Для того, щоб солома стала дійсно цінним органічним до­бривом, а не наповнювачем, який мішає обробітку ґрунту, вона має якнайшвидше розкладатися.

Результативність удобрення соломою залежить від якості ком­байнового збирання, подрібнення соломи, розкидання по полю і заробки в ґрунт. Збирати потрібно тільки комбайнами з подрібню-вачами соломи. Необхідно дотримуватись таких вимог:

• висота зрізу при збиранні не вище 20 см;

• 75% Різаної соломи повинно бути менше 10 см, а довжиною понад 15 см не більше 5%;

• солома повинна рівномірно розстелятись по полю, не утво­рюючи валків;

• солому заробляють у ґрунт з допомогою дискової борони (БДТ-7) на глибину 0-12 см у вологий ґрунт зразу ж після зби­рання, не допускаючи висихання ґрунту. Достатня вологість за­безпечує ефективну роботу мікроорганізмів і швидке розкладання соломи;

• аміачну селітру вносять з розрахунку N₁₀ на 1 т соломи, орієнтовно 1 ц селітри на 1 га перед заробкою соломи дисковою бороною, без цього агрозаходу приорювання соломи не є удоб­ренням;

• обов'язковим є проведення зяблевої оранки.

Якщо немає можливості солому подрібнити через відсутність комбайнів з подрібнювачами, то залишення соломи на полі можна регулювати висотою зрізу під час збирання. При прямому ком­байнуванні висота стерні може становити 30 і навіть 40 см. Тобто, майже половина соломи все-таки залишається в полі, причому рі­вномірно розподілена. Після збирання стерню обробляють важ­кими дисковими боронами, попередньо вносять на кожні 10 см висоти стерні по 8-Ю кг д.р. азоту на 1 га. Не можна використати солому у вигляді добрива, якщо збирати зерновими комбайнами з копнувачами, або розстеляти солому не подрібненою, її тоді немо­жливо рівномірно загорнути в ґрунт.

Солома має високий вміст вуглецю, тому удобрення соломою стимулює діяльність мікроорганізмів. Це веде до тимчасової фік­сації азоту з ґрунту. Приорювання соломи без азотних добрив

218

219

призводить до різкого зменшення мінерального азоту в ґрун­ті та зниження врожаю наступних культур.

Особливе значення має відношення вуглецю до азоту (C:N), яке різне у рослинних рештках. Мінералізація буде повноцінною, якщо відношення C:N = 20:1. У соломистих рослинних рештках воно ста­новить C:N = 50-100:1. При такому співвідношенні мінераліза­ція (розкладання) соломи може тривати до двох років. Тому, щоб звузити співвідношення C:N, покращити умови мінералізації, необхідно забезпечити потрібний баланс азоту і вуглецю.

Внесення соломи в кількості 35-40 ц/га з компенсацією не­стачі азоту (з розрахунку N на 1 т соломи) за своєю дією на підвищення родючості Грунту та врожайності сільськогос­подарських культур рівноцінно внесенню 18-20 т/га гною.

Для розкладу органічної речовини (соломи) потрібні мікроорга­нізми, які мають білкову природу. При їх розмноженні для побудови тіла мікроорганізмів з ґрунту забирається азот. Щоб не допустити збіднення ґрунту на легкодоступний азот, а, навпаки, сприяти актив­ному формуванню біомаси мікроорганізмів (бактерії, грибки тощо), необхідно внести азотні добрива. Змінералізована солома, збагаче­на мікроелементами, буде мати ефективний вплив на урожайність культури, що вирощуватиметься в наступному році. Азот не втра­чається з ґрунту, оскільки є біологічно зв'язаним.

Мікроорганізми здійснюють також асоціативну азотфіксацію, зв'язуючи вільний азот повітря. Тобто, азот спочатку забира­ється з ґрунту і мінеральних добрив, щоб пізніше поверну­тись у вигляді біологічного азоту, одержаного двома шляха­ми - розкладом соломи і асоціативною азотфіксацією.

Необхідно враховувати також фітосанітарний ефект. Активіза­ція діяльності ґрунтових мікроорганізмів, пришвидшуючи розпад соломи, забезпечує загибель заразної основи хвороб і резервацій

шкідників.

Для життєдіяльності мікроорганізмів потрібний у достатній кі­лькості також фосфор, його вносять з розрахунку Р₈ на кожну тон­ну соломи, особливо це важливо на ґрунтах з недостатнім вміс­том доступного фосфору. Тому найбільш доцільно в цей час внести фосфорні і калійні добрива, оскільки вони теж: пози­тивно впливають на процес мінералізації органічної маси. За високих температур фосфор і калій швидше входитимуть до

складу ґрунтового комплексу та ефективніше використову­ватимуться наступною культурою сівозміни (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 - Удобрення соломою

У Польщі для пришвидшення розкладу соломи використову­ють спеціальне добриво "Ekosloma", яке містить набір макро- і мікроелементів. Внесення добрива сприяє швидкому розмножен­ню ґрунтових мікроорганізмів і через кілька тижнів після приорю­вання солома мінералізується (за умови достатньої вологості ґру­нту). Елементи живлення, що містяться в соломі, повертаються в ґрунт. Ekosloma інтенсифікує розвиток асоціативних вільножи-вучих бактерій Azotobacter і Clostridium, що зв'язують азот з ат­мосфери і забезпечують необхідну рівновагу вуглецю і азоту. Azotobacter добре розвивається на ґрунтах з добрим доступом повітря. Clostridium, навпаки, розвивається на важких, перезволо­жених та торфових ґрунтах.

Кількість азоту, що засвоюється з повітря і надходить в ґрунт, може становити: Azotobacter - до 40 кг азоту на 1 га; Clostridium -до 10 кг азоту на 1 га.

Для розвитку Azotobacter потребує водорозчинного фосфору, а також кальцію, калію, магнію і мікроелементів: заліза, молібдену, бору, титану.

220

221

Clostridium потребує залізо, молібден і кобальт. Всі ці складни­ки містяться в "Ekoslomie". Норма внесення Ekoslomy 5-20 л/га. Для швидшої мінералізації рослинних решток є два способи засто­сування Ekoslomy:

1. 5-20 л/га Ekoslomy - дешевший спосіб, де мінералізація про­ходитиме повільніше, але ефект зв'язування азоту найвищий.

2. 5-20 л/га Ekoslomy + 10-35 кг/га азоту - мінералізація за рахунок інтенсивного розмноження ґрунтових бактерій настає че­рез кілька тижнів.

Внаслідок мінералізації рослинних решток з них вивільняється значна кількість елементів живлення, які повертаються в ґрунт. Наприклад, на кожну тонну зерна з приораною соломою пшениці в ґрунт повертається N_yP₃K₁₆Mg₂, а на кожну тонну насіння ріпаку з приораною масою залишається N,₄P₆K₄₀Mg₃. Винос елементів живлення відбувається лише основною частиною продукції - зер­ном. Орієнтовний вміст макро- і мікроелементів в рослинних решт­ках найбільш поширених культур подано в табл. 3.7.

Таблиця 3.7 - Вміст макро- (%) і мікроелементів

(мг/кг сухої речовини) у рослинних рештках