Розділ 2. Розвиток стандартизації в агропромисловому комплексі

2.1. Мета і завдання стандартизації

Стандартизація в агропромисловому комплексі набула широкого поширення і нині, продовжує успішно розвиватися й вдосконалюватися. Послідовно сформувалися наступні її основні цілі:

• прискорення науково-технічного прогресу;

• поліпшення якості продукції й забезпечення її оптимального рівня;

- удосконалення системи оцінки якості продукції з урахуванням її цільового використання;

- підвищення продуктивності праці в сільському господарстві;

- підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

- забезпечення надійного і стабільного постачання країни сировиною та продовольством;

• удосконалення методів управління виробництвом;

• удосконалення форм організації виробництва;

• максимальне використання виробленої продукції;

- забезпечення безпеки праці виконавців;

• забезпечення умов для розвитку експорту продукції високої якості.

Для здійснення поставленої мети в агропромисловому комплексі необхідно вирішити такі основні завдання:

- підвищити рівень якості продукції в стандартах в зв'язку із зростанням вимог споживачів і зростаючими можливостями сільського господарства;

- розробити і впровадити стандарти на типові технологічні процеси, операції та прийоми;

- встановити вимоги до якості продукції за показниками, що визначають технологічне її достоїнство (цукор, крохмаль, сухі речовини, кислотне число масла, вміст і якість волокна) і підвищити зберігання сільськогосподарської продукції;

- встановити диференційовані вимоги до якості товарних сортів і категорій сільськогосподарської продукції з урахуванням подальшого її цільового використання;

- встановити в стандартах санітарно-гігієнічні вимоги, допустимі норми залишкових кількостей пестицидів, а також методи і порядок їх визначення;

- забезпечити системний підхід до підвищення якості продукції та праці;

- створити умови для матеріальної зацікавленості працівників сільського господарства, в збільшенні частки продукції високої якості, а також у підвищенні вмісту основних речовин, що визначають технологічну і харчову цінність продукції;

- ввести в стандарти нові показники якості й методи об'єктивного і експресного їх визначення із застосуванням сучасної вимірювальної техніки;

- забезпечити максимальну оперативність і достовірність випробувань (аналіз продукції землеробства і тваринництва);

- удосконалити і стандартизувати методики агрохімічних аналізів ґрунтів, кормів і добрив;

- вирішити проблему метрологічного забезпечення облікових операцій при виробництві, заготівлях, транспортуванні, переробці і зберіганні рідких, твердих і сипучих продуктів, кормів і мінеральних добрив;

- забезпечити отримання достовірних даних про властивості ґрунтів, добрив, кормів, харчових продуктів і засобів захисту рослин;

- удосконалити стандарти на сільськогосподарську техніку і обладнання.

2.2. Основні напрями розвитку стандартизації у агропромисловому комплексі

Державна система стандартизації встановлює, що роботи по ній в Україні здійснюються в наступних основних напрямах:

- встановлення параметричних і типорозмірних рядів, базових конструкцій, конструктивно уніфікованих складових частин виробів, оптимальних рівнів стандартизації й уніфікації з метою раціонального обмеження номенклатури продукції (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, складових частин, програмних засобів, готових виробів);

- встановлення прогресивних вимог до продукції, її розробки, виробництва і застосування з урахуванням раціонального використання та зниження витрат сировини, матеріалів, енергії, палива, запасних частин інструментів, зменшення витрат праці, вимог зовнішнього ринку, стандартів і рекомендацій щодо стандартизації міжнародних організацій, охорони навколишнього середовища, безпеки праці і охорони здоров'я населення, захисту від шкідливих впливів (шум, вібрація, радіоперешкоди тощо), вимог технічної естетики і ергономіки, а також вимог до методів і коштів контролю за якістю продукції, що відображають вищі досягнення вітчизняної і зарубіжної науки, техніки, технології і передового досвіду;

