Основних культур

Культура	н m Z <	О-О „ •Є-О О 0, є		Кальцій СаО	Магній MgO	ad QC/J	Марганець Mn	X C s si			Молібден Mo	Кобальт Co
Пшениця озима	0,45-0,64	0,20-0,23	0,90-1,23	0,28-038	0,10-0,17	0,11-0,14	60-150	15-30	2-6	1-6	0,3-0,7	0,3-0,4
Жито озиме	0,45-0,57	0,25-0,26	1,00-1,20	0,29-0,32	0,09-0,13	0,16-0,17
Ячмінь ярий	0,50-0,55	0,20-0,23	1,00-1,20	0,33-038	0,09-0,16	0,16-0,20
Овес	0,60-0,65	0,30-0,35	1,40-1,60	0,35-038	0,10-0,12	0,16-0,20
Гречка	0,78-0,82	0,60-0,63	2,40-2,50	0,90-1,00	0,15-0,19	0,23-0,27	170	70	7	11	-	-
Кукурудза (стебла)	0,73-0,76	0,25-030	1,60-1,65	0,25-0,29	0,24-0,26	0,45-0,49
Горох	1,40-1,45	0,30-0,35	0,45-0,50	1,80-1,82	0,24-0,27	0,25-0,27
Соняшник (стебла)	1,40-1,50	0,60-0,70	4,50-5,10	1,50-1,53	0,60-0,65

Співвідношення зерна до соломи залежно від особливостей сорту і технології може в озимої пшениці становити 1 : 1,0-1,5. При врожайності 40 ц/га зерна на 1 га залишається 40-60 ц соломи. За умови, що в соломі міститься 0,5% азоту, 0,2% фосфору, 1% ка­лію, 0,3% кальцію, 0,15% магнію і сірки в ґрунт з цією кількістю соломи повертатиметься орієнтовно така кількість макроелемен­ти ^К20-30^Р8-12^К40-60^Са,2-,8^М§6-А-9-

Розрахунок зроблений лише по соломі, а ще частина органіки залишається у вигляді стерні і кореневої системи рослин.

Найкращі результати одержують при поєднанні двох спо­собів альтернативного удобрення органікою. Потрібно після подрібнення і загортання у ґрунт соломи висіяти сидеральні культури. Використовуються зазвичай капустяні культу­ри. Ґрунт наповнюється органікою з двох джерел — солома та зелена маса. Крім того сидерати, їх коренева система та зелена маса сприяють і прискорюють мінералізацію со­ломи. Пізно восени всю масу приорюють.

За умови ранніх жнив і достатніх запасів вологи в ґрунті редька олійна чи гірчиця біла при сівбі в період з 20 липня по 10 серпня формує високий урожай зеленої маси до 20-30 вересня. Тому таку систему удобрення соломою і зеленою масою можна застосову­вати і під озимі культури.

Незважаючи на заборону, масово продовжується спалювання соломи на полях. Цей агрозахід, який до речі знаходить підтримку навіть серед науковців, потрібно виключити із сільськогосподар­ської практики. Спалювання соломи є, насамперед, проявом кри­чущої безгосподарності. Під час спалювання вогонь і дим спри­чинюють підвищення температури понад 400°С на поверхні ґрунту, а на глибині 7 см - до 16°С. У таких умовах руйнується біологічне життя не тільки на поверхні, а й на декілька сантиметрів у глиб грунту. За деякими даними, у 2,5 см шарі знищується вся макро- і мікрофауна. Пересушений ґрунт, збіднений на елементи живлення і гумус, позбавлений біологічної активності, знижує свою природ-і іу родючість. Знищується світ корисних мікроорганізмів, який утри­мує біологічну рівновагу ґрунту. Пересушений, позбавлений жит-і я ґрунт, легше піддається вітровій та водній ерозії. Погіршується С і руктура ґрунту, його пористість. Безповоротно втрачається ор-

222

223

ганічний вуглець і азот, в атмосферу попадають такі елементи як Р, К, Са, Mg, S. Крім того, наноситься велика шкода повітрю, до­вкіллю. Це практично єдиний природний сільськогосподарський фактор шкідливості, що прирівнюється до промислових викидів відходів у повітря.

