3.2 Вибір посадок кілець підшипників
Динамічне еквівалентне навантаження на підшипник :
Р =1,2 ·F = 1,2 · 7,5 = 9 кН (3.1)
Режим роботи визначають за інтенсивністю навантаження підшипника :
= 
= 0,09, (3.2)
де Р – динамічне еквівалентне навантаження, що розглядається у курсі деталей машин та довідковій літературі;
С – динамічна вантажопідйомність – характеристика підшипника, що вказується у таблиці стандарту.
Т.я. = 0,27 > 0,15 , то режим роботи – важкий.
Для зовнішнього кільця приймаємо посадку Ø 85Js7/l0. Знаходимо
відхилення : 85 Js7 (±0,0175) і 85 l0 (-0,015). Ця посадка є перехідною з найбільшим зазором Smax = 27,5 мкм і найбільшим натягом Nmax = 7,5 мкм.
Для внутрішнього кільця приймаємо посадку Ø 45 L0/n6.Відхилення:
45
L0(-0,012)
і 45 n6
).
Ця посадка є посадкою з натягом. Найменший
натяг Nmin
= 17 мкм, найбільший натягNmax
= 45 мкм. Перевіряємо натяги за умовами
(3.2) і (3.4).
Посадку обертових і циркуляційно навантажених кілець виконують із натягом, величину якого перевіряють за двома умовами. Перша умова обмежує найменший натяг обраної посадки Nmin
Nmin≥ Nminрозр ,(3.3)
де Nminрозр – найменший натяг, що забезпечує нерухомість з’єднання :
Nminрозр= 13 · Р · k / (В – 2· r), [мкм](3.4)
де k – коефіцієнт, який для підшипників легкої серії дорівнює 2,8;
В – ширина кільця підшипників;
r – розмір фасок або радіусів закруглень кільця.
Nminрозр= 13 · 9 · 2,8 / (19 – 2· 2) ≈ 21,8 мкм
Приймаємо посадку L0/n6.
Друга умова обмежує найбільший натяг обраної посадки Nmax :
Nmax≤ Nmaxрозр,(3.5)
де Nmaxрозр- найбільший натяг, що допускається по міцності кільця на розрив при його напресуванні на вал :
Nmaxрозр= 5,7 · 10-3 ·k·d · [σp]/ (k-1), [мкм] (3.8)
де [σp] – допустиме напруження на розтягання, МПа (для підшипникової сталі [σp] = 400 Мпа)
Nmaxрозр= 5,7 · 10-3 · 2,8 · 45 · 400/ (2,8-1) = 160 мкм
Для вибору посадки із зазором в з’єднанні зовнішнього кільця підшипника з корпусом використовуємо таблицю 5.4
91,6 мкм < 160 мкм – умова виконується
4.Вибір посадок інших сполучень редуктора
Приймаємо для з'єднань внутрішніх кілець підшипників кочення з валом посадку (L0/n6), для з'єднання зовнішнього кільця підшипника з корпусом використовуємо посадку (Js7/l0), для з'єднання втулок з валом застосовуємо посадку (E9/n6), кришки підшипника встановлюємо посадку (Js7/d9), вихідні кінці валів редуктора виконуємо розміром (n6).
До кільця не ставлять спеціальних вимог щодо точності його центрування, а необхідно лише,щоб воно легко одягалося на вал при складанні. Такі вимоги виконуються, якщо прийняти для отвору у кільці відхилення Е9, що забезпечують широкий зазор. Одержана посадка Ø45 Е9/n6є комбінованою. Подібні міркування застосовні й при виборі посадки для кришки,що повинна встановлюватися в отвір із широким зазором. Такі умови складання забезпечуються комбінованою посадкою Ø90Js7/d9. Якщо номінальний діаметр вала під підшипником та під манжетним ущільненням є однаковим, то для спрощення складання підшипника з валом його діаметр на певній довжині роблять з відхиленнями, яке забезпечує широкий зазор у з'єднанні з кільцемпідшипника d9.На частині цій ділянці вал для покращення щільності контакту з манжетом повинен мати малу шорсткість, наприклад, після полірування.