Захист від хвороб

Ячмінь уражується багатьма хворобами. Найбільш поширені борошниста роса, смугаста і сітчаста плямистість, іржа, кореневі гнилі, ринхоспоріоз та ін.

Летюча сажка (Ustilago nuda K.) руйнує всі елементи колоса. Проявляється зазвичай під час колосіння. Замість зерна утворю­ється безформна чорна спорова порошковидна маса. Збудник пе­редається в період цвітіння повітряними течіями і зберігається в насінні. Тому дуже важливо своєчасно протруїти насіння.

Тверда сажка (Ustilago hordei K.) проявляється під час виходу колоса. Всі частини колоса, крім остюків, перетворюються в чор­но-буру масу теліоспор, що склеєні у тверді грудки, для руйнування яких потрібні зусилля, в зв'язку з цим цю сажку часто називають кам'яною. Джерелом інфекції є заспорене зерно. Сучасні препарати для протруювання повністю захищають від цієї хвороби.

Борошниста роса (Erisiphe graminis Dc. f hordei Em. Marchal) - білий наліт на різних частинах рослин. Розвивається і поширю­ється протягом усього вегетаційного періоду, але найбільш інтенсивно у фазі кущіння - виходу в трубку. Завдає великої шкоди

озимому і ярому ячменю при ранньому ураженні, коли інфекція може поширитися навіть на верхні листки. Оптимальні умови для розвитку хвороби - температура 12-20°С і відносна вологість по­вітря 70-100%. Більшість фунгіцидів захищають рослини від ура­ження, особливо при використанні їх з профілактичною метою на початку поширення борошнистої роси.

Стеблова або лінійна іржа (Puccinia graminis Pers.) уражує стебло, листки, колоскові луски. Спочатку утворюються продов­гуваті іржасті подушечки, що пізніше зливаються у видовжені лі­нії. При сильному ураженні формується щупле зерно, а недобір урожаю сягає 50-60%.

Жовта іржа (Puccinia striformis West) розвивається переважно на озимому ячмені при вологій і холодній погоді на початку літа. Симптоми ураження проявляються у вигляді блідо-жовтих смуг. Гриб зимує на посівах озимих, а навесні уражує ярий ячмінь. Ура­жені листки зменшують інтенсивність фотосинтезу, жовтіють і опа­дають, внаслідок чого формується щупле зерно. При сильному розвитку хвороби недобір урожаю досягає 15-20% і більше.

Карликова іржа (Puccinia hordei Offh). На ярому ячмені про­являється зазвичай на початку молочної чи навіть воскової стиг­лості зерна, а на озимому ячмені сильніше розвивається на схо­дах. На листках утворюються дрібні, хаотично розміщені світло-жовті уредопустули. Порівняно з іншими видами карликова іржа менш шкідлива. Зниження врожаю в межах 3-7%.

Темно-бура плямистість, темно-бурий гельмінтоспоріоз (Drechslera sorokiniana Subram, Bipolaris sorokiniana Shoem, Helminthosporium sativum P.) в останні роки, поряд з борошнис­тою росою, найчастіше уражує посіви ярого ячменю. На лист­ках появляються бурі сітчасті плями, які на пізніших фазах роз­витку можуть охопити всю поверхню листкової пластинки. Може уражатися колос - колоскові луски буріють, зародковий кінець насінини чорніє або коричневіє. Крім надземних органів можли­вий негативний вплив на кореневу систему. Корінці темніють і загнивають, що призводить до пожовтіння і випадання рослин. І Іатоген темно-бурої плямистості одночасно є збудником коре­невої гнилі. Втрати врожаю деколи досягають 30-40%.

239

238

Сітчаста плямистість (Drechslera teres Ito, Helminthosporium teres Sacc.) (сітчастий гельмінтоспоріоз). У рослин жовтіють кінчики листків, потім з'являються бурі плями з блідо-жовтою об­лямівкою, а також з поздовжніми і поперечними смугами, які утво­рюють сітчастий малюнок. Плями не зливаються.

