Біологічні особливості

Підвищує якісні показники зерна пивоварного ячменю помірна вологість повітря, достатня кількість вологи в ґрунті навесні, рів­номірне підвищення температури впродовж вегетації (від 8°С у квітні до 19°С у липні), невелика кількість опадів влітку (зростання суми опадів з ЗО мм в квітні до не більше 80 мм в липні).

Для ярого ячменю, зерно якого використовується на пивоварні цілі, кращими ґрунтами є чорноземи, темно-сірі та сірі лісові ґрунти, що найпоширеніші в Лісостеповій зоні. Високі врожаї ячменю з доб­рими якостями зерна одержують також на дерново-карбонатних ґру­нтах. Менш придатні для нього ґрунти дерново-підзолисті піщані та супіщані на Поліссі, а також дерново-підзолисті поверхнево оглеєні в Передкарпатті з підвищеною кислотністю. Враховуючи великий по­пит на зерно пивоварного ячменю, необхідно зазначити, що в облас­тях Західної України, крім Закарпатської, ґрунтово-кліматичні умови надзвичайно сприятливі для вирощування пивоварного ячменю.

Технологія вирощування

■ Попередники. Для досягнення успіху дуже важливо прави­льно підібрати попередник, який би забезпечив необхідний вміст білка в зерні. Добрими попередниками є просапні. На кращих ґрун­тах це цукровий буряк, кукурудза, а на бідніших - картопля. Необхідно зазначити, що цукровий буряк і картопля будуть добри­ми попередниками для пивоварного ячменю тільки в тому випад­ку, коли вони сформували високий урожай, використавши для цьо­го основну частину внесених під них органічних та мінеральних добрив. На багатих ґрунтах навіть залишки гички на полі, через високий вміст у ній азоту, можуть створити певні проблеми. Тому всю гичку потрібно використати на кормові цілі і вивести з поля. Ріпак також проблематичний попередник для пивоварного ячме­ню, оскільки з соломою залишається значна кількість азоту в ґрун­ті. Зернові для пивоварного ячменю мало придатні. Можна сіяти лише після зернових, що розміщені після бобових, або добре угно­єних просапних. Частково підвищується цінність зернових як по­передників для пивоварного ячменю при висіві післяжнивних куль­тур на зелене добриво. Для цього висівають не пізніше 10 серпня гірчицю білу з нормою висіву 20 кг/га, фацелію (10 кг/га), ріпак

250

(15 кг/га), перко (10 кг/raj та ш. Зернові бобові (горох, кормові боби та їх суміші з вівсом) знижують пивоварні якості через висо­кі залишки азоту в ґрунті. Тільки на малородючих ґрунтах з до­статніми запасами вологи бобові можна використовувати як по­передник для пивоварного ячменю.

Не рекомендується підсівати пивоварний ячмінь багато­річними бобовими травами. Встановлено, що при підсіві ко­нюшини вміст білка збільшується на 1-2%, а вміст крохма­лю знижується на 2-5%.

■ Підготовка ґрунту залежить від попередника. Після збиран­ ня просапних зразу ж проводять оранку, за винятком кукурудзи, де перед оранкою поле дискують.

Після зернових поле дискують і висівають післяжнивні на зе­лене добриво. У жовтні приорюють зелену масу разом із залишка­ми соломи. Якщо сидератів не висівають, поле дискують 1-2 рази, а оранку на зяб проводять у вересні.

Високу якість оранки забезпечують ярусні і оборотні плуги. Оранка ярусними плугами підвищує врожайність ячменю на 2-5 ц/га і зменшує забур'яненість посівів на 50%, порівняно з оран­кою звичайними плугами.

Поле після зяблевої оранки повинно бути вирівняне, без висо­ких гребенів, що полегшує передпосівний обробіток ґрунту. Це дозволяє навесні провести мілку культивацію на глибину сівби (КПС-4 чи Європак), якісно (рівномірно) і вчасно посіяти, не пе­ресушити ґрунт багаторазовими культиваціями.

Якщо навесні виникає потреба проводити культивацію на гли­бину 12-14 см, то поле після сівби обов'язково коткують.

■ Удобрення. Важливою вимогою при удобренні пивоварного ячменю є рівномірність внесення мінеральних добрив. Нерівномі­ рне внесення добрив створює умови для формування нерівномір­ ного за величиною, вирівняністю, вмістом білка, екстрактивністю зерна, а отже, знижує пивоварні якості сировини. Особливо це по­ мітно при внесенні азотних добрив. На смугах, де їх попадає біль­ ше, рослини вилягають, формується щупле зерно, значна частина його втрачається при збиранні.

Фосфорні добрива вносять під зяблеву оранку чи осінню куль­тивацію, що дасть змогу добривам добре розчинитися в ґрунті і

251

перейти в ґрунтовий комплекс. У складі нітроамофоски фосфор вносять навесні під культивацію.