Спалювання соломи може викликати локальне забруднення атмосферного повітря двоокисом вуглецю і сірки, особливо у по­нижених місцевостях. Дим і пил переносяться на значну відстань, спричинюючи отруєння мешканців цих місцевостей канцероген­ними ароматичними вуглеводами.

Тому спалювання рослинних решток призводить до забруднен­ня навколишнього природного середовища, зниження родючості ґрунту, втрачається цінне органічне добриво.

■ Удобрення гичкою буряків. У більшості країн Західної Євро­пи гичка буряків використовується не як корм, а є джерелом понов­лення органіки в ґрунті, тобто використовується для удобрення. У - 100 ц гички міститься в середньому 37 кг азоту, 9 кг фосфору, 57 кг калію з відхиленням ±50%. При урожайності гички 200-300 ц/га в ґрунт поверталося б разом з гичкою приблизно N₉₃P К_17Г Уро­жайність гички може бути вищою - 250-600 ц/га. У Німеччині се­редня врожайність гички цукрових буряків складає 450 ц/га.

Мінералізація гички залежить від ґрунтових умов, погоди і спо­собу загортання в ґрунт. Гичка, маючи відношення вуглецю і азо­ту як C:N=10:1, не потребує додаткового внесення азоту. При удо­бренні гичкою необхідно рівномірно розкинути її по полю, мілко загорнути в ґрунт (5-10 см). При можливості бажано її порізати.

У баланс азотного удобрення зернових у перший рік після вне­сення гички можна включити N , на другий рік - N_{15 2Q}. При цьому в перший рік після внесення, азот з гички діє як пізнє піджив­лення, оскільки мінералізація проходить тільки за відносно висо­ких температур, яких не вистачає на час збирання буряків. Калій можна весь включити в баланс добрив, а фосфор практично не рахується.

Для удобрення ярого ячменю можна використовувати залишки всіх культур, після яких він висівається.

224

■ Застосування мікроелементів. При недостатньому вмісті мі­кроелементів в ґрунті, вносять їх при підготовці насіння або під час вегетації обприскують посіви. На дерново-підзолистих і сірих лісо­вих ґрунтах мікроелементи вносять при вмісті: бору-менше 0,3 мг, міді -1,5 мг, марганцю - 30 мг і цинку - менше 0,7 мг на 1 кг ґрунту. Бор ефективний на вапнякових ґрунтах з нейтральною реакцією, молібден - на кислих (рН менше 5,2), мідь - на торфових, цинк - на ґрунтах з високим вмістом рухомого фосфору. При обробці насіння на 1 т зерна витрачають 100 г бору, 300 г міді, 180 г марганцю, 120 г цинку. Використовують борну кислоту, сульфат міді, цинку і мар­ганцю. Мікроелементи вносять також під час вегетації ячменю одночасно з фунгіцидами чи інсектицидами. Роль мікроелементів (Fe, Mn, Zn, Cu, Mo, В) в мінеральному живленні рослин, як складо­вої ферментативних систем-біокаталізаторів важко переоцінити.

Мікроелементи в формі неорганічних солей, доступні для рос­лин в дуже незначних кількостях і переважно на кислих ґрунтах, лише молібден засвоюється рослинами на слабо лужних ґрунтах (табл. 3.8.)

Таблиця 3.8 - Оптимальна кислотність ґрунту для найкращого засвоювання мікроелементів рослинами

Показник	Бор	Мідь	Залізо	Марганець	Молібден	Цинк
РН	5,0-7,0	5,0-7,0	4,0-6,5	5,0-6,5	7,0-8,5	5,0-7,0

Особливо ефективним є використання мікроелементів на хелат-ній основі, які легко розчиняються у воді і дуже добре доступні ро­слинам. Коефіцієнт використання рослинами біогенних елементів становить 80-95%. До таких добрив належать Кристалони. їх застосовують для позакореневого листкового підживлення як допо­внення до традиційних систем мінерального живлення. Кожна мар­ка Кристалонів використовується залежно від фізіолого-біохімічних потреб, фаз росту культур. Норма їх внесення - 2-5 кг/га.