У зв'язку з тим, що значна кількість інфекції гельмінтоспоріо-зів зберігається на стерні, необхідно дотримуватись чергування культур у сівозміні. Посіви ячменю (особливо насіннєві) необхідно розміщувати на відстані не менше 1 км від полів, де ця культура росла минулого року.

Смугаста плямистість, смугастий гельмінтоспоріоз (Drechslera graminea Ito, Helminthosporium gramineum Rabenh.). По­ражає ячмінь від початку сходів до достигання. Проявляється на листках у вигляді блідо-рожевих плям, що зливаються пізніше в смуги жовто-коричневого та блідо-сірого кольору, які по всій дов­жині мають розриви. Особливо сильно проявляється плямистість в період цвітіння і наливу зерна. Хвороба менше розвивається при внесенні фосфорних і калійних добрив та сильно прогресує, коли система удобрення складається тільки з підживлень азотом. Втра­ти врожаю можуть сягати 30%.

Кореневі гнилі - комплексне захворювання, що спричиню­ється, як і на пшениці, групою грибних патогенів (гельмінтоспорі­оз, фузаріоз, офіобольоз, церкоспорельоз). Характерні ознаки хво­роби - побуріння та гниль коріння, підземного міжвузля, вузла кущіння, основи стебла, плямистість листків, білостебелля і біло-колосся, почорніння зародка насіння.

Джерело інфекції фузаріозно-гельмінтоспоріозної кореневої гнилі - заражене насіння, рослинні рештки, ґрунт. Офіобольоз і церкос­порельоз зберігається на рослинних рештках.

Ринхоспоріоз, облямована плямистість (Rhynchosporium graminicola Heinsen) дуже широко поширився в Західній Україні в останні роки. Захворювання посилюється за холодної, вологої пого­ди. Проявляється на листках у вигляді водянистих плям, які підси­хають у білувато-сірі плями, оточені жовтою або темно-сірою об­лямівкою. Починається хвороба з верхівки листка і поширюється на весь листок. Сильно уражені листки скручуються і засихають.

Інфекція зберігається на рослинних рештках. Може знижувати вро­жайність до 30%. Захищають від цієї хвороби альто-супер, імпакт, корбель, спортак та ін.

Септоріоз (Septoria hordei Jacz) дуже поширений у вологі роки. Хвороба проявляється на листках та колосі у вигляді хаотично роз­міщених коричнево-фіолетових плям. На плямах добре видно дріб­ні чорні цятки -пікніди гриба. Джерело інфекції-рослинні рештки. Тому беззмінне вирощування зернових в останні роки дуже сприяло поширенню цієї хвороби. Проблема ще й у відсутності ефективних фунгіцидів (за винятком імпакт, бампер) для запобігання септоріозу шляхом обприскування вегетуючих рослин. Тому захищати від цієї хвороби потрібно протруюванням насіння такими препаратами як байтан-універсал, вінцит, раксил (див. табл. 3.3).

Інші хвороби менш поширені на посівах ячменю.

Проти хвороб (сажки, плямистість, кореневі гнилі тощо), дже­релом інфекції яких є насіння, застосовують протруювання (табл. 3.3). Якщо хвороби (борошниста роса, офіобольоз, септоріоз, рин­хоспоріоз) поширюються через рослинні рештки, проводять обро­біток ґрунту для заробки і знищення решток. Важливо дотриму­ватись чергування культур у сівозмінах.

Для боротьби з хворобами, що уражують рослини в період ве­гетації, посіви обприскують один-два рази фунгіцидами. Економі­чний поріг шкідливості для борошнистої роси, видів іржі, гель-мінтоспоріозної плямистості становить понад 1% ураження рослин, для септоріозу - 5%. Обробку зазвичай розпочинають на самому початку розвитку хвороб. Спектр дії препаратів подано в табл. 3.11.

