МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

Практичне заняття на тему: «Художня своєрідність байок п. Гулака-Артемовського та є. Гребінки»

Підготувала:

студентка І курсу

ОКР «Магістр», гр.Б, д/в

Трач Анастасія Валентинівна

Науковий керівник від кафедри:

Бородінова М.В., к.філол.н., доц.

ДОНЕЦЬК 2013

Практичне заняття №4 із курсу: «Історія української літератури»

Тема: Художня своєрідність байок п. Гулака-Артемовського та є.Гребінки.

Мета:

1. Дати уявлення студентам байку як жанр, представити творчість найяскравіших байкарів І-ї половини ХІХ ст.., а також про філософсько-етичну проблематику байок П.Гулака-Артемовського та Є.Гребінки.

2. Розвивати навички аналізу байок, пам'ять, увагу, культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, формувати світогляд студентів.

3. Ви­ховувати творчу, мислячу особистість.

4.Заохочувати до науково-дослідної роботи – висвітлити проблемні питання, що малодосліджені у сучасній науці.

Тип: традиційне практичне заняття.

Методи і прийоми: слово викладача, бесіда.

План

1. Байкарська спадщина П. Гулака-Артемовського: тематика, жанрові різновиди, стильові особливості.

2. Проблематика, жанрово-стильова своєрідність байок Є. Гребінки.

3. Місце байкарської спадщини П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки в історії української літератури

Тексти:

1. Гулак-Артемовський П. Твори. – К., 1964;

2. Гулак-Артемовський п. Твори. – к., 1978.

3. Гулак-Артемовський П. Поезії. – К., 1989.

4. Гребінка Є. Твори: У 3 т. – К., 1980 – 1981.

5. Гребінка Є. Байки. – К.,1962.

Рекомендована література:

1. Айзеншток І. Гулак-Артемовський П. // Гулак-Артемовський П. Твори. – К., 1964.

2. Борзенко О. Сентиментальна „провінція”: Нова українська література на етапі становлення. - Харків, 2006.

3. Деркач Б. Євген Гребінка. – К., 1974.

4. Деркач Б. П. Гулак-Артемовський // Гулак-Артемовський П. Поезії. – К., 1989.

5. Деркач Б. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі. – К., 1977.

6. Задорожня Л. Є. Гребінка: Літературна постать. – К., 2000.

7. Зеров М.Українське письменство XIX ст. // Зеров М. Твори: У 2-х т. – Т. 2. – К., 1990 або Нове українське письменство // Зеров М.Українське письменство. – К., 2003.

8. Зубков С. Євген Гребінка: Життя і творчість. – К., 1962.

9. Ковалець Л. У Петербурзі він був українцем: (Євген Гребінка у пошуках свого хреста і своєї слави) // Дивослово. – 2004. – № 6. – С. 7 – 8.

10. Костомаров М. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. – Книга перша. – К., 1996. або Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994.

11. Куліш П. Приказки Гребінки (От іздателя) // Куліш П. Твори: У 2 т. – Т. 2. – К., 1989.

12. Куценко Л. Байка П. Гулака-Артемовського „Пан та Собака” (Національне в соціальному змісті твору) // Дивослово. – 2003. – № 8. – С. 2 – 4.

13. Федченко П. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка // Гулак-Артемовський П., Гребінка Є. Поетичні твори. Повісті та оповідання. – К., 1984.

14. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. тв.: У 50-ти т. – Т. 41. – К., 1984.

15. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988.

16. Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму. – Тернопіль, 1994.

17. Чижевський Д. Історія української літератури. – К., 2003.

Перебіг заняття:

І.Організаційний момент - 5'

1.1. Перевірка готовності до заняття

1.2. Перевірка присутності студентів

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття - 5'

2.1. Формулювання теми та мети заняття

Сьогодні ми будемо працювати над питанням «Художня своєрідність байок П. Гулака-Артемовського та Є.Гребінки».

Під час заняття ми розглянемо питання, що стосуються жанру байки у новій українській літературі та творчість основних представників цього жанру – П.Гулака-Артемлоського та Є.Гребінки.

2.2. Питання від аудиторії, що могли виникнути.

2.3. Внесення корективів, щодо проведення практичного заняття.

Отже, ми маємо три питання для розгляду на практичному занятті. Працювати ми будемо у такому форматі: один студент дає максимально вичерпну відповідь на питання, аудиторія слухає і ставить питання або доповнює сказане цікавими, або з якихось причини випущеними фактами. Стосовно певного питання

ІІІ. Традиційний компонент - обговорення питані аудиторією.