
- •1. Програмування врожайності за ґрунтово-кліматичними умовами.
- •1.3. Прогнозування врожайності за природними факторами і відповідністю їх плановій урожайності. Таблиця 2. Характеристика грунту, на якому планується вирощувати ячмінь.
- •2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів.
- •2.1. Ботанічна характеристика культури
- •2.2 Вимоги до умов вирощування.
- •2.4. Фенологічні спостереження за сортом ячменю Галактик
- •22 Таблиця №5 . Фази росту та розвитку ячменю сорту Галактик в Київській області.
- •2.5. Проектування елементів структури планової врожайності.
- •2.6. Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує планову врожайність.
- •3. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності.
- •3.1. Місце культури в сівозміні.
- •29 3.3. Норми добрив та система удобрення.
- •Азотні добрива
- •Фосфорні добрива
- •Калійні добрива
- •36 Таблиця – 10. Норми якості насіння ячменю.
- •37 Таблиця – 12. Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин ячменю протягом вегетації.
- •3.5. Догляд за посівами
- •3.6. Збирання і зберігання врожаю
- •3.7. Агротехнічна частина технологічної карти.
2.6. Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує планову врожайність.
Одним з найважливіших факторів, які забезпечують одержання запланованої врожайності, є фітометричні показники - величина фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні. В зв'язку з цим слід
24
розрахувати величину фотометричного потенціалу для одержання запланованої врожайності, середню та максимальну площу листкової поверхні посіву. Розрахунки виконуються за такими формулами:
ФП=Lср*Тv; ФП= 1000*У/Мфп; Lcp= ФП/Tv; Lмах=Lср*С.
Де: Фп - фотосинтетичний потенціал, м2-днів/га;
Tv - тривалість вегетаційного періоду, днів;
У - запланована(програмована) врожайність, кг/га;
Мфп - продуктивність 1000м2 / га фотосинтетичного потенціалу, кг або г/ м2 ФП;
Lcp - середня за вегетацію площа листків, м2 /га;
Lмах - максимальна листкова поверхня посіву, м2/га;
С - коефіцієнт оптимізації графіка наростання листкової поверхні (в середньому 1,83). ФП = 1000 · 4500 кг/га /2 % = 2 250 000 м2· днів/ га; Lcp = 2 250 000 м2· днів/ га / 76 днів = 29 605 м2 /га; Lмах = 29 605 м2 /га · 1,83% = 54 177 м2 /га; ФП = 29 605 м2 /га · 76 днів = 2 250 000 м2· днів/ га.
25
3. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності.
3.1. Місце культури в сівозміні.
Важливим є розміщення ячменю в полях сівозміни з достатньою родючістю і чистих від бур'янів. Тому кращі попередники – просапні культури (картопля, коренеплоди, під які вносять органічні добрива), а міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур'янів та нагромадженню в ґрунті легкозасвоюваних поживних речовин. Крім того, після просапних культур залишається пухкий ґрунт, а це важливо для ячменю, який важко витримує щільні, запливаючі ґрунти, де у нього погано розвивається коренева система, жовтіє листя і навіть усихають верхівки листків, різко знижується продуктивність рослин.
Добрими попередниками для ячменю є також озимі культури після удобрених зайнятих або чистих парів. Високої якості кормове та продовольче зерно можна отримати при розміщенні ячменю по пласту багаторічних трав, після зернобобових культур. Проте ці попередники, як правило використовуються перед усім під пшеницю.
У степових і лісостепових районах ярий ячмінь висівають зазвичай після кукурудзи, озимої пшениці, а в районах бурякосіяння – після цукрових буряків, особливо в роки достатнього зволоження; у поліських районах – після кукурудзи на силос, картоплі, озимих, висіяних після люпину. Сам ячмінь, будучи скоростиглою культурою, є добрим попередником для ярих культур, а у вологі роки – і для озимих, а також цінною покривною культурою для багаторічних трав.