Альто-супер поглинається рослиною протягом 30 хвилин і пі­зніше не змивається дощем. Препара і ефективний проти хвороб стебла, листків і колоса.

Рекс Т, Рекс Дуо, Рекс Топ захищають від широкого спектру хвороб і є досить ефективними.

Імпакт дуже добре захищає від борошнистої роси та іржі, а також проявляє захисну дію проти сітчастої та облямованої пля­мистості, а також частково придушує ламкість стебел.

Внесення корбелю мало залежить від погодних умов. Він діє як за високих, так і за низьких температур. Стійкий до змивання дощем, що випадає зразу ж після обприскування посівів.

240

241

Таблиця 3.11 - Ефективність фунгіцидів для захисту ячменю від хвороб під час вегетації

Назва препарату, діючої речовини, фірми, країни	Норма внесення, л, кг/га	Борошниста роса	Іржа	Септоріоз	Ламкість стебла	Сітчаста плямистість	Ринхоспоріоз	Плямистість листя	Фузаріоз	Кореневі гнилі
Альто Супер 330 EC, к.с. (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 r/л), ф. Сингента, Швейцарія	0,4-0,5	+	+			+	+	+
Альто 400 SC, к.с. (ципроконазол, 400 г/л), ф. Сингента, Швейцарія	0,2-0,25	+	+			+	+
Аркус, 28% в.с.к. (карбендазим, 200 г/л + пропіконазол, 80 г/л) ф. Агро Кемі, Угорщина	1,5	+	+	+
Байлетон, з.п. (триадимефон, 250 г/кг), ф. Байєр Кроп Саєнс, Німеччина	0,5	+	+			+
Бампер, к.с (пропіконазол, 250 г/л), ф. Мактешим-Аган, Ізраїль	0,5	+	+	+
Дерозал, к.с (карбендазин, 500 г/л), ф. Байєр Кроп Саєнс, Німеччина	0,5	+						+
Імпакт 25 SC, к.с (флутриафол, 250 г/л), ф. Кемінова, Данія	0,5	+	+	+		+	+			+
Колосаль, 25% к.е. (тебуконазол, 250 г/л), ф. Август, Росія	0,5-1,0	+	+			+		+
Колфуго Супер, в.с. (карбендазим, 200 г/л), ф. Агро-Кемі, Угорщина	1,5	+	+					+
Корбель, к.е (фенпропіморф, 750 г/л), ф. БАСФ, Німеччина	0,5-1,0	+	+				+
Міраж, 45% к.е. (прохлораз, 450 г/кг), ф. Мактешим-Аган, Ізраїль	1,0	+	+	+
Шларстін, 50% к.с. (карбендазим, 500 г/кг), ф. Агріматко, Україна	0,5	+						+
Рекс T, к.с. (епоксиконазол, 125 г/л), ф. БАСФ, Німеччина	0,75-1,0	+	+		+	+		+		+
Рекс Дуо, 49,7% к.е. (епоксиконазол, 187 г/л + тіофанат метил, 310 г/л), ф. БАСФ, Німеччина	0,5	+	+			+		+	+
Рекс Топ, к.с. (фенпропіморф, 250 г/л + епоксиконазол, 84 г/л), ф. БАСФ, Німеччина	0,5-1,0	+	+			+		+		+
Сарфун 500SC (карбендазим, 500 г/л), ф. Органіка-Сажина, Польща	0,4-0,5	+						+
Спортак, к.е. (прохлораз, 450 г/л), ф. Баєр Кроп Саєнс, Німеччина	0,9	+				+	+	+
Тілт 250 EC, к.е (пропіконазол, 250 г/л), ф. Сингента, Швейцарія	0,5	+	+	+	+	+		+
Тіназол, 25% к.е. (пропіконазол, 250 г/л), ф. Нертус, Україна	0,5	+	+			+		+
Топсін М, з.п. (тіофанат-метил, 700 г/кг), ф. Ніппон Сода, Японія	1,0-1,2	+
Феразим, к.с. (карбендазим, 500 г/л), ф. Комак Агрохім, Росія	0,5	+						+
Штефазал, к.с. (карбендазим, 500 г/л), ф. Штефес Агро, Німеччина	0,5	+						+

242

Спортак - надійний і високоефективний у боротьбі проти хво­роб листя і гнилі коріння ячменю одночасно. Навіть при одноразо­вому обприскуванні пригнічуються всі основні хвороби. Можна обробляти ячмінь, зерно якого використовується на пивоварні цілі.