Калійні добрива теж вносять під зяблеву оранку або в складі ніт-роамофосок навесні перед сівбою. Необхідно враховувати, що надмірні дози калію погіршують пивоварні властивості зерна ячменю.

Однією з вимог до пивоварного ячменю є знижений вміст біл­ка (9-12%) і високий вміст крохмалю (не менше як 63-65%). Тому невисокі дози азоту (не більше N₆₀) зазвичай вносять перед сів­бою. Підживлень не проводять. Пізнє внесення азоту може при­звести до підвищення вмісту білка в зерні. Співвідношення N:P:K повинно бути рівновеликим, допускається перевага фосфору і ка­лію. Високі дози азоту збільшують вміст білка, призводять до не­рівномірного достигання, зменшують вихід крупного зерна, спри­чинюють ламкість стебел і колосся, що створює проблеми при реалізації зерна на пивоварні цілі.

Норми внесення мінеральних добрив залежать від попередника, родючості ґрунту, програмованого рівня врожайності, сорту тощо. Урожаєм 50 ц/га зерна і соломи виноситься 110 кг/га азоту, 50 кг/га фосфору, 120 кг/га калію, 25 кг/га магнію, 45 кг/га кальцію.

Орієнтовні норми добрив становлять: ^_і0._6І^₃₀._7І^₃₀._8І^§2о-4<г

■ Сівба. Для сівби використовується високоякісне насіння пивова­рних сортів ячменю. Найкраще висівати ячмінь вузькорядним спосо­бом з міжряддями 7,5 см. Насіння загортають на глибину 3 см, за нестачі вологи в ґрунті сіють глибше - 3-5 см. Важливо при виро­щуванні ячменю на пивоварні цілі забезпечити рівномірну появу схо­дів, однакову густоту рослин та стебел по всій площі та одночасне достигання. З таких посівів одержують вирівняне зерно, яке легко переробляти на солод. Норма висіву становить 3,0-4,0 млн. схожих насінин на 1 га на високих агрофонах і 3,5—4,5 - на бідніших ґрунтах. Масову норму висіву встановлюють за формулою:

де Н - норма висіву, кг/га; К - коефіцієнт висіву, млн./га; М - маса 1000 насінин, г; П - посівна придатність, %; А - схожість, %; В - чистота, %.

Сіяти потрібно рано навесні. Запізнення зі строками сівби, крім зниження врожаю, спричинює також підвищення вмісту білка в зерні. Підвищується плівчастість і зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю. Ранні строки сівби дають можливість ефективно використати запаси вологи в ґрунті, краще розвиваєть­ся коренева система, сходи з'являються рівномірні і дружні, інтен­сивніше проходить кущіння. Сходи ячменю здатні витримувати весняні приморозки до мінус 3-4°С, а іноді й до мінус 6-8°С. Які­сна сівба забезпечує польову схожість насіння в межах 80-90%.

■ Догляд за посівами. Під час росту посіви необхідно захистити від бур'янів, хвороб, шкідників, вилягання. Використовуються ті ж гербі­ циди, що й для ячменю на кормові цілі (табл. 3.10). На посівах пивова­ рного ячменю не варто застосовувати максимально рекомендованих норм гербіцидів, щоб не викликати деформацію колоса, зерен.

Проти хвороб використовують фунгіциди, що подані в табл. 3.11. Перший обробіток фунгіцидами проводять у фазі прапорцевого (верхнього) листка (при сильному ураженні хворобами можливі більш ранні строки обприскування). Вдруге посіви обробляють у фазі колосіння. Для захисту від пошкодження шкідниками вико­ристовують інсектициди, що подані у табл. 3.14.

При загущенні посівів, надмірних опадах можливе вилягання посівів. Для запобігання виляганню застосовують хлормекват-хлорид, терпал С, стабілан.

Високу врожайність зерна одержують за таких орієнтовних показників структури посіву: на 1 м² 270-280 рослин, 780-800 ко­лосів, коефіцієнт кущіння рівний 3, у колосі міститься 16-18 зерен, маса 1000 зерен 42-^45 г.

■ Збирання. Пивоварний ячмінь збирають у фазі повної стигло­ сті (вологість зерна не більше 16-18%) прямим комбайнуванням. При такій вологості зерно має найбільшу цінність. При перестою ячменю зменшується кількість крохмалю в зерні внаслідок поси­ леного дихання. Надмірна волога та низька температура повітря в період повної стиглості негативно відображається на життєзда­ тності насіння пізніших строків збирання.

На пивоварні цілі ячмінь сушать на сушарках так само, як на­сіння, при невисоких температурах (максимальний підігрів повітря * 5 -40°С), щоб не допустити втрати схожості від перегріву.

252

253