної культури і продуктивності сільськогосподарських тварин з високою якістю продукції закладений великий резерв збільшення її виробництва. Кількісні показники виробництва сільськогосподарської продукції змінюються залежно від її якості.

Підвищення якості продукції сільського господарства дозволяє повніше задовольняти потребу населення в продуктах харчування, а промисловість – у сировині, що рівнозначно збільшенню їх виробництва.

Тенденція поліпшення якості продукції носить об'єктивний характер. У її основі лежить дія об'єктивного економічного закону підвищення потреб. Його суть полягає в тому, що в мірі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин підвищується рівень потреб суспільства і одночасно розширяються можливості їх задоволення.

Природно, що з підвищенням рівня і розширенням потреб постійно зростають вимоги до якості продукції, призначеної для задоволення цих потреб, виникає економічна необхідність поліпшення якості продукції. Одночасно з розвитком виробництва з'являються об'єктивні можливості для задоволення цих потреб продукцією підвищеної якості. Використання останньої дає народногосподарський ефект, який виявляється у споживача у вигляді скорочення витрат на споживання цієї продукції. Навіть незначне поліпшення якості сільськогосподарської продукції дає можливість отримати додатково білки, жири, крохмаль, вітаміни та інші продукти.

Підвищення якості продукції сільського господарства є головною проблемою і однією з основних умов його інтенсифікації. Сучасна продукція –має втілювати в собі останні досягнення науки, відповідати самим високим техніко-економічним, естетичним та іншим споживчим вимогам, бути конкурентоздатною на світовому ринку. Підвищення її якості - надійний шлях більш повного задоволення потреб країни в необхідних виробах і зростаючого попиту населення на різноманітні товари. Низька якість, брак-це втрата матеріальних ресурсів і праці народу.

У розв'язанні цієї проблеми основна роль належить стандартизації як одному із засобів впровадження наукових досягнень, високопродуктивної техніки і передової технології.

Теорія і практика визначають, яким має бути механізм стандартизації, щоб найкращим чином втілити в життя принципи інтенсифікації виробництва.

Саме науково-технічний прогрес є головним, первинним чинником інтенсифікації суспільного виробництва, лежить в її основі, визначає найважливіші її напрями і кошти досягнення, а головне вносить істотні зміни в характер засобів виробництва, що використовуються.

Впровадження в сільське господарство і всі галузі агропромислового комплексу наукових досягнень, високопродуктивної техніки і передової технології, стандартизація підвищують технічний рівень виробництва і таким чином створює умови для отримання продукції оптимальної якості.

У сучасних умовах стандартизація має орієнтуватися насамперед на виявлення і впровадження нововведення, стимулювати пошук нового, сприяти його поширенню і швидкому впровадженню. Тому науково-технічний . прогрес розглядається як система, що об'єднує науку, техніку і виробництво, які знаходяться в прямій залежності від стандартизації.

,,,

Являючись зв'язуючою ланкою між окремими етапами циклу „наука - техніка - виробництво", стандартизація істотно скорочує його тривалість. Результати науки можуть повністю і в найкоротші терміни бути реалізовані тільки в тому випадку, якщо вони будуть формалізовані, а потім введені до нормативно-технічних документів. Це дозволить скоротити час їх впровадження у виробництво, подолати бар'єри між ланками системи „наука - техніка - виробництво".

Важливим чинником інтенсифікації є розробка прогресивних стандартів, що визначають перспективу розвитку і дозволяють орієнтуватися на все нове, передове при розробці сучасних коштів праці. Введення в стандарти на сільськогосподарську продукцію науково обґрунтованих показників якості задовольняє як виробників, так і споживачів.

При перегляді стандартів на сільськогосподарську продукцію повинні бути вирішені задачі подальшого підвищення якості і найбільш повного її використання шляхом встановлення диференційованих вимог до якості товарних сортів і категорій (обліком напрямів використання); посилення матеріальної зацікавленості працівників у збільшенні виробництва високоякісної продукції та підвищенні її технологічної і харчової цінності; підвищення показників і норм якості в умовах подальшої механізації збирання і товарної обробки продукції.

Стандартизація умов зберігання, транспортування, упаковки і складування продуктів сільського господарства забезпечує відповідні умови для збереження високої якості продукції. У стандарти мають бути включені вимоги до продукції, що закладається на зберігання, і способів її укладання і доробки (сушці, очищенню, сортуванню), до тари, упаковки, транспортних засобів, сховищ, режимів і термінів зберігання та методів переробки.

