2.4 Сумарне відхилення форми та розташування, їх допуски.

Розглядаючи відхилення розташування, не було прийнято до уваги відхилення форми. Складні випадки відхилень реальних поверхонь можна розділяти на прості відхилення форми і розташування поверхонь відносно заданих баз. Так, відхилення паралельності перпендикулярності чи похилу площин мусять доповнюватися відхиленнями їх форми R_м – площинністю; відповідні сумарні допуски не мають таких умовних позначень в таблиця 2.1, тому застосовують складені з простих умовні позначення:

– позначення сумарного допуску паралельності і площинності;

– позначення сумарного допуску перпендикулярності і площинності;

– позначення сумарного допуску похилу і площинності.

До сумарних відхилень і допусків відносять також радіальне і торцеве биття, форми заданого профілю і поверхні.

Радіальне биття заміряють на профілі, отриманому в перерізі реальної поверхні обертання площиною А-А, перпендикулярною до базової осі О-О (рисунок 2.4, а); воно дорівнює різниці найбільшої R_б і найменшої відстані R_м від точок реального профілю 1 до базової осі: Δ = R_б– R_м. Це биття можна розглядати як сумісну дію ексцентриситету і відхилення від круглості при обертанні на 360°. Допуск радіального биття – найбільше припустиме значення радіального биття; а поле допуску – область на площині, перпендикулярній базовій осі, обмежена двома концентричними колами з центром на базовій осі, на відстані одне від одного рівній допуску радіального биття Δ≤Т.

Повне радіальне биття дорівнює різниці найбільшої і найменшої відстані від точок реальної поверхні обертання до базової осі в межах нормованої ділянки L : Δ_n= R_max – R_мin (рисунок 2.4, б). Це биття є наслідком сумісного відхилення від співосності і циліндричності. Допуск повного радіального биття – найбільше припустиме значення повного радіального биття; а поле допуску – область в просторі, обмежена двома циліндрами, осі яких співпадають з базовою віссю, а поверхні обертання розташовані між собою на відстані допуску повного радіального биття Т.

Торцеве биття заміряють в перетині торцевої поверхні з циліндром заданого діаметра d (рисунок 2.4. в); воно дорівнює різниці Δ_n найбільшої і найменшої відстані від точок реальної поверхні 2 до площини 3, перпендикулярної базовій осі О–О.

Це биття є наслідком сумісного відхилення від перпендикулярності і площинності. Допуск повного торцевого биття – найбільше припустиме значення повного торцевого биття Δ≤Т; а поле допуску – область в просторі, обмежена двома паралельними площинами, перпендикулярними базовій осі, і розташованими одна від одної на відстані повного торцевого биття Т.

Биття в заданому напрямку заміряють на профілі 4, отриманому перетином поверхні обертання конусом, утворююча 5 якого має заданий напрямок, а вісь співпадає з базовою віссю О–О (рисунок 2.4,г); воно дорівнює різниці найбільшої і найменшої відстані від утвореного профілю до вершини конуса: Δ= R_max – R_мin.

Відхилення форми заданого профілю, в межах нормованої ділянки, дорівнює найбільшій відстані точок реального профілю від номінального, заданого координатами його точок х_і, у_і,. Відхилення заміряють по нормалі до номінального профілю.

Відхилення форми заданої поверхні, в межах нормованої ділянки, дорівнює найбільшій відстані точок реальної поверхні до номінальної, заданої координатами точок поверхні х_і, у_і, z_і. Відхилення заміряють по нормалі до номінальної поверхні.

Допуск форми заданого профілю (поверхні) Т обмежує найбільше припустиме відхилення в межах нормованої ділянки: Δ≤Т.

Таблиця 2.5. Допуски радіального і повного радіального биття. Допуски співосності, симетричності, пересічення осей в діаметральному виразі.

Номінальний діаметр (розмір), мм	Ступінь точності
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
	Допуск Т, мкм
До 3	0,8	1,2	2	3	5	8	12	20	30	50	80	120	200	300	500	800
Більше 3 до 10	1	1,6	2,5	4	6	10	16	25	40	60	100	160	250	400	600	1000
«10» до 18	1,2	2,0	3	5	8	12	20	30	50	80	120	200	300	500	800	1200
«18» до 30	1,6	2,5	4	6	10	16	25	40	60	100	160	250	400	600	1000	1600
«30» до 50	2	3	5	8	12	20	30	50	80	120	200	300	500	800	1200	2000
«50» до 120	2,5	4	6	10	16	25	40	60	100	160	250	400	600	1000	1600	2500
«120» до 250	3	5	8	12	20	30	50	80	120	200	300	500	800	1200	2000	3000
«250» до 400	4	6	10	16	25	40	60	100	160	250	400	600	1000	1600	2500	4000
«400» до 630	5	8	12	20	30	50	80	120	200	300	500	800	1200	2000	3000	5000
«630» до 1000	6	10	16	25	40	60	100	160	250	400	600	1000	1600	2500	4000	6000
«1000» до 1600	8	12	20	30	50	80	120	200	300	500	800	1200	2000	3000	5000	8000

Примітка. Допуск-паралельності, перпендикулярності, похилу, торцевого і повного торцевого биття, а також радіального і повного радіального биття в радіусному виразі можна визначити за таблицею 2.5, поділивши знайдений допуск на 2.

Приклад 2.1. На рисунку 2.2, ж в рамці 6 зазначено допуск перпендикулярності 0,02 мм на довжині 100 мм. Визначити ступінь точності.

Рішення. Помножимо допуск в мкм на два, отримуємо 40 мкм; в таблиці 2.5 в строчці розмірів «Більше 50 до 120 мм» знайдемо 40 мкм, що знаходиться в колонці 7-го ступеню точності.

Приклад 2.2. На рисунку 2.2, к задано допуск співосності отвору Ø . Визначити допуск отвору і ступінь точності зазначеного допуску співосності, якщо L₁=35 мм.

Рішення. За таблицею 1.9 знаходимо допуск для Ø в 7-му квалітеті: ІТ7=21 мкм, за таблицею 2.5 знаходимо, що допуск співосності 20мкм на довжині 35 мм відповідач 6-му ступеню точності.

Приклад 2.3. На рисунку 2.2, л допуск симетричності поверхонь Б і В відповідно осі З (бази А) в діаметральному виразі Т 0,01. Визначити ступінь точності.

Рішення. За таблицею 2.5 в рядку «Більше 18 до 30 мм» знаходимо 10 мкм, що відповідає 5-му ступеню точності.