26
Існуюча сівозміна:
пар зайнятий,
озима пшениця,
цукрові буряки,
ячмінь з підсівом багаторічних трав,
багаторічні трави,
озима пшениця,
цукрові буряки,
горох,
озима пшениця,
10 - кукурудза.
3.2. Підготовка ґрунту.
Ячмінь виявляє підвищені вимоги до обробітку ґрунту. Ґрунт має бути пухким, чистим від бур'янів. Залежно від попередника, ґрунтової відміни і погодних умов ґрунт готують по різному. При розміщенні ярого ячменю після зернових та зернобобових культур система зяблевого обробітку ґрунту включає лущення стерні та оранку на зяб. Лущити стерню треба одночасно із збиранням попередника. Якщо поле засмічене однорічними бур’янами, частіше обмежують одним лущенням дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. При сильній забур’яненості через 3-4 тижні після першого проводять друге лущення на 10-12 см лущильниками ЛДГ-20 або ЛДГ-10А. Після збирання кукурудзи поле лущать важкими дисковими боронами (БДТ-7А, БДТ-10) на глибину 12-14 см. На полях, засмічених гірчаком, осотом, пирієм, лущення також проводять двічі: на площах, забур’янених кореневищними бур'янами (пирієм, - дисковими боронами (БДТ-7, БДТ-3) або лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 10-12 см; 6на полях з коренепаростковими бур'янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, а друге через 15-20
27
днів – лемішними лущильниками (ПЛН-10-25) на глибину 12-14 см.
Зяблеву оранку плугами з передплужниками після стерньових попередників проводять на глибину 20-22 см, а на полях, засмічених осотом, 25-27 см, гірчаком – до 30см.
Після таких просапних культур, як картопля, цукрові буряки, зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см і часто без попереднього лущення, після кукурудзи – на глибину до 30 см. У районах Степу України оранку на зяб найкраще проводити наприкінці вересня; в Лісостепу на полях, засмічених багаторічними бур'янами, - наприкінці вересня – на початку жовтня; однорічними – на початку серпня з подальшим напівпаровим обробітком поля; на Поліссі – через 2-3 тижні після своєчасного лущення.
В районах недостатнього зволоження з можливістю вітрової ерозії застосовують без відвальний обробіток, особливо при розміщенні посівів ячменю після стерньових попередників, кукурудзи. Починають такий обробіток голчастою бороною БИГ-3 (а при сильному пересиханні ґрунту замість БИГ-3 застосовують дискове лущення), після чого площу обробляють культиватором КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см. Восени такі поля обробляють плоскорізами - глибокорозпушувачами (КПГ-250. ПГ-3-5, ОПТ-3-5) на глибину 16-12 см на легких ґрунтах і з мілким орним шаром або на 27-30 см на ґрунтах з глибоким орним шаром.
Весняний обробіток ґрунту під ячмінь на пухких ґрунтах складається з раннього дворазового боронування середніми або важкими боронами, на важких – з боронування (закриття вологи) і культивації з одночасним боронуванням на глибину загортання насіння (6-8 см). Поля, чисті від післяжнивних решток, обробляють агрегатом з послідовно з’єднаних важких, середніх і легких борін. Починати обробіток ґрунту слід при настанні його фізичної стиглості.
28
Таблиця – 8. Система обробітку ґрунту під ячмінь в полі №4.
Прийоми обробітку |
Машини для обробітку |
Строки виконання |
Вимоги до якості |
основний |
|||
оранка |
ПЛН-5-35 |
після збирання попередника |
20-22 см |
передпосівний |
|||
боронування
|
БЗСС-1 |
рано навесні
|
Без огріхів
|
культивація з боронування в два сліди |
КПС-4 БЗСС-1 |
Перед сівбою |
4-5 см
|
післяпосівний |
|||
коткування |
3КВГ |
після сівби в той самий день |
- |