Найкраще забезпечити рослину необхідними мікроелемента­ми уже на початку росту. Для цього використовують ТЕНСО Кок­тейль одночасно з протруюванням насіння в нормі 100 г/т насін-

225

ня. Це поліпшує енергію проростання, підвищує толерантність до несприятливих чинників, урожайність і якість зерна.

■ Застосування регуляторів росту. Регулятори росту підвищу­ють продуктивність рослин, поліпшують якість зерна, їх можна використовувати при протруюванні насіння або у період вегетації ячменю. Особливості застосування регуляторів росту рослин по­дано в таблиці 3.9.

СІВБА

■ Спосіб сівби. Високопродуктивні посіви формуються при рів­ноцінних умовах росту і розвитку кожної окремої рослини в агробі­оценозі. Найкращий спосіб сівби ярого ячменю такий, що забез­печує однакові за розміром площі живлення рослини. Збільшення середньої відстані між насінинами в рядку забезпечує рівномірні­ше розміщення насіння на площі. У рядкових способів сівби роз­поділ насіння по площі рівномірніший при зменшенні ширини між­рядь або норми висіву. З підвищенням рівномірності розподілу насіння по площі зростає врожайність.

Основним недоліком звичайного рядкового способу сівби є над­звичайно висока густота насіння в рядку. Критична відстань між рослинами в рядку 1,4 см. При нормі висіву 5-6 млн. насінин на 1 га відстань між ними в рядку становить 1,1-1,3 см, тобто менша від критичної.

Вузькорядний спосіб сівби, розділюючи потік насіння надвоє, при тій же нормі висіву збільшує відстань між насінинами у два рази - до 2,2-2,6 см. Проте сівалками з дисковими сошниками неможливо рівномірно загорнути насіння по глибині. Сходи і рос­лини не вирівняні по висоті і розвитку.

У світовому зерновиробництві існує тенденція до звуження між­рядь. За даними шведських дослідників зменшення ширини між­рядь з 19 до 10 см підвищило польову схожість ярого ячменю з 81,9 до 96,8% при одній і тій же нормі висіву.

Проте створення сівалки, що давало б рівномірне розміщення насіння на площі, відтягується через відсутність ефективних тех­нічних вирішень цієї проблеми. Найбільше поширення сівалок з

226

Таблиця 3.9 - Використання регуляторів росту на ячмені

Назва препарату, діюча речовина, фірма	Норма використання	Спосіб, час обробки
Агат 25К, т.п. (інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens штаму НІ6), ПФІГА, Україна	8-10мл/т	Обробка насіння проти кореневих гнилей Обприскування посівів
	8-10 мл/га
Агростимулін, в.с.р. (N-оксид-2,6-диметилпіридину і комплекс ростових речовин), ф. Високий урожай, Україна	5-10мл/т	Інкрустація насіння
	5-10 мл/га	Обробка посівів у фазі виходу в трубку
Біотрансформатор (БТР), гр. (композиція мікродоз К, Mg, В, Cu, S, Na, Fe, сахарози), ф. Інтер-Контакт, Україна	10 гранул/т	Обробка насіння 0,1% водним розчином
	300-400 гранул/га	Обробка посівів 0,1% водним розчином
Вермістим, р. (фітогормони, гумінові та фульвокислоти, вітаміни), ф. Біоконверсія, Україна	3-10л/т	Обробка насіння
	5-15 л/га	Обробка рослин під час вегетації
Гумісол, рід. (комплекс гуміно­вих кислот, вітамінів і гормонів), ф. Гермес, Україна	6-12 л/га	Обприскування посівів
Емістим С (екстракт ростових речовин в 60% етанолі), ф. Високий урожай, Україна	10 см в 10 л води на 1 т насіння	Передпосівна обробка насіння одночасно з протруюванням
	5 мл в 300 л води на 1 га	Обприскування посівів на початку виходу в трубку
Ендофіт L1, р. (екстракт рослинних фізіологічно-активних речовин, 0,26-0,52%), ф. Імпторгсервіс, Україна	3-5 мл/т	Передпосівна обробка насіння одночасно з протруєнням
	3-10 мл/га	Обприскування посівів
Імуноцитофіт, 062% к.е. (етиловий ефір арахідонової кислоти), ф. Гінкго, Росія	2 мл/т	Обробка насіння
	2 мл/га	Обприскування посівів
Марс-У, 77: рід. (поліетиленглі-коль 400 - 230 г/л + поліетилен-гліколь 1500 - 540 г/л + гумат натрію 30 г/л), ф. Алеф, Україна	200 г/т	Обробка насіння одно­часно з протруюванням
Триман-1, кр.п. (акваК-окис-2 метилпіридин-марганець /2 /-хлорид), ф. Аксо, Україна	5-20 г/га	Обприскування під час вегетації
	10-20 г/т	Обробка насіння
Фумар, 1%, 10% рід. (диметило-вий ефір амінофумарової кислоти), ф. Агродар, Україна	1-2 мл/т	Інкрустація насіння

