Висновки

Теоретична розробка даної темі шляхом вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем гендерних особливостей особистості, локусу контролю та ціннісних орієнтацій та емпіричне дослідження гендерних особливостей ціннісних орієнтацій студентів з різним локусом контролю дозволяє зробити наступні висновки:

1. Проведений аналіз наукових джерел дозволяє зробити висновок, що:

Отже, здійснений нами аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень ціннісних орієнтацій засвідчив, що у сучасній психологічній і педагогічній науці, незважаючи на великий обсяг теоретичних та практичних досліджень, усе ще не вироблено єдиного розуміння поняття “ціннісна орієнтація”. Проблема ціннісних орієнтацій потребує більш детальної і ретельної методологічної та практичної розробки, зокрема у таких аспектах, як концептуальне визначення ціннісної орієнтації у зв’язку зі спорідненими поняттями (“цінність”, “ціннісні уявлення”, “ціннісна привабливість”, “установка”, “мотив”, “атитюд”, “структура ціннісної орієнтації”, “види ціннісних орієнтацій”).

Локус контролю є двохполюсною характеристикою: на одному полюсі знаходяться інтернали, на іншому – екстернали. У кожної людини є своє місце на шкалі інтернальности – екстернальності. Інтернали мають внутрішній локус контролю, екстернали – зовнішній. Інтернальна особистість оцінює всі значимі події, що відбуваються з нею, як результат її власної діяльності. Інтернал вважає, що може впливати на події свого життя, керувати ними і, отже, нести відповідальність за них і за своє життя в цілому. Екстернальна особистість, навпаки, інтерпретує усі відбуваються в її житті події як залежні не від її, а від якихось інших сил (Бога, інших людей, долі і т.д.). Оскільки екстернал не почуває себе здатним або впливати на своє життя, контролювати розвиток подій. Він знімає із себе усяку відповідальність за все, що з ним відбувається.

Гендер (англ. gender — «стать», від лат. genus — «рід») — соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності.

На відміну від біологічної статі, гендер виступає набором соціально рольових самоідентифікацій (самовизначень), які можуть співпадати із суто біологічними статево-рольовими стереотипами або суперечити їм.

2. На другому етапі дослідження нами було виявлено екстернатів та інтерналів. Результати дослідження свідчать про те, що у групі юнаків превалює екстернальним локус контролю, а у групі дівчат – інтернальний локус контролю. Ми припускаємо що саме такий розподіл може бути викликаний тим, що на даному етапі розвитку суспільства у нашій державі жінки у значній мірі змінили свій образ життя, стиль поведінки та направленість діяльності. Вони стали займатися так званими чоловічими справами – політикою, діловодством. Жінки опановують чоловічі професії та займають відповідальні пости, вирішують важливі питання на одному рівні з чоловіками, що і спричинює зміну локусу контролю. У той самий час чоловіки трохи поступилися своїми позиціями на користь жінок, поклавши на них частину своїх обов’язків та тим самим зменшивши собі відповідальність, що у свою чергу і знайшло відображення у такому розподілі локусу контролю за статтю.

3. У подальшому ми вивчали ціннісні орієнтації у студентів з різним локусом контролю. У системі термінальних цінностей найбільш пріоритетними як у юнаків, так й у дівчат виявилися цінності «здоров'я», «матеріально забезпечене життя», «активне, діяльне життя» та «вірні, гарні друзі». Тобто акцент був зроблений на індивідуалістські цінності, що свідчить про переважання у середовищі студентської молоді індивідуалістського типу культури над колективістською. Це може стати додатковим підтвердженням того, що на теперішній час соціальна реальність виявляється такою, в якій «виховні впливи» здебільшого продукують ті, хто найбільш ефективно адаптувався до сьогодення (кофігуративні впливи), та успішні діти, які можуть надати можливість своїм батькам відчути власну соціально-економічну спроможність (префігуративні впливи). Додатковим підтвердженням таких констатацій є ставлення випробуваних до таких цінностей, як «щастя інших, людства в цілому» та «суспільне визнання», які є не пріоритетними. Юнакам більше притаманні такі інструментальні цінності як «незалежність», «тверда воля», «відповідальність», що свідчить про те, що у будь яких життєвих ситуаціях вони намагаються контролювати їх, стояти на своїх позиціях та відповідати за свої вчинки. Дівчатам же більше притаманні такі інструментальні цінності як «незалежність», «освіченість», «відповідальність», що говорить про їх прагнення контролювати ситуацію, самостійно знаходити вихід із неї та самостійно нести відповідальність. Як ми можемо бачити «відповідальність» знаходить на перших позиціях як у дівчат, так і у юнаків, що корелює з результатами за шкалою термінальних цінностей, де превалюють індивідуалістські цінності та прагнення до самореалізації, що неодмінно пов’язано з високим рівнем відповідальності.

Статистичне порівняння отриманих даних розподілу локусу контролю ті ціннісних орієнтацій між двома групами досліджуваних виявилося достовірним та рівнях значущості р≤0,05 та р≤0,01.

Ми припускаємо, що в даній роботі дійсно було виявлено взаємозв’язок між гендером, ціннісними орієнтаціями та локусом контролю. Також нами було досліджено вплив гендеру на формування локусу контролю та ціннісних орієнтацій особистості.

Ми дослідили гендерні особливості ціннісних орієнтацій студентів з різним локусом контролю.