Удосконалення стандартів на сільськогосподарську техніку і обладнання передбачає підвищення вимог до їх науково-технічного рівня, уніфікації, надійності, металоємності й продуктивності, а також до зменшення втрат сільськогосподарської продукції при її збиранні й товарній обробці, поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Стандартизація сільськогосподарських машин, інструментів машин з механізації тваринництва, кормопереробних машин, а також іншої техніки, що використовується в сільському господарстві, сільськогосподарських культур і тварин, комбікорму, добрив, пестицидів сприяє підвищенню врожайності, продуктивності тварин, поліпшенню якості продукції і чіткої технологічної послідовності проміжних процесів.

Велику роль у розв'язанні цієї проблеми, відіграє суворе дотримання технологічної дисципліни, стандартних вимог до окремих операцій і процесів, оскільки від своєчасного і високоякісного виконання всіх робіт на стадіях виробництва, збирання, післязбиральної товарної обробки значною мірою залежить кількість і якість продукції, що отримується.

Розробка типових прогресивних технологічних процесів та їх стандартизація дозволить однотипним господарствам не затрачувати час на пошуки, експерименти і розробки своїх технологічних рішень, а застосовувати вже перевірену практикою стандартну технологію, впроваджувати за допомогою стандартів досягнення сучасної науки, техніки і передового досвіду в своєму колгоспі, об'єднанні і домагатися в короткі терміни високих результатів. Крім того, стандарти на технологічні процеси і операції містять методику оцінки якості роботи, тому стандартизація технологічних процесів і операцій дозволяє не тільки оцінити якість роботи конкретних виконавців, але і зробити цю оцінку порівнянною. Отже, розробка стандартів на технологічні процеси та операції - важлива частина в розробці й впровадженні комплексних систем управління якістю сільськогосподарської продукції.

Стандарти на технологічні процеси і операції повинні стати нормативною основою технологічної дисципліни, могутнім засобом впровадження досягнень науки і передової практики у виробництво, мірилом якості робіт, що буде сприяти вдосконаленню оплати праці з урахуванням якості роботи, морального і матеріального стимулювання за добру працю;

Одночасно стандартизація технологічних процесів і операцій підвищить відповідальність наукових організацій за наукове, технічне й економічне обґрунтування нових технологій, які мають пройти ґрунтовну виробничу перевірку і стати надбанням І керівництвом до дії всіх однотипних господарств за конкретними зонами виробництва конкретних видів продукції сільського господарства.

Принципово новим у стандартизації є перехід до комплексного розв'язання проблем підвищення ефективності виробництва та якості продукції, тобто створення програм комплексної стандартизації, в яких взаємопов'язані вимоги до якості кінцевої продукції і вимоги до якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, закладені вимоги до продукції на всіх рівнях її життєвого циклу. Комплексна стандартизація головний на всіх рівнях напрям у роботі щодо стандартизації.

Основна мета програм комплексної стандартизації – нормативно-технічне забезпечення цільових комплексних народногосподарських і науково-технічних програм.

Значне підвищення якості мінеральних добрив, засобів захисту рослин, машин і обладнання, тари, пакувальних матеріалів для сільськогосподарського виробництва і харчових галузей промисловості, а також застосування сучасних методів оцінки якості цієї продукції, передбачені програмами комплексної стандартизації, дозволять підвищити технічний рівень виробництва в сільському господарстві та якість сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, раціональне й повне їх використання.

Важливі завдання вирішує стандартизація у сфері управління. Без неї не можна підняти цю ланку на якісно новий рівень, на якому можна буде організувати матеріальні і людські ресурси для ефективного використання досягнень науки, техніки і технологій. Стандартизація безпосередньо впливає на процеси і систему управління в декількох напрямах, торкаючись практично всіх сторін керівництва виробництвом, технікою, технологією, трудовим колективом, наукою, соціальними і духовними процесами тощо.

Розроблені комплексні системи управління якістю продукції, засновані на стандартах підприємства, дозволяють керувати якістю на всіх етапах життєвого циклу продукції; виробництва, реалізації і зберігання та забезпечувати необхідний рівень якості сільськогосподарської продукції.

Стандартизація впливає на всі основні чинники інтенсивного розвитку, які в сукупності дають можливість поліпшити якість продукції і забезпечити його оптимальний рівень.