1.13 Позначення граничних відхилень,допусків і посадок

Правильне позначення полегшує виготовлення та контроль деталей, воно стандартизовано: за лінійним номінальним розміром безпосередньо позначають поле допуску декількома способами:

1. Умовним виразом основного відхилення та номером квалітету, наприклад Ø300Н9, Ø200s7 (рисунок 1.15, а, б). Якщо розмір вказано літерою (наприклад, з посиланням на таблицю типорозмірів), поле допуску пишуть через тире, наприклад Г-Н9. В системі ОСТ позначали відхилення з індексом класу точності: Ø300 А₃ , Ø200Пр1_2а. (другий клас не проставляли).

2. Числовим значенням граничних відхилень без вказівки розмірності, якщо вона в міліметрах, з наступним шрифтом, меншим ніж номінальний розмір; верхнє відхилення ставлять трохи вище, а нижнє трохи нижче, наприклад, для Ø200f7, Ø . Число знаків в обох відхиленнях вирівнюють. Відхилення, що дорівнює нулю, не проставляють, наприклад, Ø . При симетричному розташуванні поля допуску абсолютну величину відхилення вказують один раз однаковим шрифтом і знаком ±, наприклад, 60±0,23. Числові значення граничних відхилень дозволяють зводити в таблицю, яку розміщують на вільний частині креслень.

3. Сумісно умовним виразом відхилення і вказаними в скобках числовими значеннями граничних відхилень, наприклад Ø . Так позначають обов’язково, якщо:

а) розміри не включені в ряди нормальних лінійних розмірів;

б) розміри чи елементи належать до спеціальних видів (шпоночні пази, підшипники кочення, тощо);

в) розміри уступів з несиметричним полем допуску (рисунок 1.15 в);

г) отвори, що обробляють в системі вала.

Якщо один граничний розмір обмежений будь-якою умовою в сторону збільшення або зменшення, то після розміру вказують mах або min ( див. рисунок 1.15., в).

На складальних кресленнях граничні відхилення обох спряжених деталей посадок вказують наступними способами:

1) Умовними виразами основних відхилень і квалітетів за спільним номінальним розміром (в чисельнику - отвору, в знаменнику-вала).

Наприклад: посадка в системі отвору Ø , або Ø (в ОСТ Ø ). В системі вала Ø , або Ø в ОСТ.

2)Числовим значенням граничних відхилень отвору – над рискою, вала – під рискою.

Наприклад:

3) Сумісно умовними виразами основних відхилень, номерів квалітетів і в дужках числовими значеннями граничних відхилень розміщених над рискою для отвору та під нею для вала.

Наприклад:

Таке позначення використовують у випадках, зазначених для полів допусків.

4) У вигляді подвійного запису на кресленнях: для отвору – над розмірною лінією, для вала – під нею. Перед номінальними розмірами кожного запису вказують позицію деталі, до якої відносяться граничні відхилення.

Наприклад, деталь з отвором має позицію 7, а вал - позицію 9, тод запис буде наступним:

В деяких випадках вказують відхилення тільки для одної деталі, тоді роблять один запис над розмірною лінією.

1.14 Граничні відхилення розмірів з невказаними допусками

Граничні відхилення квалітетів 12...17, які не вказують безпосередньо після номінальних розмірів, а обумовлюють загальним записом в технічних вимогах, називають невказаними граничними відхиленнями. Вони визначають загальну форму деталей, а їх неспряжені поверхні, суттєво не впливають на роботоспроможність деталей. Це лінійні та кутові розміри гладких елементів, а також радіуси скруглення та фаски. Невказані граничні відхилення лінійних розмірів, крім радіусів скруглення та фасок, мусять призначатися одним з двох способів:

1) за квалітетами 12...17 визначеними допусками ІТ в потрібному інтервалі розмірів (таблиця 1.9), позначають наступним чином: Н14, h14 або ±ІТ/2;

2) за класами точності, які умовно називають: t₁ – точний, t₂ – середній, t₃ – грубий, t₄ – дуже грубий.

Граничні відхилення розмірів різних елементів, обумовлених в одному загальному записі, мусять бути однакового рівня точності (одного квалітету чи відповідного йому класу точності). Квалітети 11 (при розмірах до 1 мм) і 12 відповідають t₁, квалітети 13,14 – t₂, квалітети 15,16 – t₃, квалітет 17 – t₄.

Невказані граничні відхилення розмірів, які отримують різанням, переважно призначають за квалітетом 14 і позначають для вала – ІТ14, для отвору +ІТ14, або за середнім класом точності t₂.

Загальний запис невказаних граничних відхилень, розмірів різних елементів в технічних вимогах мусить складатися з сполучень, наведених в таблиці 1.14.

Для охоплюваних поверхонь (валів) поле допуску розташоване нижче нульової лінії, еs = 0, еі =–IT або еі=– t, а для охоплюваних поверхонь (отворів) – вище нульової лінії, в цьому випадку ЕІ=0, ES=+IT або ЕS= +t. Такі позначення застосовують для не круглих поверхонь, а для розмірів, що не відносяться до отворів або валів – (наприклад, для висоти, довжини уступів, глибини пазів тощо), завжди застосовують симетричне розташування полів допусків відносно нульової лінії. В цих випадках допуски вибирають тільки за класами точності, граничні відхилення позначають ± t/2 з відповідним індексом. Числові значення симетричних граничних відхилень розмірів за класами точності наведені в таблиці 1.15

Таблиця 1.14

Варіанти запису не вказаних граничних відхилень розмірів

Варіант	Розміри валів			Розміри отворів			Розміри елементів, які не відносять до отворів чи валів
	Круглих (діаметри)	ОСТинних		Круглих (діаметри)		ОСТинних
	Граничні відхилення для одного загального запису
1	–ІТ			+ІТ			±t/2
2*	–t			+t			±t/2
3			±t/2
4	–ІТ		±t/2	+ІТ	±t/2		±t/2
* Варіант 2 застосовувати не рекомендовано

Таблиця 1.15 Числові значення невказаних симетричних граничних відхилень лінійних розмірів

Інтервал номінальних розмірів, мм	Граничні відхилення ± t/2, мм
	Клас точності
	Точний – t1	Середній – t2	Грубий – t3	Дуже грубий – t4
Більше 0,5 до 3	0,05	0,1	0,15	0,15
«3» до 6	0,05	0,1	0,2	0,5
«6» до 30	0,10	0,2	0,5	1
«30» до 120	0,15	0,3	0,8	1,6
«120» до 315	0,2	0,5	1,2	2,0
«315» до 1000	0,3	0,8	2	3,0
«1000» до 2000	0,5	1,2	3	5
«2000» до 3150	0,8	2	5	8
«3150» до 5000	1,2	3	8	12
«5000» до 8000	2	5	12	20
«8000» до 10000	3	8	20	30
Примітка. В таблиці наведені граничні відхилення розмірів елементів, які не відносять до отворів чи валів за варіантами 1 і 2, всіх розмірів за варіантом 3 і всіх розмірів, крім діаметрів валів і отворів, за варіантом 4 (див. таблицю 1.14)