227

міжряддями шириною 15 см швидше відображає можливості кон­струкції сівалок з дводисковими сошниками, ніж реальні біологічні вимоги зернових культур. Кращий розподіл висіяного насіння по площі є одним з головних резервів підвищення продуктивності ро­слин і нового технологічного напрямку у вирощуванні зернових.

За даними німецьких дослідників стрічкові і розкидні способи сівби дають вищу врожайність, порівняно з рядковим способом. Проте теж немає прийнятного технологічного вирішення для про­ведення високоякісної розкидної сівби. Це особливо стосується неякісного загортання насіння в ґрунт.

На практиці все ще переважає рядковий (15 см) спосіб сівби (сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-3,6А-04; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06). При інтенсивній технології вирощування ярого яч­меню перевагу має вузькорядний (7,5 см) спосіб сівби. Краще використовувати сівалки СЗЛ-3,6; СЗ-3,6А-04; СЗ-3,6А-02; СЗ-5,4-04 та ін.). Використання імпортних сівалок, які в біль­шості випадків розміщують рядки на відстані 12 см, теж має переваги над звичайним рядковим способом.

• Глибина сівби. Оптимальна глибина сівби при сприятливих умовах 2^4 см (табл 2.2, с. 196). На легких ґрунтах сіяти необхід­но на 1-2 см глибше. При запізненні із строком сівби і мілкому загортанні насіння посіви обов'язково необхідно прикоткувати для кращого контакту насінини з ґрунтом і надходження вологи з гли­бини ґрунту.

• Норма висіву. Вибір норми висіву, незважаючи на уявну її про­стоту і вивченість, є достатньо складним питанням технології, до якого доводиться повертатись щорічно. Цю проблему слід вирі­шувати відповідно до цілої низки умов, що постійно змінюються -час достигання ґрунту, вологозабезпеченість, сорт, технологія тощо. Тому раз і назавжди прийнятої норми висіву не може бути. Вона постійно змінюється. Можна вести мову тільки про орієнтов­ні норми висіву для різних зон.

У північних районах, де вища забезпеченість рослин водою, норму висіву встановлюють вищу, ніж у посушливих регіонах.

Встановлюючи норму висіву, необхідно враховувати біологічну особливість ярого ячменю формувати різну кількість пагонів ку-

щіння, зниження енергії кущіння при збільшенні кількості рослин на одиниці площі. Продуктивність колоса пагонів кущіння змен­шується при надмірному або пізньому часі їх формування. Раніше стверджувалось, що найбільш продуктивні рослини одержують при нормах висіву в межах 4,0-5,0 млн./га. Зазвичай коефіцієнт кущін­ня в таких посівах становить 2-3. У лісостеповій і поліській зонах оптимальною нормою висіву вважається 4,5 млн/га, в передкар-патській і карпатській зонах вона зростає до 5,0 млн/га схожих насінин. Збільшують норму висіву при пізніших строках сівби, ни­зькій якості підготовки ґрунту та для слабокущистих сортів. На 1 га висівають орієнтовно 160-220 кг/га насіння.