Тілт має широкий спектр дії та стимулює ріст і розвиток рос­лини, захищаючи її протягом 3-4 тижнів.

Альто Супер, Аркус, Колосаль, Колфуго Супер, Міраж, Тіна­зол, Бампер рекомендується застосовувати тільки на ярому яч­мені, всі інші препарати використовують на озимому і ярому.

■ Боротьба із шкідниками. Основу системи захисту від шкід­ників складає комплекс агрозаходів, який перешкоджає поширен­ню шкідників, підвищує витривалість рослин до пошкоджень.

До найефективніших методів належать сівозміна, рання зябле­ва оранка, оптимальні строки сівби та норми висіву, підбір стійких сортів.

Ячмінь найбільше може пошкоджуватися такими шкідниками як шведська і гесенська муха, смугаста блоха, злакова попелиця, хлібна п'явиця, клоп - шкідлива черепашка та ін.

При проведенні хімічних обробок проти шкідників необхідно враховувати економічні пороги шкідливості (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 - Строки обліків шкідливих організмів на по­сівах зернових колосових культур (за Л.Н.Верещагіним)

Період обліку, фаза розвитку рослин	Шкідники, хвороби,бур'яни	Спосіб обліку	Економічний поріг шкідливості
1	2	3	4
Осінь. Сходи - кущіння	Злакові мухи: дорослі комахи	Косіння сачком з наступ­ним визначенням видів	40-50 мух на 100 помахів сачком
	личинки	Облік на пробних ділян­ках. Визначення відсотка пошкоджених рослин	6-10 відсотків пошкоджених рослин
	Хлібна жужелиця: личинки	Ґрунтові розкопки діля­нок площею 0,25 м2 (50x50 см) та глибиною 30 см	1-2 личинки у фазу сходів або 2-3 личинки у фазу кущіння на 1 м2
	Озима та інші підгризаючі совки: гусінь	Облік на пробних ділянках	2-3 екз. на 1 м2
	Цикадки: дорослі комахи, личинки	Облік на пробних ділянках	120-150 екз. на 1 м2
	Злакові попелиці: дорослі комахи, личинки	Облік на пробних ділянках	50-100 екз. на 1 м2