- забезпечення конструктивною, електричною, інформаційною, програмною, діагностичною та іншими видами сумісності продукції, а також взаємозамінності продукції за складовими частинами, комплектуючими виробами, матеріалами, параметрами, розмірами і забезпечення єдності та необхідної точності вимірювань у країні за допомогою встановлення і застосування наукових й організаційних основ, технічних засобів метрологічних правил;

- підвищення ефективності планування робіт щодо стандартизації на основі застосування програмно-цільового методу планування, забезпечення єдності та ув'язки планів стандартизації з іншими розділами планів економічного й соціального розвитку країни;

- оновлення діючих стандартів і технічних умов на продукцію з метою своєчасної заміни застарілих показників і приведення їх у відповідність з потребами народного господарства, населення та експорту;

- проведення робіт стосовно міжнародної стандартизації з метою узагальнення передового зарубіжного досвіду в області стандартизації, підвищення техніко-економічного рівня та якості продукції, а також конкурентоздатність;

- контроль за впровадженням і дотриманням стандартів і технічних умов.

Роботи по стандартизації в агропромисловому комплексі направлені на забезпечення населення країни продуктами харчування з виходом на раціональні норми споживання, забезпечення динамічного і пропорційного розвитку агропромислового комплексу, скорочення втрат сільськогосподарської сировини і продукції, забезпечення подальшого зростання та стабільності сільськогосподарського виробництва, створення необхідних державних резервів сільськогосподарської продукції.

Основні напрями розвитку стандартизації в сільському господарстві:

- розширення асортименту і поліпшення споживчих властивостей продукції промисловості та сільського господарства;

- забезпечення стандартизації технологічних процесів, машин і обладнання для виробництва харчових продуктів, що дозволяє максимально зберігати в сировині біологічно цінні речовини;

- створення типорозмірних рядів що переробляють підприємства агропромислового комплексу і харчової промисловості з установленням прогресивних технічних вимог до систем машин і обладнання з метою підвищення якості переробки сировини, зменшення втрат, поліпшення санітарно-гігієнічних умов;

- установлення в стандартах на сільськогосподарську продукцію, корми, мікробіологічну продукцію, що використовується в тваринництві, вимог за вмістом залишкових кількостей пестицидів, солей важких металів, інгібіруючих речовин;

- встановлення вимог до коштів відтворювання з метою підвищення якості;

насіннєвого і садивного матеріалів, що визначають високі врожаї й технологічні властивості сільськогосподарських культур, а також до коштів штучного осіменіння тварин, що забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських тварин і вихід молодняку;

- установлення комплексу вимог до систем машин і обладнання для тваринництва і птахівництва та підприємств кормовиробництва, які сприяють переходу на індустріальні методи отримання продукції;

- встановлення вимог до полів, технологічних процесів і операцій у рослинництві і тваринництві з метою найбільш ефективного використання сільськогосподарської техніки в рослинництві і тваринництві та підвищення продуктивності праці;

- встановлення оптимальних вимог до добрив, пестицидів, стандартизація норм і методів їх застосування з метою збільшення ефекту впливу при одночасному зниженні шкідливих впливів на працюючих, тварин і навколишнє середовище;

- встановлення вимог до систем машин і обладнання для рослинництва і до комплексів машин для тваринництва з метою підвищення продуктивності праці, забезпечення комплексної механізації, зниження втрат і поліпшення якості продукції;

- забезпечення комплексної стандартизації сировини, матеріалів, готової продукції харчової промисловості й технології їх виробництва із застосуванням передових методів і коштів (ультразвук, сублімація, нові біологічні й хімічні препарати, вітаміни, поверхово-активні речовини та інші методи і кошти інтенсифікації впливу на сировину і напівфабрикати), що гарантує отримання готової продукції високої якості з урахуванням вимог і умов споживання, вікових груп населення та лікувально-дієтичного харчування.