При вирощуванні ячменю в кращих умовах застосовують менші норми, ніж у гірших. Для схильних до вилягання та сильнокущистих сортів норма висіву зменшується орієнтовно на 0,5-1,0 млн/га схо­жих насінин.

Ярий ячмінь є основною покривною культурою, під яку підсіва­ють багаторічні трави. У цьому випадку норму висіву його змен­шують на 10-15% порівняно з нормою для чистого посіву.

Ячмінь здатний інтенсивно кущитись, чим вигідно відрізняється від інших ярих зернових культур. Бокові пагони формують майже таку продуктивність як і основні, стеблостій вирівняний за роз­витком та висотою. При інтенсивних технологіях необхідно повні­стю реалізовувати цю цінну біологічну особливість. На полях з високою культурою землеробства, де забезпечується польо­ва схожість на рівні 80%, а загальне виживання рослин в межах 70-75%, на високих агрофонах можна застосовува­ти знижені норми висіву - 3,0—4,0 млн/га схожих насінин.

У прилеглих до України регіонах Польщі оптимальною нормою висіву ярого ячменю є 2,5-4,0 млн/га.

■ Строки сівби. Від вибору строків сівби значною мірою зале­жить ріст і розвиток рослин, їх стійкість до несприятливих умов, шкідників та хвороб, величина та якість урожаю.

Ячмінь належить до групи маловимогливих до тепла культур, його насіння може проростати при температурі 1-3°С тепла. Сів­бу проводять у ранні строки, як тільки дозволяє стан ґрунту. Кри­терієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне

228

229

його кришення при обробітку. Ярий ячмінь необхідно посіяти впро­довж 5-7 днів від настання фізичної стиглості ґрунту, або від пер­шої можливості застосування ґрунтообробної техніки.

Рання сівба дає можливість ефективно використати зи­мові запаси вологи в ґрунті, продовжити вегетаційний пері­од. Надзвичайно важливо те, що рання сівба затримує пере­хід у генеративну фазу розвитку, що позитивно впливає на густоту продуктивних стебел і урожайність у рослин довго­го світлового дня.

При запізненні з сівбою рослини формують недостатньо розви­нену кореневу систему, неефективно використовують вологу, фор­мування репродуктивних органів припадає на несприятливі погод-ні умови. Пізні посіви кожного року дуже сильно уражуються хворобами.

Запізнення з сівбою на 8-10 днів призводить до зниження врожаю в умовах Західної України на 6-8 ц/га, в посушливі роки - на 10-14 ц/га і більше. Існує така відповідність: запізнен­ня з сівбою на один день обумовлює втрати зерна в середньому на 0,5-0,8 ц/га, а при пізній і засушливій весні - на 1,0-1,7 ц/га.

Отже, дані науково-дослідних установ та виробничий досвід переконують, що кращий строк сівби ярого ячменю - ранній. Сів­бу необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни.

Особливо реагує на запізнення з сівбою пивоварний ячмінь. Крім зниження врожаю значно погіршується якість зерна. Підвищується плівчастіть, зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю.

Є тільки одна засторога проти раннього строку сівби. Його не можна проводити за рахунок якості передпосівної підготовки ґрун­ту. Ярий ячмінь більше всіх зернових реагує на погано підготовле­не насіннєве ложе. Не слід сіяти, якщо в ґрунті більше 10% агре­гатів мають розмір 2-3 см і більше, а також у випадках перезволоження ґрунту. Особливо ячмінь боїться запливаючих ґру­нтів, де при тривалій низькій температурі ґрунту (3-5°С) сильно затримуються сходи, що може призвести до зрідженості посівів. У таких випадках краще посіяти на 2-3 дні пізніше, але за цей час якісно підготовити ґрунт, забезпечивши добре насіннєве ложе.