243

Закінчення табл. 3.12

1	2	3	4
Кущіння	Хвороби:борош­ниста роса, бура іржа, септоріоз	Облік на пробних ділян­ках. Визначається відсо­ток уражених рослин
Кущіння - до початку зимових умов	Мишоподібні гризуни: дорослі та молоді особи	Маршрутне обстеження. Підрахунок колоній гризунів	3 колонії і більше на 1 га
Весна. Відновлення весняної вегетації -кущіння озимих, сходи ярих	Мишоподібні гризуни, хлібна жужелиця, злакові мухи	За методикою осіннього обліку	За методикою осіннього обліку
Трубкування озимих, кущіння -трубкування ярих	Шкідлива чере­пашка: клопи, що перезимували	Облік на пробних ділянках	1,5-2 клопа і більше на 1 м2
	Хлібні п'явиці: жуки	Облік на пробних ділянках	40-50 жуків на 1 м2
	Злакові попелиці	Облік на пробних ділянках	8-10 попелиць на 1 рослину
	Борошниста роса	Облік на пробних ділянках	Ураження рослин понад 1%
	Септоріоз	Облік на пробних ділянках	Ураження рослин понад 5%
	Бура іржа	Облік на пробних ділянках	Ураження рослин понад 1%
	Плямистості листя	Облік на пробних ділянках	Ураження рослин понад 5%
	Злакові трипси: дорослі комахи, личинки	Відбір пробних рослин	15 особин на стебло
	Хлібні пильщики: дорослі комахи	Косіння сачком	4 екз. на 1 м1
	Злакові попелиці	Підрахунок на пробних рослинах	8-Ю екз. на стебло при 50% заселених стебел
Літо. Формування зернівки -молочна стиглість	Шкідлива черепашка: личинки молодших віків	Облік на пробних рослинах, косіння сачком	2 личинки і більше на 1 м2 в посівах силь­них і цінних сортів пшениці, на решті посівів - 4-6 екз./м2
	Злакові попелиці	Підрахунок на пробних рослинах	8-10 екз. на стебло при 50% заселених стебел
	Злакові трипси: личинки	Підрахунок на пробних рослинах	40 екз. на 1 колос
	Шкідлива черепашка: личинки старших віків	Облік на пробних рослинах, косіння сачком	1-1,5 личинки і біль­ше на 1 м2 в посівах, де планується збір високоякісного зерна, на решті посівів — 3-4 екз./м2
	Хлібна жужелиця: доросла комаха	Облік на пробних ділянках	3-5 жуків/м^
	Хлібні жуки: дорослі комахи	Облік на пробних ділянках	3-5 жуків/м2

244

Строки проведення хімічних заходів боротьби на ячмені наве­дено в таблиці 3.13, а інсектициди - в таблиці 3.14.

245

Таблиця 3.13 - Строки застосування інсектицидів на посівах ячменю

Закінчення табл. 3.14

1	2	3	4
Децис, 2,5% (дельтаметрин, 25 г/л), ф. Байєр Кроп Саєнс, Німеччина	0,2-0,25	П'явиці, хлібні блішки, злакові мухи	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Діазинон, 60% к.е. (діазинон), ф. Ніппон Каяку, Японія	0,5-1,5	Попелиці, злакові мухи	Обприскування в період вегетації не більше 1 -го разу
Золон, к.е. (фозалон 350 г/л), ф. Кемінова, Данія	1,5	Злакові мухи, попелиці, п'явиці	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Карате 050ЕС, к.е. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л), ф. Сингента, Швейцарія	0,15-0,20	Злакові мухи, п'явиці, цикадки, ірипси, пильщики, попелиці	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Нурел Д, 55% к.е, (ципермет-рин, 5% + хлорпірифос, 50%), ф. Доу Агро Сайенсіс, США	0,5-0,75	П'явиця, хлібна жужелиця	Обприскування в період вегетації не більше 1-го разу
Пілар-Альфа, 10% к.е. (альфациперметрин, 100 г/л), ф. Агріматко, Україна	0,10-0,15	Попелиці, трипси, п'явиці	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Політрин 200 EC, к.е. (ципер- метрин, 200 г/л), ф. Сингента, Швейцарія	0,2	Клоп черепашка, трипси, п'явиці, попелиці	Обприскування в період вегетації не більше 1 -го разу
Рогор, 40% к.е. (диметоат, 400 г/л), ф. Кемілайн Агро, Україна	1,0-1,2	П'явиці, попелиці, трипси,злакові мухи	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Рубіж, 40% к.е. (диметоат, 400 г/л), ф. Транс Оіл, Україна	0,5-1,5	Попелиці, злакові мухи, трипси, ци­кадки, хлібні жуки	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Сумі-альфа, 5% к.е. (есфенвалерат, 50 г/л), ф. Сумітомо Кемікл, Японія	0,2	П'явиці, злакові мухи, блішки	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Сумітіон, к.е. (фенітротіон, 50%), ф. Сумітомо Кемікл, Японія	0,5	Попелиці	Обприскування в період вегетації не більше 1-го разу
	0,8-1,5	Саранові
Фатрин, 10% к.е. (альфациперметрин, 100 г/л), ф. ФМСі, США	0,10-0,15	П'явиці, попелиці, блішки	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Ф'юрі 10% в.е. (зетациперметрин), ф. ФМСі, США	0,07	П'явиці, попелиці	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів
Циклон, 10% к.е. (альфациперметрин, 100 г/л), ф. Агробізнеспром, Україна	0,10-0,15	П'явиці, злакові мухи, попелиці, блішки, трипси, хлібна жужелиця	Обприскуаання в період вегетації не більше 2-х разів
Штефесін, 2,5% к.е. (дельтаметрин, 25 г/л), ф. Штефес Агро, Німеччина	0,02-0,25	П'явиці, хлібні блішки, злакові мухи	Обприскування в період вегетації не більше 2-х разів

■ Застосування морфорегуляторів. Для одержання високих і стабільних урожаїв зерна ячменю, рекомендується застосову­ вати регулятори росту (морфорегулятори). Вони сприяють ско­ роченню довжини міжвузлів і висоти стебла. Збільшується діа­ метр соломини і товщина її стінок, внаслідок чого рослини ячменю стають стійкими до вилягання. Крім захисту від вилягання, ре­ гулятори росту впливають на процес кущіння рослин. Вони зме­ ншують апікальне домінування головного стебла, формується більше бокових стебел, які рівномірно розвинуті і мало відста­ ють у рості від основного стебла, тобто забезпечується синхро­ нне кущіння.

У фазі кущіння для запобігання вилягання вносять хлормеква-тхлорид 460 (БАСФ). Посіви ячменю обробляються наприкінці фази кущіння препаратом терпал С, 46% р.к. (ф. БАСФ), який мі­стить дві діючі речовини: хлормекватхлорид 305 г/л + етефон 155 г/л. Норма внесення 2,0-2,5 л/га. У кінці фази кущіння - на почат­ку виходу в трубку рекомендується застосовувати стабілан 750SL (хлорид хлормеквату, 750 г/л) з нормою внесення 1,0-2,0 л/га.

Вищі норми ретардантів використовують при догляді за сорта­ми, що схильні до вилягання, при внесенні високих норм добрив, на загущених посівах, у випадку великої кількості опадів.

Внесення морфорегуляторів підвищує інтенсивність кущіння, запобігає виляганню, сприяє рівномірному цвітінню і достиганню зерна, підвищує стійкість до хвороб, покращує якість зерна, спри­яє повній реалізації продуктивного потенціалу сорту, заощаджує кошти під час збирання врожаю.

Під час внесення ретардантів температура не повинна переви­щувати 22°С. Якщо температура вища, то обприскування перено­сять на дні з нижчою температурою. Між обробкою гербіцидами і внесенням терпалу потрібно витримати інтервал у 8-10 днів.

■ Збирання врожаю. Спосіб збирання визначається погодними умовами, забур'яненістю полів та ін. Передчасне збирання змен­ шує урожай зерна і його якість. Роздільний спосіб застосовують при стійкій сонячній погоді на забур'янених посівах, при наявності підгону і підсіву трав. У валки косять жатками ЖВН-6Б; ЖВП- 4,9; ЖВП-6,4 та ін. всередині і не пізніше кінця воскової стиглості, коли пожовтіє більше 80% колосся, а вологість зерна становить

246

247

30-33%. Підбирають валки не пізніше ніж через 3-4 дні, коли во­логість зерна зменшується до 14-18%.

Прямим комбайнуванням збирають низькорослі, зріджені посі­ви, чисті від бур'янів, без підгону. Збирають при настанні повної стиглості зерна. Найкраще зібрати за 4-5 днів. На 7-й день після настання повної стиглості фізіологічний зв'язок зерна з рослиною припиняється, крохмаль переходить у розчинні форми вуглеводів і витрачається на дихання.